Справа № 22- 1636 2006 р. Головуючий в І інстанції
Радченко С.В.
Категорія 19 Доповідач: Фурман Т.Г.
Рішення іменем України
2006 року липня місяця 11 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Стародубця М.П.
Суддів: Закарян К.Г.
Фурман Т.Г.
при секретарі Ґонтар Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 10 квітня 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановила:
В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позивач зазначав, що 5.11.2005 року його вкусила собака належна відповідачу, внаслідок чого йому були заподіяні тілесні ушкодження.
Враховуючи, що добровільно відшкодувати затрати, понесені ним на
лікування відповідач відмовляється, позивач просив стягнути з
ОСОБА_2 матеріальну шкоду у вигляді вартості придбаних ліків в сумі 300,40 гр., 33,54 гр. витрати на проїзд до лікарні, 5000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди та судові витрати в сумі 124,50 гр.
Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 10 квітня 2006 р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове, яким його вимоги задовольнити.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відмовляючи в позові , суд виходив з того, що позивачем не
доведений факт спричинення йому шкоди , внаслідок винних дій
відповідача , тому звільнив останнього від відповідальності по
відшкодуванню шкоди позивачу , відмовивши ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог.
Проте до такого висновку суд прийшов, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Судом, встановлено, що відповідач має в своєму господарстві дві собаки : чорно-білого та рудого окрасу.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до наявних медичних документів ОСОБА_1 проходив лікування від укусу домашньої собаки (а.с. 8,9,10).
Як сам позивач, так і свідок ОСОБА_3 стверджували в судовому засіданні суду першої інстанції, що позивача вкусила собака чорно-білого окрасу, належна відповідачу.
Вказані обставини свідчать про те , що відповідач допустив порушення Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР ( далі Правила); затверджених Міністерством житлово-комунального господарства УРСР 17.06.1980 р, Міністерством міського господарства УРСР 17. Об. 1980 р., Міністерством охорони здоровя 18.06.1980 р., відповідно до п. б яких власники собак зобов'язані тримати сторожових собак на прив'язі і спускати їх з прив'язі лише в закритих дворах, що виключають можливість втечі; про наявність собак застерігати написам.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв неправомірно , вказані винні неправомірні дії є у причинному зв'язку із завданою позивачеві шкодою і відповідно до ст... 1167,1166 ЦК України та п. 20 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР підлягає відшкодуванню в об'ємі наданих ОСОБА_1 доказів , а таму рішення суду як неправильне підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення яким вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної і моральної шкоди слід задовольнити частково.
На лікування позивачем було витрачено 273,90 гр., що підтверджується довідкою ( а.с. 10).
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, відповідно до ст.. 23, 1167 ЦК України , що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів , враховуючи вимоги розумності і справедливості, характер дій відповідача у спірних правовідносинах, який є ненавмисним, приходить до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди визначений позивачем є завищеним та підлягає зменшенню до 400 гр.
Судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню відповідно до ст.. 88 ЦПК України .
Що ж стосується доводів апеляційної скарги щодо необґрунтованої відмови у відшкодуванні витрат на проїзд, то колегія суддів не приймає їх до уваги як недоведені , тому на думку колегії суддів вимоги в частині відшкодування витрат на проїзд в сумі 33,54 гр. судом першої інстанції не задоволено правильно , а рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим і скасуванню або зміні не підлягає.
На підставі ст. ст. 23, 1167, 1166 ЦК України , Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР керуючись ст. ст. 88,303. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 10
квітня 2006 р. скасувати частково і ухвалити нове, яким вимоги
ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування витрат на придбання ліків - 273, 90 гр.,
моральної шкоди 400 гр. , 59,5 гр. відшкодування судових витрат , всього 733,40 гр.
В решті частини це ж рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
судді