Справа №10-1899/2009     Головуючий у суді 1 - ї інстанції: Новак Р. В.

Категорія ст.236-6 КПК     Доповідач: Мацелюх П. С

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

28 жовтня 2009 року   колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого-судді     - Мацелюха П.С.

суддів     - Чорного О.М., Лук'янець Л.Ф.

за участі прокурора     - Карпука Ю.А.

скаржника     - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію ОСОБА_2 на постанови Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2009 року та 29 вересня 2009 року , -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2009 року ОСОБА_2 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Печерського райсуду м. Києва від 06 лютого 2007 року та його апеляцію визнано такою, що не підлягає розгляду.

Прийняте рішення суд обґрунтував тим, що наведені заявником причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.

Постановою районного суду від 29 вересня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 12 серпня 2009 року визнано такою, що не підлягає розгляду.

Прийняте рішення суд обґрунтував тим, що ОСОБА_2, звернувшись з апеляцією на дану постанову 28 серпня 2009 року, пропустив встановлений строк на апеляційне оскарження, а клопотання про відновлення строку на подання апеляції не заявляв.

В апеляціях ОСОБА_2 просить:

- постанову Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2009 року скасувати, поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Печерського райолного суду м. Києва від 06 лютого 2007 року, визнати його апеляцію на дану постанову такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання вимог с 351 КПК України; в обґрунтування наведеного зазначає, що про розгляд справи за скаргою ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва про закриття кримінальної справи, він, апелянт, повідомлений не був, та про наявність постанови від 06 лютого 2009 року довідався лише 31 липня 2009 року, а крім цього, перебував на лікарняному;

- постанову Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2009 року скасувати як незаконну, поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 12 серпня 2009 року, визнати його апеляцію на дану постанову такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання вимог ст. 351 КПК України; в обгрунтування наведеного зазначає, що копію оскаржуваної постанови, відправленої судом на його адресу 14 серпня 2009 року, він отримав лише 16 серпня 2009 року, а отже, з моменту отримання копії постанови чи відправлення її на адресу апелянта, він строку на апеляційне оскарження не пропустив; крім цього, вказує на затягування судом строку розгляду апеляції, яка надійшла на адресу суду 31 серпня 2009 року, а постанова щодо якої була винесена лише 29 вересня 2009 року.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, який підтримав апеляції, думку прокурора, який вважає судові рішення від 28 серпня 2009 року та від 29 вересня 2009 року законними і обґрунтованими, перевіривши матеріали судової справи за скаргою та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.

06 лютого 2007 року постановою Печерського районного суду м. Києва було задоволено скаргу ОСОБА_3 і скасовано постанову прокурора відділу прокуратури м. Києва про закриття кримінальної справи № 05-9865, порушеної 02 лютого 2006 року Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві за фактом шахрайства, вчиненого невстановленою особою в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а справу направлено прокурору м. Києва для відновлення досудового слідства.

12 серпня 2009 року Печерський районний суд м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2007 року визнав такою, що не підлягає розгляду.

Що стосується постанови суду від 28 серпня 2009 року, якою було відмовлено у відновленні пропущеного строку на оскарження постанови суду 06 лютого 2007 року, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2007 року було визнано такою, що не підлягає розгляду, то, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 дійсно звернувся з апеляцією на постанову Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2007 року лише через два з половиною роки після її проголошення - 10 серпня 2009 року.

Посилання апелянта як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження неповідомлення його про розгляд справи за скаргою ОСОБА_3 на постанову про закриття справи та відсутність у нього, до часу звернення з апеляцією, відомостей про наявність постанови суду від 06 лютого 2009 року - є безпідставними, оскільки протягом часу, що сплинув, ОСОБА_2, як особа,  інтересів якої стосується-порушення та закриття справи, мав передбачену законом можливість неодноразово отримати в суді необхідну інформацію про розгляд справи за скаргою та ознайомитись з її матеріалами.

Посилання апелянта на перебування його на лікарняному як на поважну причину пропуску строку також є безпідставним, оскільки, як правильно зазначив суд в постанові, та що підтверджено копією листка непрацездатності, на лікарняному ОСОБА_2 перебував лише з 29 липня 2009 року по 13 серпня 2009 року. Проте вказана обставина жодним чином не стосується пропуску строку на більш як два роки, що сплинули напередодні, - з 06 лютого 2007 року до 29 липня 2009 року.

З огляду на зазначене, постанова суду від 28 серпня 2009 року є законною і обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування немає.

Що стосується скарги на постанову від 29 вересня 2009 року, то, як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга на постанову суду від 12 серпня 2009 року була подана ОСОБА_2 28 серпня 2009 року, тобто з пропуском встановленого ч. 3 ст. 349 КПК України строку в п'ятнадцять діб з моменту проголошення судового рішення.

Копію даної постанови апелянту було направлено 14 серпня 2009 року, що підтверджено копією конверту із поштовим штемпелем, тобто з дотриманням встановленого законом строку.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, отримавши постанову суду від 12 серпня 2009 року, замість оскарження її в апеляційному порядку в зазначенні строки, скаржник 19 серпня 2009 року звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2007 року, і лише після розгляду справи за даним клопотанням, за результатом якого було винесено постанову від 28 серпня 2009 року, якою апеляцію також визнано такою, що не підлягає розгляду, в той же день, 28 серпня 2009 року, було подано апеляцію на постанову суду від 12 серпня 2009 року.

Посилання апелянта на затягування судом розгляду його апеляційної скарги є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки КПК України, а саме, ст. 353, не встановлює строку розгляду судом першої інстанції апеляцій, поданих з пропуском встановленого ст. 349 КПК України строку, а винесення судом постанови про визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, у вказаний апелянтом термін не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було дотримано вимоги кримінально-процесуального закону, постанови суду від 28 серпня 2009 року та 29 вересня 2009 року є законними, обґрунтованими, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 353, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У ХВАЛИ Л А:

Постанови Печерського районного суду м. Києва: від 28 серпня 2009 року, якою ОСОБА_2 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження

 постанови Печорського., райсуду м. Києва від 06 лютого 2007 року та його апеляцію визнано такою, що не підлягає розгляду; та від 29 вересня 2009 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 12 серпня 2009 року визнано такою, що не підлягає розгляду, залишити без зміни, а апеляції ОСОБА_2 - без задоволення.