Справа № 2 – 614/2010 рік

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

іменем  України

20 травня 2010 року                                                                             м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді:         Войтко Ю.Б.

при секретарі:               Штойко О.П.

за участю позивача     ОСОБА_1    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних та моральних збитків заподіяних внаслідок злочину, -

в с т а н о в и в :

    ОСОБА_4, ОСОБА_2 звернулися до Вінницького районного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою Вінницького районного суду від 21.12.2009 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 296 ч. 2 КК України на підставі ст. 1 п «а» закону України «Про амністію» і кримінальну справі відносно нього закрито. Судом встановлено, що 01.01.2003 року о 03.30 годині перебуваючи в с. Майдан-Чапельський Вінницького району на подвір’ї АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, безпричинно, умисно завдав ОСОБА_1 ударів кулаками, ногами по тулубу та підбігши до паркану виламавши штахетину та нею спричинив удари ОСОБА_1 по голові, руках та правій нозі, а також наніс удари кулаками, ногами та штахетиною ОСОБА_2 по голові, руках та тулубу.

    Злочинними діями відповідача позивачам заподіяна матеріальна шкода в зв’язку з понесеними витратами на лікування після  нанесення відповідачем та моральна шкода, яка виражається з перенесених позивачами фізичних та душевних страждань, тяжких переживань за психічний стан.

    В зв’язку з чим позивачі звернулись з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до суду і просять його задовольнити.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  позовні вимоги підтримала, аргументуючи його доводами викладеними в позові та просить їх задовольнити.

    В судове засідання ОСОБА_2 не з’явився, попередньо надавши суду заяву, якою просить дану справу розглянути у його відсутність, свої позовні вимоги підтримує.

    Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

    Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних  підстав.

    01 січня 2003 року о 03.30 годині відповідач ОСОБА_3 перебуваючи в с. Майдан Чапельський Вінницького району на подвір’ї АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, безпричинно, умисно завдав позивачеві ОСОБА_1 удари кулаками, ногами по тулуб, а потім підбігши до паркану та виламавши штахетину спричинив нею удари ОСОБА_1 по голові, руках та правій нозі, а потім наніс удари кулаками, ногами та штахетиною ОСОБА_2 по голові, руках та тулубу.

    Згідно висновку експерта №306 від 07.02.2003 року у позивача ОСОБА_1 мали місце забиті рани на голові, синці та садна на руках, правій нозі, які утворились від дії твердих тупих предметів можливо 01.01.2003 року та належать до легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку експерта №305 від 07.02.2003 року у позивача ОСОБА_2 мали місце садна та синці на голові, руках та тулубі, які утворились від дії твердих тупих предметів, можливо 01.01.2003 року та належать до  легких тілесних ушкоджень.        

Згідно постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 21 грудня 2009 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК України на підставі акту амністії, яка усуває застосування покарання за вчинене діяння (а.с. 5), однак не звільняє від обов’язку відшкодування шкоди завданої злочином.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім  випадків встановлених ст. 61  цього ж Кодексу.

Злочинними діями відповідача ОСОБА_3 позивачам завдана матеріальна шкода, яка складається із витрат понесених на їх лікування, однак позовні вимоги позивачів про відшкодування матеріальної шкоди на суму 2000 грн. (по 1000 грн. на кожного) не знайшли свого документального підтвердження в судовому засіданні, а тому не підлягають відшкодуванню.

Крім того, позивачам завдано і моральну шкоду, яка відповідно до ст. 23 ЦК України полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Згідно ст. 1168 ЦПК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або здійснення щомісячних платежів.

Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки неправомірність дій відповідача по відношенню до позивачів встановлена постановою Вінницького районного суду від 21.12.2009 року якою звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст. 296 ч. 2 КК України, позовні вимоги позивачів в ці частині є обґрунтованими.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань позивачів, погіршився їх стан його здоров'я та можливості, а тому приходить до висновку, що розумним і справедливим буде відшкодування в сумі по 4000 грн. кожному позивачеві.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судові витрати по даній справі.

 Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачів слід стягнути понесені ними і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України,

в и р і ш и в :

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4000 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4000 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 понесені ними  судові витрати пов’язані з наданням правової допомоги  в сумі 250   грн..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 85 грн. та 120 грн. інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог позивачам відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: