РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 травня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого –

суддів:

при секретарі          

Дерев’янка О.Г.,

Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.,

Горобець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області на постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченого щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, –

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії, проте відповідач у 2006 - 2009 роках не виконував обов’язок щодо приведення розміру її пенсії у відповідність до статті 6 вказаного Закону України, у зв’язку з чим виникла заборгованість по пенсії, тому позивач просила суд поновити пропущені строки позовної давнини, зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 січня 2006 року по 31 жовтня 2009 року, визнати протиправною відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за зобов’язати відповідача здійснювати нарахування вказаної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, поновлено ОСОБА_5 строк звернення з позовом до суду; зобов’язано УПФ України в Межівському районі нарахувати на користь ОСОБА_5 недоплачену як дитині війни щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 30 листопада 2009 року включно, визнано протиправною відмову УПФ України в Межівському районі Дніпропетровської області щодо виплати ОСОБА_5 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування  постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.  

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови, проте вважає за необхідне змінити резолютивну частину постанови, виходячи з наступного.

З'ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.  

 Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.  

З паспорту позивачки вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", однак Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV "Про внесення змін до ЗУ "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію цієї статті було відновлено, але встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5, запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, проте протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно–правових актів не видавалось, тому і підстав для нарахування підвищення у 2006 році не було і місцевий суд, беручи зазначені норми до уваги, обґрунтовано відмовив позивачу в задоволені позовних вимог за 2006 рік.

Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008" рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Доводи апеляційної скарги відповідача були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного Суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду, а тому його бездіяльність є протиправною.

Разом з тим, при визначенні періоду за який підлягають задоволенню позовні вимоги, суд першої інстанції повинен був застосувати положення ч. 2 ст. 152 Конституції України відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України №2195-ІV, за наступні періоди: з 09 липня   по 31 грудня 2007 року,   з 22 травня   по 31 грудня 2008 року та   з 01січня   по 31 грудня 2009 року, тобто з урахуванням вищезазначених рішень Конституційного Суду України.  

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду, виклавши резолютивну частину в новій редакції.

Керуючись  ст.ст. 209, 218, 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

    ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області відхилити.

Постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2010 року змінити.

Абзац третій та четвертий  постанови Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2010 року викласти в наступній редакції:

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_5 підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_5 підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді