Справа №22-5830-2006 р. Головуючий в 1 інстанції Дяченко С.П.
Категорія- 38 Доповідач Звягінцева О.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С. суддів Звягінцевої О.М., Сукманової Н.В.
при секретарі Таранець В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів і
ВСТАНОВИВ:
в апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість рішення суду, яким у задоволенні її позову щодо позбавлення відповідача батьківських прав відмовлено, просить його скасувати в цій частині, ухвалити нове про задоволення позову за невідповідністю висновків суду обставинам справи, неналежною оцінкою доказів.
В засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_1 та її адвокат ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги, просили про її задоволення, скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про позбавлення відповідача батьківських прав, ухвалення нового про задоволення цих позовних вимог, а відповідач ОСОБА_3 заперечував проти доводів скарги, просив її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
23.01.2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача, зазначала, що на підставі рішення виконкому Краматорської міської ради №НОМЕР_1 вона є опікуном неповнолітньої онуки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що мати дитини ОСОБА_5 померла 10.09.2005 р., а батько ОСОБА_3 вихованням та утриманням доньки не займається понад 12 років.
Дитина зареєстрована за місцем її проживання: Олександрівський район Донецької області, АДРЕСА_1, навчається в Некременській загальоосвітній школі № 14, знаходиться на її утриманні.
Відповідач фактично з 1994 р. припинив будь-які стосунки з дитиною, не проявляв щодо неї батьківського піклування: не цікавився її долею, життям та здоров'ям (за весь цей час лише тричі її бачив), матеріально не утримував її, ніде не працює, має заборгованість з аліментів в сумі більш ніж 11000 грн.
Після смерті матері дитини відповідач навіть не намагався забрати дочку, не цікавився її подальшою долею та влаштуванням, надав нотаріально завірену згоду на встановлення опіки над дитиною.
Тому просила ухвалити рішення про позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні його неповнолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з нього аліменти на дитину.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 3 квітня 2006 року відмовлено у задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, його попереджено про те, що у разі продовження протиправної поведінки він буде позбавлений батьківських прав. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., уродженця м. Краматорська Донецької області, на користь ОСОБА_1 аліменти на доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/5 частки його заробітку, доходу, щомісяця, починаючи з 23.01.2006 р., до повноліття дитини, тобто до 26.01.2010 р., - але .не.-менш ніж-30 % прожиткового мінімуму для дитини... відповідного віку. Рішення в частині стягнення аліментів піддано негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь місцевого бюджету у розмірі 42 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 7 грн. 50 коп.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо позбавлення відповідача батьківських прав з ухваленням нового рішення про задоволення цих вимог з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.1 ч.І ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Судом встановлено, що батьки неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, розірвали шлюб 26.01.1994 р., з цього часу дитина проживає з бабусею-позивачкою і дідусем, які її утримують, за місцем їх реєстрації ( а.с. 18, 15, 17), а її батько ОСОБА_3 зареєстрований в м. Краматорську, АДРЕСА_2 (а.с.16).
Рішенням Краматорського міського суду від 4.04.1994р. з відповідача було стягнуто аліменти на дитину, однак ним не сплачувались, і станом на 9.09.2005 р. заборгованість склала 11069,61 грн. (а.с. 23).
Мати дитини ОСОБА_5 померла 10.09.2005 р., після її смерті батько дитини ОСОБА_3 написав нотаріальну завірену згоду на встановлення опіки над дитиною (а.с. 12, 13).
Рішенням виконкому Краматорської міської ради від 4.01.2006 р. позивачку ОСОБА_1 призначено опікуном над неповнолітньою ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що мати дитини померла, а батько не займається її вихованням та утриманням понад 12 років (а.с.22).
Відмовляючи у задоволенні позову щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, суд першої інстанції послався на те, що з пояснень сторін видно, що відповідач не ухилявся від виховання дитини, бажає з нею спілкуватися, приймати дієву участь у її вихованні, але позивачка перешкоджає цьому. Згоду на встановлення опіки відповідач дав тільки тому, що позивачка його запевнила, що дитина буде мати в школі безкоштовне харчування, він не заперечує, щоб донька переїхала до нього, запевняє, що буде займатися її вихованням та забезпечить всі умови для її гармонічного розвитку.
Фактично судом взято до уваги лише пояснення відповідача, які положено в основу рішення. Однак ці пояснення спростовуються поясненнями позивачки, допитаних судом першої інстанції свідка ОСОБА_6, неповнолітньої ОСОБА_2, матеріалами справи.
В засіданні суду апеляційної інстанції позивачка пояснювала, що відповідач до 1998 р. сплатив аліменти на дочку в сумі 700 грн., з вказаного часу аліментів не виплачує, іншої матеріальної допомоги дитині не надає, ніде не працює, будь-яких доходів не отримує, вихованням дитини не займається з 1994року, чого він не заперечував.
Неповнолітня ОСОБА_2 суду першої інстанції пояснила, що за 12 років батько - разів 5 приїжджав дочнеї, після смерті матері не пропонував-їй проживати разом з ним. Вона не бажає спілкуватися з батьком (а.с.38).
Свідок ОСОБА_6 суду першої інстанції пояснила, що з відповідачем вона перебувала у шлюбі, мають дитину. Відповідач не сплачує аліментів на двох дітей, не бажав на її пропозицію запросити ОСОБА_2 у гості, дитина жодного разу до нього не приїжджала (а.с. 38-39).
Орган опіки та піклування виконкому Краматорської міської ради у своєму висновку, враховуючи інтереси неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 (а.с.28).
В апеляційному суді відповідач не заперечував проти позбавлення його батьківських прав.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачкою надано переконливі докази того, що батько дитини- відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов'язків по її вихованню.
Апеляційним судом безспірно встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню неповнолітньої дочки ОСОБА_2, матеріально її не утримує.
За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалено без урахування інтересів дитини, висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до вимог п.З ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог щодо позбавлення відповідача батьківських прав.
Керуючись п.2 ч.І ст. 307, п.З ст. 309, ст.ст. 313, 316 ЦПК України, апеляційний
СУД
ВИРІШИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 3 квітня 2006 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні його неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні його неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
ОСОБА_3 позбавити батьківських прав у відношенні його неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Це ж рішення в іншій частині залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набранням ним законної сили.