Справа № 22ц-4803/2010р.                                                              Головуючий в 1 інстанції: Міщенко А.М.

Категорія_________                                                         Доповідач: Коротенко Є.В.

      У Х В А Л А

                                        Іменем  України

22 червня 2010 року          

Судова колегія судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Луганської області в складі:

         головуючого –  судді Коротенка Є.В.

         суддів Медведєва А.М., Борисова Є.А.,

         при секретарі Міняйленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 22.02.2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною,  зобов’язання вчинити певні дії,

  встановила:

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 22.02.2010 року частково задоволено зазначений позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність УПФУ в м.Лисичанську Луганської області щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком ОСОБА_1 та її виплати, як „дитині війни” за період з 8 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року та зобов’язано УПФУ в м.Лисичанську Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як „дитині війни”, за період з 8 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.  

          В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.  

Сторони про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.  

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.  

          Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

          28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що «дітям війни» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах, така доплата в 2009 році складала 49,80 грн.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розмір соціальних гарантій, які відповідно до законодавства визначаються залежно від прожиткового мінімуму і встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», що має однакову юридичну силу, як і Закон України «Про соціальний захист дітей війни», у наведеній нормі відсилає до відповідних Законів України. Тобто, у даному випадку застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб -Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати . Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком .

Крім того, частинами 2, 3 ст.22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, враховуючи викладене, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протягом 2009 року була чинною саме у наведеній вище редакції.

Згідно зі ст.308 ЦПК України  а пеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

    Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути  підставою для  скасування  постанови суду  в зазначеній у апеляційній скарзі частині.

   Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, приймаючи до уваги положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 1691-VI від 18 лютого 2010 р. , судова колегія

   ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 22.02.2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною,  зобов’язання вчинити певні дії відхилити.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 22.02.2010 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції:  Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: