Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
22 березня 2007 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Головчук С.В. суддів Миніч Т.І., Павицької Т.М. при секретарі Калинець Т.Л.
розглянувши у відкритому (закритому) судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2006 року, -
встановив :
У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Просив зобов'язати відповідача не чинити йому перешкоди в користуванні кухнею в будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1. Свої .вимоги обґрунтовував тим, що він є власником спірної кухні. Відповідач позбавив його можливості користуватися кухнею, замурувавши двері. Крім того просив поновити строк позовної давності.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт) вказує, що кухня знаходиться у його власності з часу придбання ним будинку, а саме з 1957 року. На думку апелянта, судне врахував, що кухня на даний час знаходиться у власності ОСОБА_1 незаконно.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу на підставі свідоцтва про право власності належить спірна кухня, а тому він на власний розсуд нею володіє та користується.
Справа №22 ц/400 Головуючий в суді 1-ї інст. Баренко С.Г.
Категорія 2 3 Доповідач Павицька Т.М.
2
Проте з таким висновком погодися не можна.
З матеріалів справи видно, що позивачу на праві власності належить 4 8/100 частин жилого будинку по АДРЕСА_1 в с. Сінгури, Житомирського району, а відповідачу 52/100 частин цього будинку.
Судом встановлено, що спірний будинок не ділився в натурі, співвласники у встановленому законом порядку не визначали конкретний порядок користування будинком, що належить їм на праві власності. Тому поділ будинку на дві частини є умовним і сторони мають рівні права на користування всіма приміщеннями будинку.
Сам по собі технічний план будинку, в якому зазначено дві квартири не дає підстав вважати, що такий поділ в натурі проведений у встановленому законом порядку та кухня належить відповідачу.
В апеляційному суді відповідач ' визнав, що він замурував двері в кухню і позивач кухнею не користується.
Відповідно до ч.І ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його володінні.
Встановивши, що відповідач самовільно замурував двері в кухню в якій знаходиться газовий котел, чим перешкоджає позивачу користуватися його власністю, суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позові.
Суд помилково поновив строк позовної давності, оскільки порушення права власності ОСОБА_1 триває по даний час та поновлення його права власності потребує захисту.
Враховуючи викладене, рішення підлягає скасуванню, по справі можливо ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
вирішив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2006 року скасувати, ухваливши нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом задовольнити. Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні кухнею розміром 5,7 кв.м, та відкрити замурований ним дверний отвір в кухні.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий