Справа № 22-4531/2009р. Головуючий у 1 інстанції: Полянчук Б.І.

Суддя - доповідач: Осоцький I.I.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Мануйлова Ю.С.,

Осоцького І.І.,

Суддів: Давискиби Н.Ф.

при секретарі: Бурими В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання членом родини, вселення, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

В позові зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Він та його дружина ОСОБА_3 проживають в АДРЕСА_1. Відповідач проживала в спірному жилому приміщенні разом з ОСОБА_5 та його сім'єю і між ними склалися неприязні відношення. У зв'язку з цим у лютому 2007 року відповідач переїхала проживати в АДРЕСА_2. Оскільки у них часто виникали суперечки відповідач у травні 2008 року переїхала проживати до другої своєї дочки ОСОБА_6 по АДРЕСА_3.

У судовому засіданні 04.02.2009 року представник позивача подав уточнюючий позов у якому просив на підставі ст. 107 ч. 2 ЖК України визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, визнати за нею право користування житловою площею в будинку АДРЕСА_4, який вона прийняла як спадкоємець після смерті свого чоловіка ОСОБА_7.

05.11.2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання членом сім'ї власника житла, визнання права користування жилим приміщенням, вселення, мотивуючи свої вимоги тим, що раніше вона проживала в своєму будинку по АДРЕСА_4. У зазначеному будинку вона проживала сама і по стану здоров'я не могла утримувати його, знаходилась в важкому матеріальному стані. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 запросили її проживати з ними в м. Бердянську, як члена їх сім'ї. У 2001 році дочка та зять з їх слів продали будинок, забрали з будинку все майно, перевезли її у м. Бердянськ, де поселили в окрему кімнату квартири АДРЕСА_1. У травні 2007 року відповідач та його дружина забрали її на постійне місце проживання по АДРЕСА_2 як члена їх сім'ї. У червні 2008 року вони вигнали її з будинку і вона вимушена була тимчасово переїхати проживати до другої дочки ОСОБА_6.

Просила визнати її членом сімї відповідачів, визнати за нею право користування будинком по АДРЕСА_2, вселити її в спірний будинок.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 серпня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення членом сім'ї, вселення задоволено. Визнано ОСОБА_4 членом сім'ї ОСОБА_2, ОСОБА_3, які проживають у будинку АДРЕСА_1. Вселено ОСОБА_4 в жилий будинок АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вислухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п., п. 4, 5 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги, а також вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не брали участі у справі.

Ухвалюючи рішення в частині, яка оскаржується в апеляційному порядку, а саме в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання її членом сім'ї відповідачів, які проживають у АДРЕСА_1 та про вселення ОСОБА_4 у вказаний будинок судом не були розглянуті позовні вимоги останньої щодо визнання права користування цим житловим будинком.

З матеріалів справи вбачається, що у зустрічному позову та додатковому позові ОСОБА_4, поданими нею до суду відповідно 05.11.2008 року і 04.02.2009 року /а.с.17-19, 65-66/ мались вимоги останньої про визнання права користування житловою площею у будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

В уточнюючому позові ОСОБА_4 від 04.08.2009 року заявлені нею до суду 05.11.2008 року /а.с.133-134/ позовні вимоги остання підтримала.

Проте ухвалюючи рішення в частині вселення ОСОБА_4 у будинок відповідачів позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання права користування житловою площею у цьому будинку, які є нероздільними від вимог про вселення відповідачів розглянуто не було.

До того ж роблячи висновок про те, що ОСОБА_4 була відповідачами вселена у цей будинок, судом не було з"ясовано умов такого вселення, домовленості сторін щодо порядку користування ОСОБА_4 житловою площею у будинку, а також наявності у останній права користування іншою житловою площею, зокрема: житловою площею у будинку АДРЕСА_4, який станом на 18.11.2008 року зареєстровано на ім "я її померлого чоловіка ОСОБА_7 /а.с.63/.

Необхідність з"ясування вищевказаних обставин витікає з положень ст., ст. 150, 156 ЖК України, де передбачено, що власники житлового будинку вправі вселяти у будинок інших громадян на умовах і в порядку, встановленому житловим законодавством з наданням права користування житловим приміщенням як нарівні з власниками будинку так і за визначеною ними угодою про порядок користування цим приміщенням.

Крім того відповідачі здійснюють продаж житлового будинку АДРЕСА_1, про що свідчить копія розписки про отримання ОСОБА_3 часткової суми вартості будинку від покупця ОСОБА_8 в якості авансу /а.с.142/.

За ст. 659 ЦК України продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача тощо).

Проте суд ухвалою від 07.08.2009 року відмовив у задоволені клопотання представника відповідачів про залучення до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, покупця житлового будинку ОСОБА_9 /а.с.141-144/, вирішивши без участі цієї особи, що рішення суду у справі не може вплинути на її права та обов'язки щодо однієї із сторін.

Наведені порушення норм процесуального права не можуть бути виправлені при розгляді справи в апеляційному порядку та унеможливлюють наданню законної сили оскаржувальної частини рішення суду.

Тому судова колегія рішення суду в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 скасовує і в цій частині справу направляє на новий розгляд, де необхідно з залученням осіб, прав та обов"язків яких стосуються заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 розглянути їх з додержанням норм процесуального і матеріального права та у повному обсязі.

Керуючись ст., ст. 307, 311, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 серпня 2009 року в цій справі в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання членом сім'ї', вселенні скасувати.

Справу в частині зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання членом сім"ї власника житлового приміщення, визнання права користування житловою площею і вселенні направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.