Справа №22ц-1242, 2006р.                         Головуючий в 1-й інстанції

Матвєєва Н.В.

Категорія: №38 Доповідач - Пузанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року червня місяця "06" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Пузанової Л.В. Суддів: Орловської Н.В., Стародубця М.П. при секретарі - Крестніковій В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 14 березня 2006 року в справі

за позовом

ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) "АТП-16507" про стягнення моральної школи, -

ВСТАНОВИЛА:

27 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ "АТП-16507" про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав.

Позивачка зазначала, що перебувала з відповідачем у трудових відносинах в період з 25.09.1995 року по 26.01.2004 року.

В період дії трудового договору ВАТ "АТП-16507" неодноразово порушувало його умови щодо своєчасної виплати заробітної плати, а після її звільнення з роботи - допустило прострочення проведення повного розрахунку.

В 2003 році відповідач відмовив їй у виплаті допомоги на поховання чоловіка, чим порушив вимоги ст.ст. 45,50 Закону України "Про загальнодержавне соціальне страхування, в зв'язку з втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням та похованням".

Вказуючи, що наведені обставини призвели до моральних страждань, погіршення стану здоров'я та інших негативних наслідків, позивачка просила суд стягнути з відповідача 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Заочним рішенням суду від 14 березня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, зазначаючи, що висновки суду щодо пропуску нею строку звернення до суду не відповідають обставинам справи.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили, а в судовому засіданні представник відповідача доводи скарги не визнав.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах, які припинилися за згодою сторін з 26.01.2004 року /а.с. 17/.

Протягом дії трудового договору відповідач порушував право позивачки на своєчасне отримання заробітної плати, а при її звільненні всупереч вимог ст. 116 КЗпП України не провів повного розрахунку.

Вказані факти, із якими ОСОБА_1 пов'язує виникнення права на відшкодування моральної шкоди, сторони в тому числі відповідач -визнають і не оспорюють.

Відповідно до ст. 237' КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 233 КЗпП України та відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у постанові "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995р. №4, до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності.

При цьому перебіг тримісячного строку розпочинається з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Враховуючи, що порушення прав позивачки допущені відповідачем в період дії та в день припинення трудового договору, тобто до 26 січня 2004 року включно і остання про порушення своїх законних прав знала (або повинна була знати) до вказаної дати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звернувшись з позовом про відшкодування моральної шкоди з наведених вище підстав 27 лютого 2006 року ОСОБА_1 пропустила передбачений ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду.

Оскільки ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі позивачка не зазначила причини пропуску строку звернення до суду і не надала доказів у підтвердження поважності цих причин, наполягаючи, що строк нею не пропущений, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого в справі рішення з ухваленням нового - про задоволення заявлених позовних вимог.

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих доказів та нормам трудового законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, висновків суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність судового рішення, а тому підлягають відхиленню.

Не можуть вплинути на висновки суду в даній справі посилання апелянта на те, що відповідач до цього часу не виконав рішення суду від 27.12.05р. про стягнення заборгованості по заробітній платі, а звідси - не провів з нею повного розрахунку в зв'язку із звільненням, оскільки вказані обставини не стосуються підстав заявленого ОСОБА_1 позову і не підлягають дослідженню при вирішенні даного спору, а відповідальність за затримку розрахунку при звільненні передбачена ст. 117 КЗпП України, питання щодо захисту прав на підставі якої позивачка не порушувала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 14 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох .місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Л.В.Пузанова

Судді: Н.В.Орловська, М.П.Стародубець

Копія вірна:    Л.В.Пузанова