Справа № 10-1907/09     Головуючий в суді 1-ї інстанції: Кормушина К.О

Категорія: ст. 236-7 КПК     Доповідач:     Мацелюх П. С

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого - судді     - Мацелюха П. С

суддів     - Чорного О.М., Лук'янець Л.Ф.

за участю прокурора     - Карпука ЮА.

захисника     - ОСОБА_2

скаржників     - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію старшого помічника прокурора Голосіївського району м. Києва, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 29 вересня 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

29 вересня 2009 року постановою Голосіївського районного суду м. Києва скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову в.о. прокурора Голосіївського району м. Києва від 08 серпня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.364 КК України, задоволено, вказану постанову скасовано.

В обґрунтування прийнятого рішення, районний суд дійшов висновку, що в порушення вимог ст.ст.94, 98 КПК України, в оскаржуваній постанові про порушення кримінальної справи, прокурором не було наведено підстав для прийняття рішення про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не були належним чином дослідженні всі обставини, котрі можуть впливати на висновки щодо наявності чи відсутності підстав до порушення справи.

Крім того, як зазначив суд, прокурором не було взято до уваги, що протокол усної заяви (повідомлення) про злочин, складений зі слів ОСОБА_5 не відповідає вимогам ст. 95 КПК України, оскільки ОСОБА_5 не був попереджений про кримінальну відповідальність за неправдивий донос та у вказаному протоколі відсутня дата його складання.

В апеляції прокурор вважає постанову суду незаконною та необгрунтованою, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, на думку прокурора, суд дав оцінку доказам, які зібрані в матеріалах дослідчої перевірки.

З наведених підстав прокурор просить постанову суду скасувати, а скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію частково, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду, пояснення захисника та скаржників, які вважають постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали судової справи за скаргою та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Твердження прокурора в апеляції про те, що висновок суду про відсутність приводів та підстав для порушення кримінальної справи заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи, приводом та підставами до порушення кримінальної справи були матеріали перевірки ВДСБЕЗ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві за заявою ОСОБА_5, зареєстровані в ЖРЗПЗ № 9445 від 07.08.2009 року, в якій зібрано достатньо даних, які вказують на наявність в діях посадових осіб КП «Голосіївблагоустрій» - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч. 15 ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови.

Згідно зі ст. 94 КПК України, приводами для порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення, а підставами - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Суд першої інстанції обґрунтовуючи висновок про те, що прокурором при проведенні дослідчої перевірки не були належним чином дослідженні всі обставини, котрі можуть впливати на висновки щодо наявності чи відсутності підстав до порушення справи, послався, зокрема, що не надано оцінки доводам скаржників ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які стверджували, що ОСОБА_5 була надана юридична консультація з приводу оформлення дозвільної документації для встановлення та обладнання   малих

 архітектурних форм, вартість якої становила 4000 грн. та виписаний рахунок-фактура на вказану суму.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна. Як вірно зазначає в апеляції прокурор, в матеріалах справи відсутні будь-які угоди щодо надання ОСОБА_5 консультаційних послуг, а останній у своїх поясненнях стверджував, що будь-які консультаційні послуги йому не надавались, а гроші ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимагали від нього за можливість функціонування торгівельного місця.

Крім цього, обґрунтовуючи висновок про те, що протокол усної заяви (повідомлення) про злочин, складений зі слів ОСОБА_5 не є приводом до порушення кримінальної справи, суд першої інстанції послався на невідповідність вимогам ст. 95 КПК України, оскільки ОСОБА_5 не був попереджений про кримінальну відповідальність за неправдивий донос та у вказаному протоколі відсутня дата його складання.

Разом із тим, зазначене не є підставою визнати, що викладені у заяві дані про злочин отримано з порушенням процесуальної форми і є недопустимими, так як належність і допустимість є характеристиками доказів і не стосуються даних, що стали приводом до порушення кримінальної справи. В такому разі відсутність попередження заявника про відповідальність за неправдивий донос та відповідної підписки від нього не є перешкодою для визнання заяви ОСОБА_5 приводом до порушення кримінальної справи.

Таким чином, постановлене за результатами розгляду скарги судове рішення не можна визнати законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді суду першої інстанції слід перевірити як доводи скаржників ОСОБА_3, ОСОБА_4, так і доводи прокурора, та в залежності від встановленого керуючись вимогами ст. 236-8 КПК України, прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2009 року, якою скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено та скасовано постанову в.о. прокурора від 08 серпня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та. ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України - скасувати, а справу за скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду.