№2-377-2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
М.Дебальцеве 20 березня 2007 року
Дебалыцвсыеий міський суд Донецької області у складі:
Головуючий суддя Нікулін О.А.
При секретареві Бичковський В.М.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні ум. Дебальцеве цивільну справу за
позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 „про розподіл
майна подружжя",-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до відповідачки про розподіл майна подружжя. В обгрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що перебував в шлюбі з відповідачкою та за час шлюбу ними придбане майно, а саме: Спальний гарнітур „Соня" вартістю 2000 гривень; Кухоний гарнітур „Оля" вартістю 1000 гривень; Кухоний стіл вартістю 200 гривень; Чотири стільці вартістю 100 гривень; Водонагрівач „Арістон" вартістю 600 гривень; Телевізор „Акір" вартістю 900 гривень; Пральна машина „Десна" вартістю 200 гривень;
Два килими 3x3 м. вартістю по 200 гривень кожний на суму 400 гривень; Комплект покривал для двох крісел та дивану вартістю 300 гривень; З приводу розподілу майна між ним та відповідачкою виник спір. Позивач вважає, що з передлічего майна він право на визнання права власності на спальний гарнітур, комплект покривал та одни килим загальною вартістю 2500 гривень.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю та пояснив, що в лютому 2007 року міжним та відповідачкою розірвано шлюб, який тривав 4 роки. За час шлюбу вони придбали нерухоме майно- квартиру, а також предмети побуту. Договір купівлі-продажу квартири містить вказівки про те, що кожному з них наледжить 1\2 частка квартири тому спору з приводу володіння та користування квартирою немає. Відповідачка не погоджується із запропонованим ним варіантом розподілу спільного сумісного майна - предметів побуту. Він вважає, що визначенням своєї частки, яка значно менше частки відповідачки, не порушує її прав.
Відповідачка позов в судовому засіданні визнала повністю та пояснила, що її заперечення викликано тим, що вона вважала частки нерівними. Деяки найменування придбавалися ї родичами. В подальшому вона визнала вимоги колишнього чоловіка у повному обсязі та не заперечує проти розподілу майна відповідно до позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Позивач та відповідачка з 07 березня 2003 року по 23 лютого 2007 року перебували у шлюбі.
За час шлюбу вини придбали наступне майно:
Спальний гарнітур „Соня" вартістю 2000 гривень;
Кухоний гарнітур „Оля" вартістю 1000 гривень;
Кухоний стіл вартістю 200 гривень;
Чотири стільці вартістю 100 гривень;
Водонагрівач „Арістон" вартістю 600 гривень;
Телевізор „Акір" вартістю 900 гривень;
Пральна машина „Десна" вартістю 200 гривень;
Два килими 3x3 м. вартістю по 200 гривень кожний на суму 400 гривень;
Комплект покривал для двох крісел та дивану вартістю 300 гривень загальною
вартістю5700 гривень.
Відповідно до ст.60 СК України вказане майно є спільною сумісною власністю сторін, оскільки набуте під час шлюбу.
Відповідно до ст. 70 СК України частки майна колишнього подружжя в спільному сумісному майні є рівними. Сторони під час судового засідання не довели, що розмір часток змінено домовленністю або договором.
Визнання за відповідачкою та залишення в користувані майна, яке за вартісними показниками є більш дорогим не порушує її прав. В судовому засіданні не встановлено підстав для відмови в прийнятті визнання позову відповідачкою
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, ст. 60, 70 СК Украши,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за залишити в користуванні:
Спальний гарнітур „Соня" вартістю 2000 гривень; Комплект покривал для двох крісел та дивану вартістю 300 гривень; Килим 3x2 м вартістю 200 гривень, на загальну суму 2500 гривень.
Визнати право власності ОСОБА_2 та зилишити в її користувані:
Кухоний гарнітур „Оля" вартістю 1000 гривень; Кухоний стіл вартістю 200 гривень; Чотири стільці вартістю 100 гривень; Водонагрівач „Арістон" вартістю 600 гривень; Телевізор „Акір" вартістю 900 гривень; Пральна машина „Десна" вартістю 200 гривень; Килим 3x2 м вартістю 200 гривень, на загальну суму 3200 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Донецького Апеляційного суду протягом 10
днів.