Копія
Справа № 2-174/10/1605
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“26” травня 2010 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
Головуючої судді - Кривчун Т.О.,
при секретарі – Сапі А.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення допомоги по догляду за дитиною, відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до суду з вказаним позовом, уточненим у ході розгляду справи, до ОСОБА_5, посилаючись на те, що 26 липня 2008 року автомобіль ВАЗ-21063 під керуванням водія ОСОБА_5, який відволікся від керування автомобілем, допустив зіткнення з мопедом під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, а пасажирка мопеда, їх донька та дружина, ОСОБА_6, отримала смертельну травму.
Зазначають, що донька ОСОБА_6-ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01.08.2008 року знаходиться на утриманні свого діда-ОСОБА_1, який постійно доглядає за нею.
Вказують, що, до складу сім”ї ОСОБА_6, яка на день смерті закінчила вищий навчальний заклад, та доглядала за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, не працювала, входили її чоловік, ОСОБА_4 та донька, ОСОБА_7, частка на утримання якої становила 33,33 відсотки.
Вважають, що розмір відшкодування ОСОБА_1 на утримання дитини повинен обчислюватися із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом, який, відповідно до ст.17 ЗУ “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000р. не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, а розмір відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої, ОСОБА_7,-повинен розраховуватися із середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника Гребінківського району згідно статистичного спостереження, за місцем останнього проживання ОСОБА_6, з урахуванням чого за період із 01.08.2008р. по 30.04.2010р. виникла заборгованість перед ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею віку чотирнадцяти років на загальну суму 5032,70грн., та, за період із серпня 2008р. по грудень 2009р.-заборгованість перед ОСОБА_7 на загальну суму 9652,61грн. Також вважають, що, ОСОБА_7 як дитина потерпілої, має право на відшкодування шкоди, завданої смертю матері,- до досягнення нею 18-річного віку.
У зв”язку з цим остаточно прохають стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1., за період із 01.08.2008р. по 30.04.2010р. в сумі 5032,70грн., та на користь ОСОБА_7, у відшкодування шкоди, завданої смертю її матері, ОСОБА_6, за період з 01.08.2008р. по 31.12.2009р.-9652,61грн., а також зобов”язати відповідача сплачувати на користь ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною по 33,33 відсотки від мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством України, починаючи з 01.05.2010р. по 04.03.2017 року щомісячно, до досягнення дитиною 14-річного віку та сплачувати на користь ОСОБА_7, у відшкодування шкоди, завданої смертю її матері, починаючи з 01.01.2010р. по 04.03.2021 року по 744,46грн. щомісячно, до досягнення нею 18-річного віку.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, прохаючи їх задовольнити, підтвердив ту обставину, що, після загибелі 26.07.2008 року, у ДТП його доньки, його онука, ОСОБА_7, проживає разом із ним та фактично перебуває на його утриманні, та додатково пояснив, що батько дитини, ОСОБА_4, який проживає окремо, фактично не приймає участі у вихованні доньки, не надає матеріальної допомоги на її утримання, в Управлінні Пенсійного Фонду дитина отримує пенсію в розмірі прожиткового мінімуму на дитину даного віку. На даний час він перебуває на обліку в Гребінківському РЦЗ та доглядає за дитиною, яка навчається у першому класі та якій необхідно дати належну освіту тощо.
Зазначає, що його покійна донька, ОСОБА_6, не працювала (працював її чоловік, ОСОБА_4.), доглядаючи спочатку за дитиною до досягнення нею трирічного віку, після чого, у зв”язку з тим, що дитина кожного року хворіла (зокрема, бронхітом) доглядала за нею до досягнення шестирічного віку, одночасно навчалася на заочній формі навчання у ВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені ОСОБА_8”, який закінчила за кілька місяців до своєї загибелі, після закінчення інституту та на момент ДТП не працювала, будь-якого доходу увесь цей час не мала. На момент смерті доньки на її утриманні перебувала лише дитина- Гладун ОСОБА_7, 2003р.н. При розгляді кримінальної справи питання про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої, у т.ч. на утримання дитини, про яке ідеться у позові, вирішено не було.
Вказує, що, гроші, отримані від ОСОБА_5 в рахунок заподіяної шкоди, були витрачені на поховання ОСОБА_6, установлення пам”ятника, про що зазначено в розписках, однак їм так і не було відшкодовано вартість одягу потерпілої, взагалі нічого не було відшкодовано на дитину.
Відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду з письмовою заявою-відзивом на позов, в якій позовні вимоги не визнав у повному обсязі. Зазначає, що на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі, на утриманні має власну сім”ю та неповнолітню дитину-Ткаченко ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3., які потребують матеріальної допомоги, окрім того, йому необхідно виплачувати на користь позивачів та дитини присуджену вироком суду моральну шкоду на загальну суму 80000,00грн.
Представник відповідача у наданих суду письмових запереченнях та у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, вважає позовні вимоги безпідставними, не законними та необгрунтованими, прохав у їх задоволенні відмовити з тих підстав, що позивачами невірно застосовано правила ст.1200 ЦК України до правовідносин, які є предметом розгляду по даній справі, оскільки особам, зазначеним у цій статті, шкода у разі смерті потерпілого непрацездатним особам, які були на його утриманні, відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні. Разом із тим потерпіла ОСОБА_6, яка доглядала за дитиною, на момент смерті не працювала і будь-якого доходу не мала, тому частку, яка припадала на неї, вирахувати неможливо. На момент ДТП лише чоловік загиблої, ОСОБА_4, працював та утримував сім”ю.
Зазначає, що розмір коштів, які позивачі просять стягнути з відповідача на дитину, майже удвічі перевищує законодавчо встановлений прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, окрім того, малолітня ОСОБА_7 отримує від держави допомогу (пенсію), і, на його думку, забезпечена державою в межах прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
Вважає, що твердження позивача ОСОБА_1 та його представника про те, що розмір відшкодування на утримання дитини повинен обчислюватися, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, також є безпідставними, оскільки це нічим не передбачено.
Судом заслухано також показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, досліджено письмові докази по справі.
Свідок ОСОБА_10, яка проживає по сусідству з позивачем ОСОБА_1, показала, що останнього бачить часто, він постійно знаходиться зі своєю онукою, ОСОБА_7, яка проживає з дідом та бабою, ходить з нею на прогулянки, дівчинка завжди доглянута, охайна, чиста, його зятя, ОСОБА_4, вона майже не бачила.
Свідок ОСОБА_11, яка працює начальником Відділу статистики у Гребінківському районі, показала, що статистичні дані ведуться по двох напрямках: в цілому по району та по галузях економіки. Щодо працездатних непрацюючих осіб нормами Закону передбачено прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата (які змінюються поквартально, при цьому останній показник стосується як непрацюючих, так і працюючих), але ці показники відносяться до сфери діяльності Управління праці та соціального захисту населення, в їх відомстві основним критерієм є мінімальна заробітна плата, яка враховується при розбивці на працюючих осіб. Кваліфікація особи значення не має, оскільки вона може працювати не лише за даною кваліфікацією, у різних сферах, тому повинна бути прив”язка до того, де саме особа працювала, в якій галузі економіки.
Свідок ОСОБА_12, яка працює вихователем групи продовженого дня в Гребінківській ЗОШ №1, показала, що ОСОБА_1 займається вихованням своєї онуки, ОСОБА_7, яка навчається в першому класі з 01.09.2009 року, кожного дня забирає її з групи продовженого дня, цікавиться, як пройшов день, оплачує вартість шкільних обідів, ОСОБА_7 приймає участь в екскурсіях, походах, дівчинка завжди гарно одягнена, дідусь їй ні в чому не відмовляє, є прикладом для своєї онуки. Батька дитини вона жодного разу не бачила.
Свідок ОСОБА_13, яка є учителем першого класу, де навчається ОСОБА_7, показала, що працює з дівчинкою майже рік, з підготовчих курсів, починаючи з яких її постійно приводить до шкоди та забирає дідусь, ОСОБА_1, дівчинка завжди охайна, вихована, те, що потрібно придбати до школи, у ОСОБА_7 є. З батьком дитини вона не знайома, на всі збори (загальношкільні, класні) завжди приходить ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_14, яка проживає по сусідству з позивачем ОСОБА_1, показала, що сім”ю ОСОБА_1 знає досить давно, їх діти гарно виховані, а на даний час вони виховують онуку, ОСОБА_7, в основному цим займається дідусь, який ходить з нею на прогулянки, грається, приводив до музичної школи, в якій вона працює, приділяє їй багато часу, інколи там з”являється батько ОСОБА_15.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Судом установлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
Вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 17.11.2008р. (далі-Вирок) ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що, близько 20год. 00хв. 26.07.2008 року він, в порушення п.п.2.3(б), 2.9(а), 12.3 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем ВАЗ-21063, д.н.з. ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, по автошляху Пирятин-Гребінка, рухаючись в напрямку м. Гребінка Полтавської області, з моменту виявлення попереду себе в попутному напрямку мопеда “Вільга” під керуванням потерпілого ОСОБА_4, не прийняв своєчасно заходів до безпечного об”їзду мопеда, відволікся від керування транспортним засобом та здійснив зіткнення з мопедом, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а пасажир цього мопеда - його дружина ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у виді крововиливів у м”які мозкові оболонки головного мозку та його стовбурні відділи, перелому хребта та кісток скелету з розривом внутрішніх органів, що спричинили її смерть (а.с.103).
Згідно даного Вироку засуджено ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України до п”яти років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання та встановлено іспитовий термін на три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. Стягнено на користь потерпілих (ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_16.) 20000,00грн. у відшкодування моральної шкоди, на користь держави-367,5грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, судові витрати (а.с.103).
Вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 04.02.2009р., (далі-Вирок від 04.02.2009р.) залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 14.05.2009р., вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 17.11.2008р. скасовано, призначено покарання ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки. Стягнуто з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_16 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, по 20000,00грн. на кожного, а також 20000,00грн. на користь ОСОБА_4 як законного представника малолітньої доньки ОСОБА_7, в рахунок відшкодування їй моральної шкоди, заподіяної злочином... В іншій частині Вирок залишено без змін (а.с.100-102).
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6, яка загинула під час дорожньо-транспортної пригоди, мала доньку, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується актовим записом №26 від 05.04.2003р. у Книзі записів актів громадянського стану про народження Гребінківського відділу РАГС Гребінківського РУЮ Полтавської області відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5-6). Після смерті ОСОБА_6 та станом на даний час ОСОБА_7 проживає з дідом та бабою- ОСОБА_1. і ОСОБА_16, батько дитини, ОСОБА_4, проживає окремо від доньки.
Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області (далі - УПФУ в Гребінківському районі) від 19.04.2010р. (вих. №684/02-27), ОСОБА_4 перебуває на обліку в УПФУ в Гребінківському районі, де отримує пенсію по втраті годувальника на доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1., з 27.07.2008 року.
Як убачається з довідки УПФУ в Гребінківському районі від 19.04.2010р. №360, розмір вказаної пенсії за період із січня по березень 2010 року становив 630,40грн. щомісячно, тобто дорівнював установленому законодавством прожитковому мінімуму для дитини даного віку, і ця обставина позивачем не заперечується (а.с.115-116).
Відповідно до ст.1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягненняним двадцяти трьох років);
4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщовони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років.
2. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Судом установлено і не заперечується сторонами той факт, що на момент смерті ОСОБА_6 не працювала, заробітку чи будь-якого іншого доходу не мала, перебуваючи разом із дитиною фактично на утриманні свого чоловіка, ОСОБА_4, та проживаючи разом із своїми батьками, ОСОБА_1 і ОСОБА_16, які також надавали сім”ї доньки матеріальну допомогу і підтримку.
Аналіз змісту ст. 1200 ЦК України, свідчить про те, що право на відшкодування шкоди у разі смерті потерпілого виникає у осіб, визначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, лише у тому випадку, якщо потерпілий мав дохід, однак, ні в позовній заяві, ні у ході судового розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про одержання доходу потерпілою ОСОБА_6, позивачами не зазначено, суду не надано та судом не добуто.
Так, з наявної у матеріалах справи довідки Гребінківського районного центру зайнятості від 30.03.2010р. №180 убачається, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2., на обліку як безробітна станом на 26.07.2008р. не перебувала (а.с.78).
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Гребінківської РДА Полтавської області від 01.04.2010р. (вих. №18-04/1032), ОСОБА_6 на обліку не перебувала та ніяких видів допомог не отримувала (а.с.80).
Згідно ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи позивачів, якими вони обгрунтовують позовні вимоги, зокрема, розрахунки розміру відшкодування на дитину, виходячи із середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника Гребінківського району згідно статистичного спостереження за місцем останнього проживання ОСОБА_6, чи то виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом, є нічим іншим, як припущеннями щодо ніби-то розміру доходу, який гіпотетично могла мати потерпіла на момент смерті.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що у судовому засіданні позивачами не надано доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність підстав, передбачених цивільним законодавством України, для відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої, а, відтак, позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,10-11,59-60,212-215,217,218 ЦПК України, Цивільного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення допомоги по догляду за дитиною, відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя підпис Т.О. Кривчун
З оригіналом згідно:
СУДДЯ
ГРЕБІНКІВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Т.О. КРИВЧУН