У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до військової частини А0549 про визнання протиправними дій та стягнення невиплаченої матеріальної допомоги,
за апеляційною скаргою військової частини А0549 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року,
у с т а н о в и л а :
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії командування військової частини А0549 щодо невиплати ОСОБА_5 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення.
Зобов’язано військову частину А0549 провести виплату ОСОБА_5 коштів у сумі 1495 грн.13 коп. та 1495 грн. 13 коп. з відповідними індексаціями згідно із Наказом командира військової частини А0201 від 24 квітня 2008 року № 78 та Наказом командира військової частини А0201 від 28 серпня 2008 року № 156.
У решті позовних вимог відмовлено.
Винесено окрему ухвалу від 12 травня 2009 року на ім’я командира військової частини А0549 з приводу недотримання керівництвом військової частини А0549 вимог чинного законодавства.
У апеляційній скарзі військова частина А0549, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
У судовому засідання встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_5 проходить військову службу в військовій частині А0201. Військова частина А0201 являється штабом для військових частин А0549 та А0535. Крім того, військові частини А0201 та А0535 перебувають на фінансовому забезпеченні у військової частини А0549.
Наказом командира військової частини А0201 від 24 квітня 2008 року № 78 прапорщику ОСОБА_5 на підставі його рапорту наказано видати матеріальну допомогу згідно з Указом Президента України від 16 грудня 2007 року № 1234, постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року, наказом Міністра оборони № 75 від 5 березня 2001 року у розмірі 1495 грн. 13 коп., а відповідно до Наказу командира військової частини А0201 від 28 серпня 2008 року № 156 у зв’язку із відпусткою наказано видати грошову допомогу на оздоровлення у сумі 1495 грн.13 коп.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позов правильно виходив із того, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, які являються складовими грошового забезпечення (п.1,2 Постанови Кабінету Міністрів України від 7.11.2007 р. № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”), не були виплачені позивачеві з вини військової частини А0549.
Правильно виходив суд із того, що військова частина А0549 не виплатила позивачеві вказані гарантовані державою допомоги у порушення вимог Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, Указу Президента України від 16.12.2007 року №1243 та наказу Міністра оборони № 75 від 5.03.2001 року.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав вчасно документи, зокрема виписки з наказів про виплату йому спірних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення. Судом всі обставини справи встановлені правильно.
Інші доводи апеляційної скарги також є непереконливими.
Виходячи із Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаними із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, апеляційні скарги на постанови судів у адміністративних справах розглядаються загальними апеляційними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України з перевіркою дотриманням судом першої інстанції положень КАС України.
Із матеріалів справи не вбачається, що при розгляді справи судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, положення КАС України, що призвели до неправильного вирішення спору, а тому доводи апеляційної скарги про порушення судом вказаних норм не можна визнати обґрунтованими і такими, що дають підстави для скасування судового рішення.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаними із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, ст.ст.15, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу військової частини А0549 відхилити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: