АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
9 червня 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Заїкіна А.П.,
при секретарі Непомнящій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Виконкому Одеської міської ради на заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15 червня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа КП «ОМБТІ та РОН», про визнання права власності та зобов’язання зареєструвати,
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради, з участю третьої особи КП «ОМБТІ та РОН», про визнання права власності на житловий будинок з надвірними господарськими спорудами та зобов’язання КП «ОМБТІ та РОН» зареєструвати за нею право власності. Позивачка зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу від 15 серпня 2006 року їй належить на праві приватної власності житловий будинок НОМЕР_1 по АДРЕСА_1. З метою поліпшення житлових умов вона зробила реконструкцію будинку за власний рахунок. Посилаючись на те, що реконструйований будинок відповідає будівельним нормам і правилам, позивачка просила задовольнити позов на підставі ст.48 Закону України «Про власність».
Ухвалою судді Приморського районного суду м.Одеси від 1 червня 2007 року відкрито провадження у справі і призначено попередне судове засідання на 15 червня 2007 року.
Відповідач та третя особа КП «ОМБТІ та РОН» не брали участь у розгляді справи.
Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 15 червня 2007 року позов задоволено. Постановлено визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок НОМЕР_1 з надвірними та господарськими спорудами, житловою площею 70,9 кв.м., загальною площею 129 кв.м., розташований по АДРЕСА_1, та зобов’язати КП «ОМБТІ та РОН» зареєструвати рішення.
В апеляційній скарзі Перший заступник прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Виконкому Одеської міської ради ставить питання про скасування заочного рішення та направлення справи на новий розгляд, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.
____________________________________________________________________________________________
Головуючий в першій інст.:Дерус А.В. Справа № 22ц- 6408/2010
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП-6
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що суд розглянув справу у попередньому судовому засіданні заочно, не маючи даних про те, що відповідач та третя особа повідомлені належним чином про час і місце судового засідання у встановленому ст.ст.74-76 ЦПК України порядку. У справі взагалі відсутні відомості про надіслання відповідачеві та третій особі повісток про виклик у попереднє судове засідання.
Всупереч вимогам ст. 127 ЦПК України суд не надіслав особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Таким чином, справу розглянуто заочно з порушенням вимог ст.ст.169 ч.1 п.1, 224 ЦПК України, що згідно з п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
За змістом ч.4 ст. 130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення можливо у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди.
Розглянувши справу в попередньому судовому засіданні, суд в порушення вимог ст.ст.213,214 ЦПК України не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не сприяв здійсненню прав сторін, передбачених законом, не з’ясував належним чином обставини справи, права та обов’язки сторін, наявність порушення прав, за захистом яких спрямоване звернення до суду.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачка володіє, користується реконструйованим будинком, регулярно оплачує комунальні послуги, проводить поточний ремонт, а тому за нею повинне бути визнане право власності на реконструйований житловий будинок.
Проте такі висновки суду не відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
За правилами ст.376 ЦК України, якою керувався суд, задовольняючи позов, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Між тим, з позовної заяви вбачається, що позивачкою за рахунок власних коштів та власними силами було зроблено реконструкцію будинку, який належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 15 серпня 2006 року. Тобто в цьому разі не може йти мова про визнання права власності на новостроене майно – об’єкт самочинного будівництва, оскільки цей будинок вже знаходиться у власності позивачки й реконструкція не змінює її статусу як власника.
Відповідно до ст.152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належать громадянинові на праві приватної власності, провадиться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради.
Згідно з ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до законодавства спорів питань містобудування належить до повноважень виконавчих органів.
Переобладнання і прийняття в експлуатацію переобладнаних квартир проводиться з дозволу і за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування чи органу державної влади.
Однак суд не звернув уваги на вимоги закону, не з’ясував, яка саме реконструкція (переобладнання, перепланування, добудова, тощо) будинку була здійснена позивачкою, чи є згода відповідного органу на реконструкцію і необхідні для цього технічні документи, та не притягнув до участі у справі виконавчий орган, до повноважень якого належить вирішення цього питання, що відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України також є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, розгляд справи було проведено судом заочно поверхово та однобічно з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, заочне рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим, воно не відповідає вимогам статей 212, 213, 214, 215, 224, 226 ЦПК України і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.311 ЦПК України
З урахуванням викладеного, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.п.3,4, 313, 314 ч.1 п.2, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Виконкому Одеської міської ради задовольнити.
Заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15 червня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий: А.Є. Федорова
Судді: Л.М. Миза
А.П. Заїкін