Справа № 22- 7147/2009р     Головуючий у 1-інстанції:   Зарицька Ю.Л.

Доповідач : Кравець В.А.    

УХВАЛА    

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 листопада 2009    року    колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва  в складі: Головуючої - Кравець В.А. Суддів - Слободянюк С.В., Мараєвої Н.Є.

 При секретарі:   Козачук О.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 11 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання не чинити перешкоди   , -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11 червня 2009 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання не чинити перешкоди.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати , посилаючись на те , що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, апелянт вказує, що суд безпідставно дійшов висновку про відсутність вини відповідачів в залитті квартири та відмовив в задоволенні позову, не з»ясувавши дійсні обставини спору.

В судовому засіданні апелянт скаргу підтримав.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна   скарга    до задоволення не підлягає з наступних підстав:

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що факт наявності вини відповідачів у затопленні квартири є недоведеним, а також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні вимоги щодо зобов'язання відповідачів не чинити перешкод в користуванні позивачем своїм майном.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на законі. Відповідно до  ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода , завдана майну фізичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала.

Відповідно до положень статей 1166 то 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювана майнової та моральної шкоди, у тому числі в результаті бездіяльності заподіювана, необхідна сукупність таких обов'язкових умов, як наявність шкоди, протиправність дій заподіювана шкоди, причинний зв'язок між протиправного поведінкою заподіювана і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

За загальним правилом деліктна відповідальність настає лише за наявності вини заподіювана шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслудком поведінки заподіювана шкоди.

З матеріалів справи вбачається , що Наприкінці березня 2003 року відбулося затоплення квартири позивача, на підтвердження якого працівниками ЖЕК був складений

 дефектний акт від 21.04.2003 р., в якому було встановлено, що затоплення відбулоск з вини відповідачів, при цьому дата затоплення в акті не зазначена, (а.с. 21).

16 липня 2004 року відбулося повторне затоплення квартири позивача та був складений дефектний акт від 22.07.2004 року в якому були зазначені аналогічні причини затоплення., однак дата затоплення також встановлена не була (а.с.24).

В підтвердження своїх доводів щодо вини відповідачів в затопленні, позивач надав дефектні акти від 21.04.23 р. та 16.07.04 p., в яких працівниками ЖЕК було встановлено їх вину.

Суд , відхиляючи дані акти у якості належних та відповідних доказів, які можуть підтвердити вину відповідачів у затопленні квартири, вірно виходив з того, що працівникам ЖЕК не надано права встановлення вини - вони мають право лише зафіксувати факт тої чи іншої події.

Крім того, відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи, встановити чи являється джерелом (причиною) утворення пошкоджень опоряджувальних покриттів квартири АДРЕСА_1, які виникли внаслідок залиття, залиття із вище розташованої квартири АДРЕСА_2, не вбачається можливим.(а.с. а.с. 131-132), а тому факт наявності вини відповідачів у затопленні квартири залишився так і недоведеним в судовому засіданні.

Вірним є висновок суду щодобезпідставності позову в частині зобов'язання відповідачів не чинити перешкод в користуванні позивачем своїм майном, оскільки позивачем не надано належних та відповідних доказів, які б підтвердили факт чинення відповідачами таких перешкод шляхом створення підвищеного шуму за рахунок тупотіння по підлозі, використання телевізора, радіоприймача з підвищенням звуку тощо, тим більше, на підтвердження своїх заперечень відповідачами були надані матеріали перевірки, які спростовують твердження позивача про наявність вчинення останніми зазначених вище дій. (а.с .а.с. 150-152).

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини , які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб , які беруть участь у справі, виникає спір.

Суд повно, всебічно та об»єктивно дослідив обставини спору, зібраним доказам дав ірну правову оцінку й ухвалив рішення , що відповідає вимогам закону.

Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального га процесуального права, тому підстав до його скасування колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Керуючись ст.. ст.. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 11 червня 2009 року в справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги до цього^суду.