УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 червня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого –

суддів:

при секретарі          

Дерев’янка О.Г.,

Осіяна О.М., Каратаєвої Л.О.

Горобець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

по апеляційній скарзі ОСОБА_5

на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі  м.Дніпропетровська про визнання відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги неправомірною, стягнення недоплачених коштів,–

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до відповідача, та просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав за період з 01.01.2006 року по теперішній час, визнати відмову відповідача відносно виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, та стягнути  на її користь недоплачену соціальну допомогу до пенсії за 2006-2009 роки в сумі 5196 грн. 90 коп.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2010 року заяву ОСОБА_5 про зміну позовних вимог, як таку, що не відповідає вимогам ст.. ст.. 105,106 КАС України залишено без руху до 16.04.2010 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилаючись на порушення судом норм процесуального права ставить питання про визнання пояснення, які надані до суду першої інстанції такими, що не є заявою про зміну позовних вимог, скасувати ухвалу, як незаконну та необґрунтовану, відновити провадження, вирішити справу по суті.  

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_5 без руху, суддя виходив зокрема з того, що в ході судового засідання, яке відбувалось 16.03.2010 року, позивачка надала суду заяву про зміну позовних вимог, яка на думку судді не відповідає вимогам ст..ст.105,106 КАС України.

Проте погодитись з такими висновками судді не можна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 137 КАС України позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 не подавалась до суду письмова заява щодо зміни позовних вимог, в матеріалах справи така заява також відсутня. Письмові прохання, які судом залучені до матеріалів справи такими вважати не можна.

За таких обставин висновок суду про те, що заява про зміну позовних вимог підлягає залишенню без руху, не можна визнати законними й обґрунтованими.

    При таких порушеннях процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала судді  першої інстанції, як така що постановлена в порушення п. 3 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Інші вимоги ОСОБА_5, зазначені в апеляційній скарзі, а саме щодо відновлення провадження у справі, задоволені бути не можуть, оскільки судом провадження по справі не зупинялось. Вимоги ОСОБА_5 про вирішання справи по суті, також задоволенню не підлягають, оскільки судом першої інстанції рішення по суті позовних вимог не ухвалювалось.

Керуючись  ст.ст.209, 218, ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

        УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2010 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді