Справа №22ц-1252, 2006р.                                                Головуючий в 1-й інстанції

Заболотний В.М.

Категорія: №44       Доповідач - Стародубець М.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2006 року липня місяця "11" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Стародубця М.П. Суддів: Орловської Н.В., Фурман Т.Г. при секретарі - Ґонтар Д.В., з участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 березня 2006 року в справі

за позовом. ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про відшкодування шкоди, -

та зустрічним, позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_2

про стягнення коштів, -

встановила:

В липні 2005 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Позивачка зазначала, що в січні 2005 року вона набула право власності на квартиру АДРЕСА_1, в якій за договором оренди мешкала відповідачка. Згідно вказаного договору остання сплачувала тільки за телефонні послуги, спожиту електроенергію та по 100 грн. орендної плати. На вимогу звільнити квартиру в квітні 2005 року відповідачка відмовилась, продовжувала проживати у зазначеному приміщенні, чим завдала їй шкоду у вигляді нестриманого прибутку в сумі 3 850 грн., моральну в розмірі 5 000 грн. та матеріальні збитки у зв'язку з неоплатою комунальних послуг і пошкодженням майна в сумі 10 614,79 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд стягнути з відповідачки вказані вище суми.

ОСОБА_3 пред'явила в суді зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів, посилаючись на те, що за умовами вказаного договору оренди плата з попереднім орендодавцем була визначена в сумі 100 грн., однак з моменту його укладання та по квітень 2005 року

вона сплачувала відповідачці щомісячно по 90 дол. США. Оскільки за час оренди житла вона сплатила значно більшу суму ніж визначено договором, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь різницю цієї суми, яка складає ІЗ 430 грн.

Рішенням від 22 березня 2006 року суд відмовив у задоволенні позовних вимог як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять рішення суду в частині відмови у задоволенні їх позовних вимог скасувати і ухвалити нове, яким їх позови задовольнити в повному об'ємі, зазначаючи, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку зібраним по справі доказам та безпідставно відмовив у задоволенні їх вимог.

У письмових запереченнях на апеляційні скарги кожна із сторін просить її скаргу задовольнити та відхилити скаргу протилежної сторони.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 17.06.2002 року ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 в оренду квартиру АДРЕСА_2 з наявним в ній згідно акту передачі майном на умовах та строк, визначеними сторонами в підписаному ними письмовому договорі.

За договором дарування від 31.12.2004 року ОСОБА_2набула право власності на 3/4 частини вказаної квартири, в той час як ОСОБА_3 продовжувала орендувати зазначену квартиру згідно укладеної угоди.

За правилами ст. 60 ЦПК України позивачка ОСОБА_2, яка є співвласником відповідної частки вказаної вище квартири не довела в суді першої інстанції, що вона є власником чи уповноваженою особою попереднього орендодавця щодо наявного в ній майна, яким частково користувалась орендар, а також, заподіяння їй ОСОБА_3 вказаних в позовній заяві збитків, тому суд підставно відмовив у задоволенні її вимог.

В процесі розгляду зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 остання також: не надала достовірних доказів в обґрунтування її позову, у задоволенні якого суд за правилами процесуального законодавства також; правомірно відмовив.

Доводи апелянтів щодо неправильної оцінки судом зібраних по справі доказів та невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані ними докази, яким дав правильну оцінку, та постановив законне й обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційних скарг не можуть бути прийняті до уваги, як не обґрунтовані законом, доказами та такі, що висновки суду не спростовують.

Постановлене в справі рішення відповідає нормам процесуального та матеріального права і підстав для його скасування або зміни колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307-308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: М.П.Стародубець Судді:   Н.В. Орловська, Т.Г.Фурман

Копія вірна:        М.П.Стародубець