УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-826\2006р. Головуючий 1 інстанції: Димерлій О.О.
Категорія-21 Доповідач: Градовський Ю.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справ апеляційного суду Одеської області у склад Головуючого: Градовського Ю.М.
Суддів: Бітова А.І.
Гайворонського С.П. При секретарі: Лабунській Т,Ю. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 10 березня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси про визнання неправомірними дії юридичної особи, зобов'язання здійснити визначенні дії та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2005р. ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси про визнання неправомірними дії юридичної особи, зобов'язання здійснити визначенні дії та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги він обгрунтував тим, що у грудні 1995р. відділом соціального забезпечення Жовтневого райвиконкому м.Одеси йому була нарахована і виплачувалась пенсія за віком. У квітні 1998р. він був змушений терміново виїхати за межі України. У квітні 1999р. у філії Ощадного банку України НОМЕР_1 був поновлений рахунок НОМЕР_2 у зв'язку з втратою ощадної книжки, на яку відділом соціального забезпечення переводилась його пенсія. Однак з невідомих причин пенсія на його ім'я не нараховувалась, про що він дізнався у травні 2005р. Після звернення до УПФ у Приморському районі м.Одеси з заявою про виплату пенсії, йому було відмовлено, у зв'язку з тим, що він на обліку в управлінні не перебував. Посилаючись на ці обставини просив вимоги задовольнити.
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 10 березня 2006р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково. Визнано дії Пенсійного Фонду України в Приморському районі м.Одеси про припинення нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком - неправомірними. Зобов'язано УПФ в Приморському районі м.Одеси відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком починаючи з травня 1999р. Зобов'язано УПФ в Приморському районі м.Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з травня 1999р. до часу вступу рішення в законну силу. Стягнуто з УПФ в Приморському районі м.Одеси на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 3000грн. В задоволені інших вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФ України в Приморському районі м.Одеси просить постанову суду скасувати, прийняти по справі нову постанову про відмову у позові, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обгрунтованність постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про відхилення скарги, залишення постанови без змін, з наступних підстав.
За правилами ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що у грудні 1995р. відділом соціального забезпечення Жовтневого райвиконкому м.Одеси ОСОБА_1 нарахована та виплачувалась пенсія за віком. У квітні 1999р. філією Ощадного Банку України НОМЕР_1 був поновлений рахунок НОМЕР_2 у зв'язку з втратою ощадної книжки, на якій відділом соціального забезпечення переводились його пенсійні нарахування (а.с.7). З зазначеного часу пенсія позивачу не виплачувалась, а тому у липні 2005р. він змушений був звернутись до УПФ України в Приморському районі м.Одеси, однак у виплаті пенсії йому було відмовлено, з тих підстав, що ОСОБА_1 на обліку в управлінні не перебував.
Відповідно до п.2 „Порядку передачі функцій з призначення і виплати пенсій органами праці та соціального захисту населення органам Пенсійного Фонду України „ Затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002р. №497, передача функцій з призначення і виплати пенсій здійснюється органами праці та соціального захисту населення після проведення інвентаризації пенсійних справ та особистих рахунків.
Оскільки УПФ України в Приморському районі м.Одеси прийняло пенсійні справи від відділу праці та соціального захисту населення, у тому числі і справу ОСОБА_1, однак пенсійні виплати не проводила, суд першої інстанції обгрунтованно дійшов до висновку про порушення прав позивача.
ОСОБА_1 зазначив, що вказані порушення потягли за собою душевні страждання, порушення нормального життєвого рівня.
За правилами ст.23ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Враховуючи, що неправомірними діями УПФ України в Приморському районі м.Одеси ОСОБА_1 завдана моральна шкода, суд першої інстанції вважав необхідним позовні вимоги в цій частині задовольнити частково, стягнувши з відповідача 3000грн.
Вказаного висновку суд першої інстанції дійшов після повного всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, належної оцінки зібраних по справі доказів.
В апеляційній скарзі УПФ України в Приморському районі м.Одеси посилається на порушенням судом норм права. На думку судової колегії викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, постанова суду відповідає вимогам ст.ст. 159,163КАС України, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладенного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 10 березня 2006р. залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.