Спр. № 2-307\10

 РІШЕННЯ

 І м е н е м   У к р а ї н и

16 червня  2010 року                         Тернопільський міськрайонний суд в складі :

                головуючого                       В.М. Братасюка

                за участю  секретаря         Ю.Ю. Філіпченко

                      представника позивачки – адвоката          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третьої особи Тернопільської міської ради про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою  ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2   яка діє в своїх інтересах та інтересах дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про зобов’язання відповідачку усунути спричинені нею перешкоди в користуванні будинковолодінням АДРЕСА_1 шляхом переробки конструкції вхідних дверей, встановлених відповідачкою в своїй добудові, проведення до відповідності ДБН покрівлі на добудові та козирка над вхідними дверима, не викидати сміття на виділену в користування земельну ділянку, не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка перебуває в загальному користуванні та стягнення на користь ОСОБА_2 заподіяної моральної шкоди  в сумі 5000 гривень.

В судовому засіданні до участі у справі, в процесуальному статусі третьої особи, судом залучено Тернопільську міську раду.

В судовому засіданні позивачка та її представник неодноразово змінювали позовні вимоги й в кінцевому підсумку просять суд захисти порушене право шляхом Зобов’язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_4 будинковолодінням АДРЕСА_1 шляхом: зміни дверного блоку в добудові будиноковолодіння гр.. ОСОБА_5 з «правого» на «лівий»;приведення у відповідність до державних будівельних норм козирка над вищезазначеним дверним блоком шляхом організованого водовідведення з козирка методом підвішування ринви та водовідводної труби; перекладання плитки, викладеної на земельній ділянці, що знаходиться біля добудови ОСОБА_5 й перебуває в загальному користуванні  з врахуванням створення необхідного нахилу від зовнішньої стіни будинковолоідння ОСОБА_3, та влаштування лотка для відведення води із даної земельної ділянки на земельну ділянку відповідачки по справі; стягнення 5000 гривень, заподіяної моральної шкоди ОСОБА_2.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні проти задоволення змінених позовних вимог заперечили, вважають їх безпідставними, й просять відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні не висловив думи з приводу заявлених позовних вимог, а в останнє судове засіданні не з’явився.

Заслухавши пояснення сторін, всесторонньо, повно та об’єктивно дослідивш обставини справи та перевірку їх доказами, суд приходить до переконання про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

ОСОБА_2,  на праві особистої приватної власності , на підставі договорів дарування , посвідчених приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04 листопада 2005 року за реєстрами № 12600 та № 12604 , зареєстрованих Тернопільським ТЮВ «Міське бюро технічної інвентаризації" 25 травня 2006 року за номером 448 , належали 33/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 11 серпня 2006 року закрито цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 в зв"язку з укладенням мирової угоди .

На даний час, належну ОСОБА_2 частину вказаного будинковолодіння, позивачка  подарувала своїм малолітнім дітям .

Так, малолітньому синові позивачки, ОСОБА_3, на підставі договору дарування від 04 жовтня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2  та ОСОБА_9 , який діяв як законний представник від імені та в інтересах малолітнього сина та посвідченого державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Кашанською М.І.. на праві приватної спільної часткової влансоіт належить 9\25 частин житлового будинку АДРЕСА_1

Дочці позивачки, ОСОБА_4, також на підставі договору дарування від 04 жовтня 2007 року , укладеного між позивачкою та  головним Інспектором з питань охорони дитинства служби у справах дітей Тимчишиною Василиною Іванівною , яка діяла в інтересах малолітньої дочки та посвідченого державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Кашанською М . І.   на праві приватної спільної часткової власності, належить 3/10 частин цього ж житлового будинку АДРЕСА_1

Це стверджується відповідними витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що наявні в матеріалах справи.

          Інша частина вказаного бчдинковолодіння на праві приватної власності належить відповідачці по даній справі ОСОБА_5.

 Таким чином будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 належить дітям позивачки ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності., й співвласниками проведено його умовний поділ - ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить частина будинкооволодіння адресою АДРЕСА_1 , а ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1

  Крім того судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, будучи співвласниками будинку, зареєстровані та проживають з матір’ю ОСОБА_2. за адресою АДРЕСА_2 а  в належній їм частині будинковолодінні за адресою АДРЕСА_1  зареєстрована прабаба ОСОБА_3 - ОСОБА_13, до яку вони періодично провідують.

 Вищезазначені обставини сторонами спору не заперечуються, а, відтак, відповідно ч.1 ст.61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

 Між співвласниками будинковолодіня, за адресою АДРЕСА_1, існує спір щодо спричинення перешкод в користуванні нерухомістю, що полягає в тому, що проведеною добудовою своєї частини будинковолодіння гр.. ОСОБА_5 порушуються права позивачів на нормальні умов експлуатації існуючої забудови.

 Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України право власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України зміст права власності складають володіння, користування та розпорядженням власником своїм майном.

 Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. (ч.1 ст.358 ЦК України).  

Згідно висновку №1225 будівельно – технічної експертизи, проведеної Тернопільським відділенням Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, від 31.12.2009 року, зазначено, що встановлення гр. ОСОБА_5 вхідних дверей, козирка над ними та викладення плиткою земельної ділянки біля вхідних дверей , а відповідно і під козирком над дверима і знаходиться в спільному користуванні, спричиняє співвласникам будинковолодіння за АДРЕСА_1 наступні перешкоди: при відкритих дверях гр. ОСОБА_5 зменшується освітленість та інсоляція кімнати 2-3, яка належить ОСОБА_3; із козирка над дверима ОСОБА_5 дощові води попадають на стіну та підвальне приміщення гр. ОСОБА_3; земельна ділянка, що знаходиться в спільному користуванні викладена плиткою ОСОБА_5 з контруклоном (відповідно додатку №1 до експертного висновку ухил = 0,0025 м.), тобто в сторону стіни будинковолоідння №29\2 із – за чого дощові води підмочують стіну.

При цьому експертом визначено, що для усунення вищезазначених порушень необхідно замінити дверний блок в добудові будиноковолодіння гр.. ОСОБА_5 з «правого» на «лівий»; привести у відповідність до державних будівельних норм козирка над вищезазначеним дверним блоком шляхом організованого водовідведення з козирка методом підвішування ринви та водовідводної труби та перекласти плитку, викладену на земельній ділянці, що знаходиться біля добудови ОСОБА_5 з врахуванням створення необхідного нахилу від зовнішньої стіни будинковолоідння ОСОБА_3.

Допитаний в судовому засіданні експерт показав, що дослідження проведено у відповідності і з використанням нормативних документів, серед яких , зокрема, ДБН 360-92. Державні будівельні норми України. містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, та ДБН В.2.2.-15-2005 Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення, й акцентував увагу на тому, що у примітці 2 ДБН 360-92 передбачено, що при будівництві житлових та громадських будівель на території існуючої забудови необхідно передбачити забезпечення нормальних умов експлуатації існуючої забудови.

При цьому судом критично оцінюються заперечення сторони відповідачки про те, що експертизу проведено неповно і висновки експерта є необгрутованими нормами ДБН, оскільки, згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, в межах позовних вимог та на підставі поданих ними доказів, яким, відповідно ст. 66 ЦПК України, в тому числі є висновок експерта, а стороною відповідача суду не заявлялося клопотань про проведення повторної або додаткової експертиз.

 Разом з тим суд зауважує, що позивачка ОСОБА_2 є неналежним позивачем, оскільки не є ні власником ні користувачем спірного будинковолоідння, а тому не підлягає до задоволення її вимога про зобов’язання відповідачку вчинити дії та стягнення з відповідачки 5000 гривень моральної шкоди, заподіяної спричинення перешкод в користуванні нерухомим майном, що не належить ОСОБА_2 й яке не перебуває в її користуванні.

Такими чином є підставною та підлягає до задоволення вимога позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо зобов’язання ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_4 будинковолодінням АДРЕСА_1 шляхом: зміни дверного блоку в добудові будиноковолодіння гр.. ОСОБА_5 з «правого» на «лівий»; приведення у відповідність до державних будівельних норм козирка над вищезазначеним дверним блоком шляхом організованого водовідведення з козирка методом підвішування ринви та водовідводної труби; перекладання плитки, викладеної на земельній ділянці, що знаходиться біля добудови ОСОБА_5 з врахуванням створення необхідного нахилу від зовнішньої стіни будинковолоідння ОСОБА_3.

 Щодо вимоги про усунення перешкод в користуванні спільною земельною ділянкою, то суд вважає, що в цій частині позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або користувач може вимагати усунення будь – яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни меж та цільового призначення посвідчується цивільно – правовою угодою або свідоцтвом про право на спадщину, або державним актом, якщо землю набуто безоплатно , й право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, однак позивачами не подано суду доказів в підтвердження наявності у них документів, передбачених ст.126 ЗК України, що посвідчують право власності або постійного користування земельною ділянкою за адресою м. Тернопіль вул.. Сонячна, 19.

Керуючись ст. 3, 10, 11, 60, 61, 212-215 Цивільного процесуального  кодексу України ст. 15, 16 , 22, 23, 316, 317, 391 Цивільного кодексу  України, ст.152 Земельного кодексу України,

ВИРІШИВ :

             Позов задовольнити частково.

            Зобов’язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_4 будинковолодінням АДРЕСА_1 шляхом:

- зміни дверного блоку в добудові будиноковолодіння гр.. ОСОБА_5 з «правого» на «лівий»;

- приведення у відповідність до державних будівельних норм козирка над вищезазначеним дверним блоком шляхом організованого водовідведення з козирка методом підвішування ринви та водовідводної труби;

- перекладання плитки, викладеної на земельній ділянці, що знаходиться біля добудови ОСОБА_5 з врахуванням створення необхідного нахилу від зовнішньої стіни будинковолоідння ОСОБА_3.

         В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

         Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 понесені судові витрати в сумі 45 гривень 50 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження рішення подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Головуючий