Справа № 11-а-1791 Головуючий у суді першої інстанції! Бандура І.С.

Категорія КК: ч.2 ст.191

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07   жовтня   2009  року  колегія   суддів   судової  палати   у   кримінальних   справах Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого судді - Матієк Т.В., суддів - Григор'євої І.В., Ковальської В.В., з участю прокурора - Петренко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 та прокурора Смітюха В.Є., який затвердив обвинувальний висновок на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка м. Києва, громадянка України, з освітою середньо - спеціальною, яка одружена, має двох неповнолітніх дітей, непрацююча, несудима, - засуджена за ч. 2 ст. 191 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, які пов'язані з обліком матеріальних цінностей строком на 2 роки із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, на підставі яких звільнена від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтись для реєстрації.

За вироком суду ОСОБА_3 визнана винуватою у тому, що вона, будучи службовою особою, працюючи головним бухгалтером ТОВ «КПФ Гарант плюс», у період з лютого по серпень 2006 року, шляхом зловживання службовим становищем, привласнила та розтратила майно зазначеного товариства на загальну суму 48128 грн. 10 коп., вчинивши злочин за таких обставин.

25.10.2005 року Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією зареєстровано ТОВ «Комерційно-правнича фірма Гарант плюс», за адресою: АДРЕСА_1. Наказом директора товариства ОСОБА_4 № 2-к від 31.10.2005 року на посаду головного бухгалтера призначено ОСОБА_3.15.11.2005 року між ТОВ «КПФ Гарант плюс» та АКБ «Мрія» укладено договір банківського рахунку № Н-8513, згідно якого банк відкрив підприємству поточний рахунок. У цей же день було підписано додаток до зазначеного договору на здійснення розрахункового обслуговування з використанням системи дистанційного обслуговування, відповідно до якої банк надає клієнту послуги по автоматизації підготовки й оформлення платіжних документів, ідентифікації їх за допомогою цифрового електронного підпису та передачі в банк за допомогою системи «клієнт-банк». Згідно вказаного додатку до договору клієнт доручає банку здійснювати платежі в межах залишку коштів на поточному рахунку клієнта в банку на підставі платіжних доручень переданих у банк за допомогою системи «клієнт-банк» і підписаних цифровим електронним підписом клієнта. На виконання умов договору на комп'ютері, що знаходився в офісі ТОВ  «Гарант плюс» було встановлено відповідне програмне забезпечення для використання системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк».

У травні 2006 року головний бухгалтер ТОВ «КПФ Гарант плюс» ОСОБА_3 зловживаючи службовим становищем, привласнила грошові кошти товариства в сумі 700 грн. Зокрема, ОСОБА_3, маючи доступ до системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк», яка була встановлена на комп'ютері, що знаходився в офісі товариства, 11.05.2006 року перерахувала з розрахункового рахунку ТОВ «КПФ Гарант плюс» в АКБ Мрія №26006301008513 на власний картковий рахунок №26208304700021, який було відкрито в АКБ «Правекс-банк» 7000 грн., вказавши призначення платежу: « за договором позички № 2 від 10.05.2006 року», хоча фактично зазначений договір з нею не укладався і в подальшому ОСОБА_3 ці гроші не повернула.

Крім того, у період часу з лютого по травень 2006 року, ОСОБА_3 зловживаючи службовим становищем, привласнила грошові кошти ТОВ «КПФ Гарант плюс» в сумі 18290 грн. Зокрема, маючи доступ до системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк», встановленої на комп'ютері, що знаходився в офісі товариства, із розрахункового рахунку товариства в АКБ «Мрія», з посиланням на договір оренди обладнання від 01.11.2005 року підписаного з ОСОБА_5 та акти здачі-прийняття робіт № 1 від 03.01.06 p., № 3 від 21.04.06 p., № 4 від 31.05.06 р. та б/н від 31.05.06 р. безпідставно зняла готівкою 2780 грн.-24.02.06 p., 2530 грн.- 03.03.06 p., 5000 грн. - 31.03.06 p., 5000 грн. - 21.04.06 p., 2980 грн. -31.05.06 р. У подальшому, для оформлення видачі зазначеної готівки з каси підприємства ОСОБА_3 виписала видаткові касові ордери: № 15 від 24.02.06 р. списано з каси 2780 грн., № 16 від 03.03.06 р. списано з каси 2530 грн., № 33 від 31.03.06 р. списано з каси 5000 грн., № 34 від 21.04.06 р. списано з каси 5000 грн., № 35 від 31.05.06 р. списано з каси 2980 грн. Отримувачем коштів на ордерах був зазначений ОСОБА_6 Відповідний запис ОСОБА_3 внесла до касової книги ТОВ «КПФ Гарант плюс». Проте ОСОБА_5 ці кошти не отримував і на видаткових касових ордерах відсутній його підпис. Згідно висновку почеркознавчої експертизи № 201 від 15.06.07 р. підписи від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на зазначених договорі оренди обладнання та актах здачі-прийняття робіт виконані не ними.

Також, в серпні 2006 року ОСОБА_3, зловживаючи службовим становищем, привласнила майно ТОВ «КПФ Гарант плюс» на загальну суму 1893 грн. Зокрема, маючи доступ до системи дистанційного обслуговування, 01.08.2006 року з розрахункового рахунку ТОВ «КПФ Гарант-плюс» в АКБ «Мрія» на розрахунковий рахунок ТОВ «Ельдорадо-Центр», згідно рахунку № С060/20992 від 01.08.2006 р. перерахувала 989, 90 грн., як плату за автомобільний телевізор Elenberg. У цей же день, відповідно до видаткових накладних № 20987/11 від 02.08.06 р. та № 20992/11 від 02.08.06 p., згідно довіреності № 500107 від 01.08.06 р. виписаної на ОСОБА_7 - чоловіка ОСОБА_3, і яку було внесено в журнал реєстрації довіреностей ТОВ «КПФ Гарант плюс», останній отримав в ТОВ «Ельдорадо-Центр» телевізори. У подальшому телевізори ТОВ «КПФ Гарант плюс» передані не були і відповідно на баланс не поставлені.

Крім того, в серпні 2006 року ОСОБА_3, зловживаючи службовим становищем, розтратила кошти ТОВ «КПФ Гарант плюс» в сумі 21000 грн. Зокрема, маючи доступ до системи дистанційного обслуговування, 17.08.2006 року перерахувала 21000 грн. з розрахункового рахунку товариства в АКБ «Мрія» на рахунок ТОВ «грунт» в Дніпропетровській філії АКБ «Мрія» № 26004000001851. При цьому, будь яких договорів ТОВ «КПФ Гарант плюс» з ТОВ «Грунт» не укладало, та рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 13.06.2006 року установчі документи ТОВ «Грунт» визнано недійсними з моменту реєстрації.

У поданій апеляції захисник засудженої - адвокат ОСОБА_2, посилаючись на відсутність у справі доказів, які безпосередньо вказують на причетність ОСОБА_3 до скоєння інкримінованого винного діяння, просить постановлений вирок скасувати, а кримінальну справу щодо ОСОБА_3 закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, за відсутністю в її діях складу злочину.

Прокурор Смітюх В.Є., який затвердив обвинувальний висновок у внесеній апеляції, просить вирок змінити, виключити з його мотивувальної частини із формулювання обвинувачення ОСОБА_3, як безпідставно інкриміновану, форму вчинення злочину -привласнення чужого майна.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора Петренко О.І., яка частково підтримала внесену прокурором Смітюхом В. Є. апеляцію та уважала слушною вимогу захисника про необхідність скасування вироку, як незаконного, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції та наведені стороною у судовому засіданні доводи, колегія суддів уважає, що подані апеляції підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу ст. 370 КПК України, вирок в усякому разі належить скасувати, якщо порушено право обвинуваченого на захист.11ри цьому, відповідно до положень закону, таким порушенням визнається, якщо формулювання обвинувачення, наведене в обвинувальному висновку, істотно відрізняється від пред'явленого обвинувачення, а також якщо обвинувачення було пред'явлене неконкретно.

Згідно ст. 281 КПК України, у випадку неправильності досудового слідства, яку неможливо усунути в судовому засіданні, кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Як видно з матеріалів справи, пред'явлене слідчими органами ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 2 ст. 191 КК України за своїм змістом, істотно відрізняється від формулювання обвинувачення, наведеного в обвинувальному висновку (т.1 а.с.306-307, 324-336). Так, у відмінність від обвинувального висновку, пред'явлене обвинувачення не містить вказівок про укладення відповідним товариством договору з АКБ «Мрія» з додатками до нього, не наведено зміст цих документів, дані про розрахункові рахунки, а також відомостей щодо системи здійснення платежів та способу доступу до такої системи ОСОБА_3, конкретних дат і сум, знятих ОСОБА_3 декілька раз готівкою з розрахункового рахунку ТОВ «КПФ Гарант плюс» у період з 24.02.2006 року по 31.05.2006 року, виписування нею видаткових касових ордерів та їх зміст, тощо.

Таким чином, представлене у справі, пред'явлене слідчими органами обвинувачення ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст.132 КК України, є не конкретним і таким, що істотно відрізняється від формулювання обвинувачення, наведеного в обвинувальному висновку. Цим слідчі органи допустили порушення ст.ст. 53, 142 КПК України та права ОСОБА_3 на захист.

Суд першої інстанції наведені істотні порушення кримінально - процесуального закону залишив поза увагою та постановив обвинувальний вирок за обвинуваченням, яке фактично викладено в обвинувальному висновку, проте не було пред'явлено в установленому законом порядку ОСОБА_3, що є неприпустимим, суперечить ст. 323 КПК України, та, в силу ст. ст. 281, 370 КПК України, є безумовними підставами для скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування.

Отже, вимога в апеляції захисника про скасування постановленого вироку, як незаконного, а також посилання прокурора на необґрунтованість окремого висновку суду, є слушними. Щодо решти, наведених апелянтами доводів, які стосуються питань доведеності вчинення ОСОБА_3 злочину, форми злочину, то вони мають бути ретельно перевірені в ході додаткового розслідування, з відображенням встановленого у відповідних процесуальних документах.

Також органам досудового слідства необхідно врахувати викладене в ухвалі колегії суддів та за результатами додаткового розслідування прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції захисника ОСОБА_2 та прокурора Смітюха В.Є., який затвердив обвинувальний висновок - задовольнити частково.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2009 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору Святошинського району м. Києва на додаткове розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.