Справа № 2а-1352/10
П О С Т А Н О В А
іменем України
25 березня 2010 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі:
головуючого - судді Перетятька О.Ю.,
при секретарі Шульгун Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горлівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В :
09 лютого 2010 року позивач звернулась з названим адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про зобов’язання нарахування та сплати недоплаченої суми соціальної допомоги дитині війни за 2009 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона має статус "дитини війни" у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, подала заяву з проханням розглянути справу в її відсутності, на позовних вимогах в цій заяві наполягала.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно до п. 5 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески не можуть зараховуватись до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватись на цілі, не передбачені цим Законом. Відповідно до ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. З огляду на це, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленим наступне.
Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджено копією паспорту. Вона має правовий статус "дитина війни", що підтверджується відповідною відміткою в пенсійному посвідченні.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Жодним іншим Законом України на 2009 рік не зупинялася дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року. Таким чином, і в період з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р.(в межах позовних вимог) відповідач мав нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому, за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому відповідач мав доплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення: до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме з 01.10. 2008 р. по цей час в розмірі по 49 грн. 80 к. щомісяця, що підтверджено довідкою відповідача. Ці виплати є меншими, ніж встановлені законом.
Тому є підстави для визнання дій управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки по нарахуванню позивачу підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 р. по 31.12 2009 р. в розмірі, меншому, ніж встановлений Законом України «Про соціальний захист дітей війни» (30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність) протиправними.
Також слід зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки нарахувати та доплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2009 р. по 31.12 2009 р. включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням раніше сплачених сум.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
Отже, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Отже, розмір судових витрат, який присуджується позивачу відповідно до задоволених вимог, дорівнює 03 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, задовольнити в повному обсязі.
Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки по нарахуванню ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 р. по 31.12 2009 р. в розмірі, меншому, ніж встановлений Законом України «Про соціальний захист дітей війни» (30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність) протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки нарахувати та доплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2009 р. по 31.12 2009 р. включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням раніше сплачених сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати із сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 к.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подання заяви про оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Вступну та резолютивну частини постанови прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті 25 березня 2010 року. Постанову в повному обсязі складено та підписано 29 березня 2010 року.
Суддя О.Ю. Перетятько