УКРАЇНА                       

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2324/2006                                   Головуючий 1 інстанції Демченко О.М.

Категорія 14                                             Доповідач суддя Коротков В.Д.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 червня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Короткова В.Д.

суддів Михайлова В.О., Шейко Л.М. при секретарі Таратіної О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1  на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 29 листопада 2005 року по страві за позовом Головного Одеського управління у справах захисту прав споживачів в інтересах ОСОБА_2  до ОСОБА_1 про розірвання договору та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2005 року Головне Одеське управління у справах захисту прав споживачів звернулося до суду з вищезазначеним позов в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на те, що 13 жовтня 2004 року між ОСОБА_2  та приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір на виготовлення та монтаж трьох металево-пластикових вікон в квартирі ОСОБА_2   за адресою:АДРЕСА_1. Після монтажу вікон ОСОБА_2. неодноразово звертався до відповідача з проханням усунути недоліки, пов'язані з неналежною якістю вікон та робіт по їх монтажу, однак його вимоги задоволені не були. Позивач просив розірвати договір від 13 жовтня 2004 року, та стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_2  суму, на яку був укладений договір в розмірі 3641 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Відповідачка позов не визнала.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 29 листопада 2005 року позов задоволено частково, договір від 13 жовтня 2004 року розірвано, з відповідачки на користь ОСОБА_2   стягнуто суму, на яку був укладений договір в розмірі 3641 грн. та моральну шкоду в сумі 1000 грн.

В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення суду скасувати в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення зміні виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що між сторонами був укладений договір від 13 жовтня 2004 року на виготовлення та монтаж трьох металево-пластикових вікон в квартирі ОСОБА_2.   Оскільки з боку позивачки сталося істотне порушення умов договору, суд розірвав його та стягнув з відповідачки суму, на яку був  укладений договір в розмірі 3641 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність розірвання договору, оскільки він грунтується на закони, та підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, виготовлення та монтаж вікон було зроблено на підставі договору від 13 жовтня 2004 року та листка замовлення на суму 3641 грн. (л.с.6,7). Відповідно до п.3.1 Договору виробник гарантує належну роботу виробів.

Виявлені споживачем ОСОБА_2   неодноразовими зверненнями позивача до Головного Одеського управління у справах захисту прав споживачів, актами та приписами цього управління (л.с.8-20).

Частина 1 статті 14 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-ХП передбачає, що споживач при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну в порядку та строки, встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право вимагати від продавця або виробника розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про істотне порушення відповідачкою умов договору, та розірвав його, стягнув з відповідачки на користь ОСОБА_2 суму, на яку був укладений договір в розмірі 3641 грн.

Однак суд не врахував, що при стягненні суми договору на користь позивача, в його розпорядженні залишаються установлені в його квартирі вікна. В засіданні колегії суддів сторони не заперечували проти повернення неякісних вікон відповідачці.

Тому колегія суддів, виходячи з засад справедливості, вважає, що рішення суду першої інстанції треба змінити, забов*язав ОСОБА_2 повернути відповідачки неякісні вікна, встановлені в його квартирі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з відповідачки моральної шкоди в сумі 1000 грн., оскільки відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-ХП при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції врахував роз'яснення, які містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4.

З таких обставин рішення суду підлягає зміні на підставі п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 218, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п. 1, 314 ч. 2, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду від 4 лютого 2005 року змінити, доповнив резолютивну частину рішення висновком: забов*язати ОСОБА_2  повернути ОСОБА_1  три вікна, встановлені за договором від 13 жовтня 2004 року в його квартирі за адресою:АДРЕСА_1.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом

двох місяців.