УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-3033/10                               Головуючий 1-ої інстанції – Ушакова Н.Є.

Категорія – 21                                Доповідач – Демченко Е.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Басуєвої Т.А.

    суддів – Волошина М.П., Демченко Е.Л.

    при секретарі – Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення  Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2010 року по справі  за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи – Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, комунальне підприємство „Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації” Дніпропетровської області, про визнання договору дарування житлового будинку та заповіту недійсними, -  

                    в с т а н о в и л а :

    В листопаді 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулися до суду з доповненим в ході розгляду справи позовом до ОСОБА_4 про визнання договору дарування житлового будинку та заповіту недійсними, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 Остання була їм, позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 і відповідачу ОСОБА_4, матір’ю, а позивачці ОСОБА_3 бабусею. За життя ОСОБА_5 16 лютого 2008 року склала заповіт, яким заповідала все своє майно ОСОБА_4, а 05 березня 2008 року ОСОБА_5 надала позивачці ОСОБА_1 довіреність на повноваження по даруванню відповідачу ОСОБА_4 житлового будинку АДРЕСА_1. При оформленні довіреності ОСОБА_5 наголошувала, що відповідач, в разі наміру продажу даного будинку, буде зобов’язаний всі отримані від продажу кошти розділити порівну між ними. Відповідач з цим погодився. 29 березня 2008 року був укладений спірний договір дарування.

    Посилаючись на те, що ОСОБА_4 проводить заходи щодо продажу спірного житлового будинку та відмовляється від розділу між ними отриманих від продажу будинку коштів, вони вважають, що правочин був укладений з метою обману, а тому просять визнати заповіт від 16 лютого 2008 року, складений ОСОБА_5, та договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 29 березня 2003 року між ОСОБА_5, від імені якої діяла ОСОБА_1, та ОСОБА_4, недійсними.

      Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

      В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 ставлять питання про скасування рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2010 року і зобов’язання ОСОБА_4 розділити в майбутньому в рівних долях кошти від продажу спірного будинку між позивачами та відповідачем, зазначаючи, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального й процесуального права.

    Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що вказані позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону.

    Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи.

    Із матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_4 є дітьми ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка ОСОБА_3 є онукою ОСОБА_5 За життя ОСОБА_5 16 лютого 2008 року в Васильківській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилось і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати їй на момент смерті, заповідала ОСОБА_4 05 березня 2008 року ОСОБА_5 надала довіреність, посвідчену Васильківською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, якою уповноважила позивачку ОСОБА_1 подарувати ОСОБА_4 належний їй житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1. 29 березня 2008 року позивачка ОСОБА_1, діючи від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої 05 березня 2008 року  Васильківською державною нотаріальною конторою, передала в дар ОСОБА_4 спірний житловий будинок(а.с.9,22,28).

      Вирішуючи спір, суд, враховуючи вимоги ст.ст.218,230,725 ЦК України, вірно зазначив, що в тексті договору дарування не зазначений обов’язок обдарованого ОСОБА_4 вчинити певну дію майнового характеру на користь ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заповідач ОСОБА_5 при складанні 16 лютого 2008 року заповіту діяла відповідно до положень ст.1254 ЦК України.

    З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання недійсними заповіт, складений ОСОБА_5 та посвідчений 16 лютого 2008 року Васильківською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, а також договір дарування, укладений 29 березня 2008 року між    ОСОБА_1, що діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_5, і ОСОБА_4 та посвідчений Васильківською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, а тому, рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області підлягає залишенню без змін.

    Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 відхилити.

    Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2010 залишити без змін.

    Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України в двомісячний термін.

    Судді: