Справа № 22- 1384 / 2006 р.                                    Головуючий в І інстанції

Грідіна Н.В.

Категорія   Доповідач:   Фурман Т.Г.

Рішення іменем України

2006 року липня місяця 6 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого                         Стародубця М.П.

Суддів:                                         Орловської Н.В.

Фурман Т.Г.

при секретарі                       Крестніковій О.В.

за участю адвоката              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ( третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Херсонське державне бюро технічної інвентаризації) про визначення дійсних часток в домоволодінні,

встановила:

В березні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення дійсних часток в домоволодінні.

Позивач зазначав, що за правовстановлюючими документами йому належить 70/100 частин домоволодіння розташованого по АДРЕСА_1, а відповідачеві - ЗО/100 частин цього ж домоволодіння.

Посилаючись на те, що при визначенні часток співвласників у домоволодінні на час виникнення спільної часткової власності була допущена помилка в підрахунках і насправді його частина відповідно до вартості придбаного майна становить 82/100, а не 70 /100 частин, позивач просив суд визначити розмір часток сторін у названому вище домоволодінні з врахуванням його вартості на час придбання.

Ухвалою від 28 березня 2006 року суд притягнув до участі у справі Херсонське державне бюро технічної інвентаризації як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог .

Рішенням суду від 11 квітня 2006 року постановлено виділити у власність ОСОБА_3 житловий будинок літ "Б", водопровід № 1, огорожу № 2,3 на загальну суму 97675 гр, що складає 82/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_2 будівлю кафе-бару під літ „А" загальною вартістю 20733 гр, що складає 18/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати , а справу направити на новий судовий розгляд за підсудністю, зазначаючи, що суд при розгляді даної справи допустив порушення норм процесуального законодавства, зокрема , щодо визначення підсудності спору та належного відповідача, а його висновки про    невідповідність    часток    в    домоволодінні    дійсним    розмірам    не обґрунтовані   доказами   та   суперечать   змісту      правовстановлюючих документів , які не оспорюються.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надійшли.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи , законність та обґрунтованість рішення суду ,в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні , з таких підстав.

Судом, встановлено , що за станом ^уна серпень 2001 року домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 перебувало у власності ОСОБА_4 і складалося з будівлі кафе-бару загальною площею 114,4 кв.м., жилого будинку жилою площею 69,7 кв.м , загальною площею 269,2 кв.м.., споруд та огорожі № 1,2,3.

29 серпня 2001 року ОСОБА_4 продала ОСОБА_5.

правонаступником якої є ОСОБА_2, будівлю кафе-бару загальною площею    114,4   кв.м. із   визначенням   розміру   вказаної   частки    в домоволодінні в ЗО/100 частин (а.с. 6).

1 червня 2002 року ОСОБА_4 продала решту належної їй частки в домоволодінні ОСОБА_3.

При цьому, за умовами договору , посвідченого нотаріально, позивач придбав із домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 жилий будинок, водопровід № 1 та огорожу № 2,3 із визначенням розміру вказаної частки в домоволодінні в 70/100 частин (а.с. 5).

З моменту виникнення спільної часткової власності її учасники надбудову, прибудову або перебудову домоволодіння розташованого по АДРЕСА_1 не проводили, при вирішенні спору на наведені обставини не посилаються і реальний склад придбаного кожним із них нерухомого майна в судовому порядку не оспорюють, в той час, як доказами, які надав в обґрунтування позову ОСОБА_3 , підтверджено, що при визначенні розміру часток в зв'язку з відчуженням будівлі кафе-бару була допущена помилка.

Так відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи, проведеної за ухвалою суду експертом ОСОБА_6 1 квітня 2006 року, реальна частка частин домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, в складі жилого будинку літ „Б", водопроводу № 1, огорожі 2,3 складає 82/100, а реальна частка частин цього ж домоволодіння в скаладі будівлі під літ"А", а саме кафе-бару, складає 18/100 частин (а.с. 31-72).

Зважаючи на наведене та враховуючи, що записи в Реєстрі прав власності на будинок по АДРЕСА_1 щодо опису нерухомого майна та його вартості не відповідають розміру часток кожного із учасників спільної часткової власності, які відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦК України підлягають визначенню з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання цього майна, колегія суддів вважає, що висновки суду про обґрунтованість заявленого ОСОБА_3 позову відповідають обставинам справи в межах наданих доказів та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини (а.с. 26).

Разом, з тим., оскільки суд постановив рішення про виділення у власність кожного із сторін належних їм часток в натурі, вийшовши тим. самим за межі заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що ухвалене в справі рішення підлягає відповідній зміні з визначенням розміру частки    ОСОБА_3   у    праві    спільної    часткової    власності    на

домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 у 82/100 частин, а розміру частки ОСОБА_2 у праві спільної часткової власності на це ж домоволодіння у 18/100 частин.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що розмір часток не підлягає перегляду без оспорення договорів відчуження правовстановлюючих документів, так як вважає, що не оспорюючи умови первинних договорів купівлі-продажу щодо відчуження ОСОБА_4 конкретних будівель та споруд на користь кожного із покупців, немає необхідності порушувати питання про недійсність угод, а порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом відповідно до ст.. 16 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду по суті спору не спростовують, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність рішення суду, а тому підлягають відхиленню.

На підставі ст.. 357 ЦК України,  керуючись ст.. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів ,

Вирішила

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11 квітня 2006 року змінити.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_3 у праві спільної часткової власності на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 становить 82/100 частини, а частка ОСОБА_2 у праві спільної часткової власності на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 становить 18/100 частин.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом, двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Судді