Справа № 22- 1369 Головуючий в суді 1 інстанції Ширінська О.Х.
категорія 33 Доповідач Орловська Н. В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року літня місяця 04 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі
Головуючого Стародубця М.П.
Суддів Орловської Н. В.
Закарян КГ.
при секретарі Костеннікові Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсона цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 квітня 2006 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Старозбур"ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області про скасування рішення від 28.08.2002р. та зістрічними позовами: ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Старозбур"ївської сільської ради про визнання недійсним Державного акту про право приватної власні на землю; Старозбур"ївської сільської ради до ОСОБА_2 про визнаня частково недійсним Державного акта про право приватної власності на землю
встановила :
25 травня 2004 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Старозбур"ївської сільської ради про скасування рішення від 28 серпня 2002 р. НОМЕР_1 , вказуючи, що рішенням Старозбур"ївськоїсільської Ради 22 скликання від 05 грудня 1997 р. НОМЕР_2 йому у власність передана земельна ділянка загальною площею 0,3904 га по АДРЕСА_1 про що видано Державний акт від 21 лютого 1998 р. НОМЕР_3.
Оскаржуваним рішенням відповідач за відсутності передбачених законом підстав вилучив частину належної йому земельної ділянки на 165 кв.м, встановивши нову межу із суміжним землевласником ОСОБА_1, доручивши останній встановленя паркану у нових межах, чим порушені його права як власника земельної ділянки.
Просив скасувати вказане рішення, відновити межі земельної ділянки наданої йому Державним актом про право приватної влансності.
23 липня 2004 року ОСОБА_1 звернулась із зустрісним позовом до ОСОБА_2, Старозбур"вської сільської Ради про визнання недійсним Державного акту про право приватної власності на землю, вказуючи, що ОСОБА_2 у встановленому законом порядку за даними господаських книг у користування була виділена присадибна земельна ділянка 0,15 га та службовий земельний наділ як працівнику лсгоспу по ІНФОРМАЦІЯ_1 0,15 на, всього загальною площею 3000 кв.м, однак під час приватизації йому у вланасність передана присадибна ділянка по фактично зайнятій 0.214 га, яка перевищеє 0.64 га ,та для ведення особистого підсобного господарства 0,175 га, що більше від наданої 0,025 га.
Таким чином були порушені мужі суміжних земельних ділянок та її права як суміжного землекористувача.
Проста визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земно виданий ОСОБА_2.
24 вересня 2004 року Старозбур "ївська сільська Рада звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним Державний акт про право приватної власності на землю, вказуючи, що при передачі відповідачу за вказанани актом земельної ділянки у власність були порушені межі суміжних земельних ділянок внаслідок помилки без врахування розбжностей між наданою у встановленому порядку земельною білянкою та фактично зайнятою на час приватизації.
Просить визнати частково недійсним Державний акт виданий на право приватної власності на землю тощею 165 кв.м, виданий ОСОБА_2.
Справа розглядаюсь неодноразово.
Останнім рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Постановлено : визнати рішення Старозбур "ївської сільської Ради Голопристанського району НОМЕР_1 від 28 серпня 2002 р. ,. Про припинення права користування земельною ділянкою „ недійсним та скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та Старозбур "ївської сільської Ради до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку відмовти за не обгрунтованістю.
Стягнути із Старозбур "ївської сільської Ради на користь держави судовий збір 8,50 грв.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне дослідження обставин, які є суттєвими для її правильного вирішення, просить рішення суду скасувати і постановити нове.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Так суд першої інстанції встановив, що сторони у спорі є суміжними землекористувачами , а його предметом у даній справі є земельна ділянка 2147 кв м., яка для обслуговування житлового будинку виділена ОСОБА_2 згідно державного акту від 21.02.1998 р. про право приватної власності на земельну ділянку за відповідним рішенням Старозбур"ївської сільської ради ві.05 грудня 1997 р. НОМЕР_4.
Обставин за яких були б порушені права ОСОБА_1, як суміжного землекористувача при передачі ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки у приватну власність в порядку приватизації, проведеної у відповідності до діючого законодавства, судом встановлено не було.
У відповідності до положень ст.. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю способом встановленим ч. З цієї ж- статті.
Наказом Державного Комітету з земельних ресурсів України від 15. 02.1993 р. затверджений Порядок передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, який діяв до березня 2003 р. та передбачав, що передача у приватну власність земельних ділянок, що були раніше надані громадянам за їх заявою провадиться відповідними радами за місцем розташування цих ділянок на підставі матеріале, що підтверджують їх розмір. Встановлення меж виконують землевпорядні органи на замовлення Рад народних депутатів. Якщо при встановленні меж: земельних ділянок будуть виявлені розбіжності в даних про розміри земельних ділянок, переданих у власність з фактичними розмірами, то остаточний розмір площі таких ділянок визначається Радою народних депутатів.
З матеріале справи вбачається, що з 1962 р. ОСОБА_2 надана для обслуговування житлового будинку земельна ділянка розміром 0,15 га, що відповідає запису в господарській
книзі. Відомості про відведення зазначеної земельної ділянки станом на час її надання відсутні.
Акт встановлення зовні меж земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача землевпорядним органом складено лише 05 червня 1997 р. за погодженням із суміжними землекористувачами, правомірність якого не заперечена визначеними законом засобами доказування.
Земельна ділянка площею 2141 кв.м, передана позивачу у приватну власність згідно державного акту на підставі рішення Сарозбур 'ївської сільської ради від 05.12.1997 р. НОМЕР_4.
Враховуючи, що вказаною Радою у відповідності до наведеного вище Порядку визначена остаточна площа земельної ділянки, яка передана ОСОБА_2 у власність станом час її приватизації чим вирішена неузгодженість виділеної йому у користування ділянки та фактичними її розмірами станом на час встановлення зовнішніх меж, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про дотримання встановленого законом порядку передачі у власність позивача ділянки визначеного Державним актом розміру.
Обгрунтованим слід визнати висновок суду першої інстанції про незаконність рішення Старозбур 'ївської сільської ради від 28.08.2002 р. НОМЕР_1 , оскільки на час його постановлений ОСОБА_2 буд вже власником спірної земельної ділянки, а її вилучення могло бути проведено, за наявності згоди останнього, у відповідності до вимог ст. 142 ЗК України, або з підстав ст.. 143 ЗК України у примусовому порядку чого у даному випадку виконано не було.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 жодних доказів щодо наявності у неї права на частину спірної земельної ділянки, О, 165 га, йку вона вважає безпідставно передану у власність ОСОБА_2, суду не надала.
Однак у своїх доводах, викладених в апеляційній скарзі зазначає, що порушення своїх прав пов 'язує з недостатньою, на її думку, відстанню від зовнішньої межі цієї ділянки до частини споруд які розміщені на її, суміжній з позивачем, земельній ділянці, тоді як ці доводи предметом розгляду у даній справі не були і в якості підстав заявленого нею позову не зазначались.
За наведених вище обставин колегій суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності факту порушення прав суміжного землекористувача ОСОБА_1
Оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегій суддів не вбачає підстав для скасуваннй рішення
Керуючись ст.. 303, 307, 308 ЦПК України, колегій суддів
Ухвалила Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 квітня 2006 р. у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
судді