У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц–2864/10 Головуючий в 1-ій інстанції – Петрюк Т.М.
Категорія - 05 Доповідач - Волошин М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Волошина М.П.
суддів - Куценко Т.Р., Демченко Е.Л.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права власності на 2/3 частини незавершеного будівництвом будинку та земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна, –
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2007 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім’ю з ОСОБА_2
В жовтні 2007 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, який в подальшому уточнювала та просила в порядку розподілу майна, що є спільної сумісною власністю, визнати за нею право власності на 2/3 частини будівель, розташованих в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1. А також визнати право власності на 2/3 частини земельної ділянки розташованої за тією ж адресою. За відповідачем просила визнати право власності на 1/3 частину спірного нерухомого майна, в тому числі і земельної ділянки.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2007 року вказана заява та позов об’єднані в одне провадження.
ОСОБА_2 звернувся із зустрічною позовною заявою в лютому 2008 року та просив визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2. В порядку розподілу спільного майна набутого за час проживання однією сім’єю з ОСОБА_3 просив виділити йому в натурі незавершений будівництвом житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2010 року вимоги за первісним та зустрічним позовом задоволено частково, визнано факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 однією сім’єю без реєстрації шлюбу з червня 1986 року по вересень 2006 року.
Визнано будівлі, в тому числі і незавершений будівництвом будинок 74,6 % готовності розташовані за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за кожним право власності на ? частину будівель розташованих в домоволодінні на земельній ділянці 0,440 га за адресою: АДРЕСА_1. Вирішено питання судових витрат.
В іншій частині позову та зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду в частині відмови в розподілу земельної ділянки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити її позовну вимогу в повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що суд ухвалив рішення в якому висновки суду в частині відмови в розподілі земельної ділянки не відповідають фактичним обставинам справи, при цьому судом не вірно застосовано норми матеріального права.
ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд, оскільки судом порушено норми процесуального права, а саме не розглянуто всі його позовні вимоги.
Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При встановлені фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 214 ЦПК України – під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом першої інстанції встановлено факт, що з 1986 року по 2006 рік сторони проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу, при цьому ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_2 не перебували в іншому зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_2 мав двокімнатну квартиру, яку він розміняв з першою дружиною, уже проживаючи з ОСОБА_3 на дві однокімнатні квартири. ОСОБА_2 продав свою однокімнатну квартиру і сторони придбали жилий будинок в АДРЕСА_3. 31 жовтня 1991 року Пушкарівською сільською радою був виданий дозвіл № 82 на будівництво нового будинку на земельній ділянці за адресою: с. Пушкарівка, вул. Підгірна. Старий будинок зобов’язано перевести в нежилий.
В 1991 році сторони почали будівництво нового будинку, у зв’язку з чим ними були придбані будівельні матеріали. На час розгляду справи готовність будинку складає 74,6%.
30 березня 2003 року ОСОБА_3 був подарований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2. Даний будинок згідно договору купівлі-продажу від 29 травня 2008 року був проданий ОСОБА_3 іншій особі.
Задовольняючи позов та визнаючи за сторонами право власності на 1/2 частину незакінченого будівництвом житлового будинку за кожним суд першої інстанції керувався тим, що спірний будинок належить сторонам на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» суди мають враховувати, що право власності на жилий будинок збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої Ради.
За позовом дружини, членів сім’ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами. При неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити в одній із сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки, суд виходив з того, що земельна ділянка перебуває в приватній власності ОСОБА_2, згідно Державного акту про право приватної власності від 10 листопада 1999 року і поділу не підлягає.
Згідно ч. 4 ст. 120 ЗК України - у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Крім того, суд першої інстанції встановивши факт спільного проживання та вирішивши питання про поділ незавершеного будівництвом будинку не розглянув в повному обсягу позовні вимоги ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки та позовні вимоги ОСОБА_2 про поділ іншого майна, а саме автомобіля «Москвич 2140», гаражу за адресою: АДРЕСА_4, побутової техніки та меблів.
За таких підстав колегія суддів вважає, що судом першої інстанції розглянуто не всі позовні вимоги і згідно п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 307, п. 5 ч. 1 ст. 311, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2010 року скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: