Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Колоса С.С., Вавшка В.С.,
при секретарі Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) про стягнення протиправно несплачених коштів,
за апеляційною скаргою Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
1 березня 2010 року ОСОБА_5 звернувся із зазначеним позовом до Управління праці і соціального захисту населення (далі – УПСЗН) в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) посилаючись на те, що його мати ОСОБА_6, згідно із рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12 березня 2009 року №556, була звільнена від обов’язків піклувальника неповнолітньої онуки ОСОБА_7
На підставі цього відповідачем була припинена з 1 квітня 2009 року виплата ОСОБА_6 державної допомоги на дитину, яка перебуває під піклуванням. Зазначена державна допомога виплачувалась на підставі ст. 18 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Зазначив, що постановою Ленінського районного суду м.Вінниці від 27 листопада 2009 року (набула сили 14 грудня 2009 року), за поданим ним позовом, визнано протиправним та скасовано п.2 зазначеного вище рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12 березня 2009 року №556 про звільнення ОСОБА_6, від обов’язків піклувальника неповнолітньої онуки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з відсутністю підстав перебування під піклуванням.
Вказав на те, що для відновлення стану, порушеного внаслідок протиправного рішення міськвиконкому, Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) повинно виплатити на його користь вказану допомогу в сумі 3337 грн. 20 коп. з квітня по липень 2009 року.
22 березня 2010 року позивач подав заяву у новій її редакції, де уточнив вимоги (а.с.18-22), правові підстави стягнення вказаних грошей з відповідача.
Зокрема зазначив, що підопічна ОСОБА_7 набула повноліття 8 липня 2009 року. Її піклувальник ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року не отримавши належної їй соціальної допомоги на підопічну, а тому суми соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, відповідно до правил ст. 1227 ЦК України.
Вказуючи на те, що в даний час ОСОБА_7 проживає з ним та здійснює за ним догляд, просив у відповідності до ст. ст.16, 18 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2812 - XІІ ( з наступними змінами), п. 26 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» (з наступними змінами), ст.ст. 59, 1227 ЦК України стягнути з відповідача на його користь протиправно не сплачені кошти – допомогу на дитину, яка перебуває під піклуванням в сумі 3337 грн. 20 коп.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) на користь ОСОБА_5 невиплачену допомогу на дитину, яка перебуває під піклуванням у розмірі 3337 грн. 20 коп.
Стягнуто з Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) на користь держави 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У апеляційній скарзі Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька), посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У доводах апеляційної скарги зокрема посилається на те, що позивач у справі є неналежним позивачем, оскільки дочка ОСОБА_5 – ОСОБА_7 є повнолітньою, повноліття досягла 8 липня 2009 року, а тому на момент звернення позивача до суду (1 березня 2010 року) мала повну цивільну дієздатність, мала можливість звернутись до суду самостійно, або через представника в своїх інтересах.
Позивач заперечував доводи апеляційної скарги через їх безпідставність. Просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено і не оспорюється сторонами, що ОСОБА_6 є матір’ю позивача ОСОБА_5 та бабусею ОСОБА_7 (а.с.10 -11).
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 939 від 13 квітня 2006 року ОСОБА_6 призначено піклувальником неповнолітньої онуки ОСОБА_7 ., у зв’язку із чим ОСОБА_6 було призначено державну допомогу на дитину над якою встановлено піклування.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 556 від 12 березня 2009 року звільнено ОСОБА_6 від обов'язків піклувальника неповнолітньої ОСОБА_7, що є підставою для припинення виплати допомоги на дитину.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 листопада 2009 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_5 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, визнано протиправним та скасовано п.2 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 556 від 12 березня 2009 року, яким було звільнено ОСОБА_6 від обов'язків піклувальника неповнолітньої ОСОБА_7 Дана постанова суду набула законної сили 14 грудня 2009 року (а.с.8).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно частинам 1 та 2 статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Рішення суду таким визнати не можна оскільки суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства та допустив неправильне застосування норм матеріального права.
Так, ухвалюючи рішення про задоволення позову, стягуючи з відповідача на користь ОСОБА_5 невиплачену допомогу на дитину, яка перебуває під піклуванням у розмірі 3337 грн. 20 коп. суд першої інстанції виходив із того, що вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.
З таким висновком суду не можна погодитись виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується наданим позивачем свідоцтвом про смерть (а.с.34).
На цей час питання про відновлення виплати їй державної допомоги на дитину, яка перебуває у неї під піклуванням та виплату їй суми вказаної допомоги Управлінням правці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) вирішено не було.
Отже ОСОБА_6 на день її смерті сума зазначеної соціальної виплати, про яку вказує позивач, не належала.
Відповідно ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї , а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.
За смислом цієї норми матеріального права у спадкоємців та членів сім’ї спадкодавця право на отримання соціальної виплати виникає за умови, що такі виплати спадкодавцеві належали, тобто були нараховані, але не були ним отримані за життя.
Як вбачається із встановлених обставин спірна сума соціальних виплат не належали спадкодавцю, нараховані не були, а тому підстав для їх отримання спадкоємцями не вбачається.
Судом неправильно витрактовані норми матеріального права при вирішенні справи, а тому суд внаслідок цього дійшов помилкового висновку про наявність права у позивача на стягнення спірних грошових сум на його користь.
Отже суд дійшов до таких висновків внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а також допущено невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідно до правил пунктів 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Також як встановлено та не оспорюється сторонами ОСОБА_6 не оспорювала припинення виплати їй державної допомоги на дитину, а також саме рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12 березня 2009 року №556 про звільнення від обов’язків піклувальника неповнолітньої онуки ОСОБА_7, яка перебувала під її піклуванням. Не надавала вона також щодо цього відповідних повноважень іншим особам.
У відповідності до положень ч.4 ст. 25 ЦК України у зв’язку із смертю у ОСОБА_6 цивільна правоздатність припинилась у момент її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 року).
З 8 липня 2009 року з досягненням повноліття, в силу положень ст. 29 ЦПК України, ОСОБА_7 набула самостійного права звернення до суду на захист своїх прав та інтересів.
За вказаних обставин у позивача не було підстав для звернення до суду з самостійним позовом на свою користь в березні 2010 року.
Цим обставинам суд також не придав значення та не дав цьому належної правової оцінки.
Оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2010 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) про стягнення протиправно несплачених коштів - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис / В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: