Справа 22- 1398 Головуючий в суді 1 інстанції Варняк С.О.
Категорія 33 Доповідач Орловська Н.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня місяця 13 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в скнаді:
Головуючого Стародубця М.П.
Суддів Орловської Н. В.
Фурман Т.Г.
При секретарі Ляшенко О.В.
За участю адвоката ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_2
На рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 квітня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів.
Встановила:
ЗО червня 2005 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів, вказуючи, що за судовим рішення від 08.12.2003 р. відповідач зобов'язаний до стати аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 100 грв. щомісячно, які стягуються на її, позивачки, користь.
Оскільки відповідач має заборгованість із сплати аліментів, а у неї є право на стягнення неустойки ( пені) за кожний день просрочки їх виплати просила стягнути 3855 грв. 12 коп. неустойки. Згодом позивачка змінила позовні вимоги, збільшивши розмір стягнення за період з липня 2003 р. по березень 2006 р. у розмірі 8510, 24 грв., які просила стягнути.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона позовні вимоги задоволені частково. Постановлено : стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3400, 48 грв. неустойки (пені) від суми невиплачених аліментів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилається на те, що суд в порушення вимог матеріального права дійшов помилкових висновків відносно відсутності підстав для звільнення його від сплати неустойки зважаючи на його матеріальний і сімейний стан, та стягнув неустойку за період, який перевищує встановлений законом строк позовної давності.
Просив рішення суду скасувати і постановити нове рішення. В письмових запереченнях на доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 посилаючись на безпідставність останніх, просить рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах визначених ст.. 303 ЦПК України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з- таких підстав.
Стягуючи неустойку в розмірі 3400, 48 грв. за період з січня по грудень 2004 р. суд виходив з того, що відповідач будучи обізнаним про зміну розміру аліментів, які підлягали виплаті ним на користь позивачки, має заборгованість по їх оплаті, яка утворилась з січня по травень включно та листопад і грудень 2004 р., і не сплачена на час розгляду справи.
Проте з таким висновком колегія суду в повній мірі погодитись не може виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов "язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі 1 відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини, а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства, як це передбачено ст.. 8 ЦПК України.
Неустойка у формі пені - це спосіб забеспечення будь - якого зобов 'язання, порядок та строки стягнення якої встановлені нормами цивільного законодавства, зокрема ст.. 549 ЦК України право на стягнення якої обмежено спеціальним строком позовної давності в один рік, що встановлено ст.. 258 цього ж Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, та не заперечується жодною із сторін, що відповідач має заборгованість із сплати аліментів . Встановлений судом розмір заборгованих відповідачем сум не спростований та підтверджений наявними в матеріалах справи письмовими доказами (а.с.4, 17-19, 21,22).
З вимогою про стягнення неустойки з часу виникнення заборгованості позивачка звернулась ЗО червня 2005 р., хоча право на її стягнення у неї виникло з 01.01. 2004 р. На вказані обставини та вимоги законодавства суд уваги не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення неустойки поза межами встановленого спеціального строку позовної давності.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду у цій частині змінити, визнавши, що неустойка має бути стягнута із наявної заборгованості, яка утворилась з вини відповідача в листопаді 2004 в розмірі 62, 39 грв. і грудні 2004р. - 100 грв. Також; заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в частині зменшення суми неустойки з врахуванням матеріального і сімейного стану платника аліментів, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач з 2003 по травень 2005 р. перебував на обліку, як безробітний та отримував грошову допомогу, у розмірі, яка не дозволяла своєчасно сплатити аліменти у повному розмірі. Крім того на даний час він утримує малолітню дитину від другого шлюбу і дружину, яка доглядає за нею.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення у вказаній частині змінити, встановивши, що неустойка має бути стягнута із суми 162, 32 грв. заборгованих аліментів за листопад і грудень 2004 р. зі зменшенням її розміру з врахуванням матеріального і сімейного стану платника аліментів до 200 грв.
На підставі викладеного, ст.. 196 СК України, ст.. 258, 549 ЦК України, керуючись ст. 8, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів
Вирішила Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 квітня 2006 року в частині стягнення неустойки від суми несплачених -аліментів за період з 01. січня 2004 р. в розмірі 3400, 48 грв., змінити, зменшивши розмір неустойки, яка підлягає стягненню до 200 грв. із суми заборгованих аліментів за листопад і грудень 2004 р.
В решті це ж рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців до Верховного суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання ним законної сили.
Головуючий
судді