Справа № 11-а-1968
Головуючий у першій інстанції Камбулова Д.Г.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Єленіної Ж. М.,
суддів КепкалЛ.І., Корнієнко Т.Ю.,
з участю прокурора Пламадяли І.П.,
засудженого ОСОБА_3,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 06 листопада 2009 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29 серпня 2005 року.
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст. 89 КК України не судимий,
засуджений за ст. 309 ч. 1 КК України на два роки позбавлення волі;
за ст. 263 ч. 1 КК України на три роки позбавлення волі; на підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком в два роки з покладанням зобов'язань не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції, повідомлення інспекцію про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з'являтись на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 судові витрати в сумі 3348 грн. за проведення в справі судових експертиз.
Як визнав суду ОСОБА_3 своїми умисними' діями вчинив незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту та незаконно придбав, зберігав вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив злочини за встановлених судом обставин.
Так, в середині лютого місяця 2009 року у денний час доби за грошову винагороду у м. Чернігові у невстановленої слідством особи, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину -метилендіоксиметамфетамін (МДМА), яка знаходилась в прозорому поліетиленовому кульку з пазовим замком і незаконно зберігав її при собі в правій боковій кишені плаща до 13 березня 2009 року.
13 березня 2009 року, приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 в м. Києві, Пуща-Водиця, вул. Юнкерова № 2 (Парк готель Київ) був затриманий працівниками міліції, які при проведенні поверхневого огляду виявили та вилучили у нього в прозорий поліетиленовий пакет з пазовим замком, в якому знаходились 7 таблеток світло - сірого кольору з логотипом у вигляді вишеньок, які він незаконно зберігав при собі без мети збуту, які містять особливо небезпечну психотропну речовину-3/4 метилендіоксиметмфетамін( МДМА). Відсотковий вміст МДМА у речовині становить 28% . Маса МДМА в наданій на експертизу речовині дорівнює 0, 594 г.(а згідно попереднього дослідження, маса- МДМА в наданих на дослідження спеціалісту таблетках дорівнює 0, 611г. 3/4 метилендіоксиметмфетамін (МДМА).
Крім цього, ОСОБА_3 у невстановлений слідством час при невстановлених обставинах придбав пістолет НОМЕР_3, який є нарізною вогнепальною зброєю. Після чого, вищевказаний пістолет засуджений помістив до чорного целофанового кулька та поклав і зберігав під переднім пасажирським сидінням автомобіля марки «Мітсубісі Кольт», державний номерний знак НОМЕР_2.
13 березня 2009 року о 10 год. 30 хв. перебуваючи за адресою «Пуща -Водиця», вул. Юнкерова, 20, пансіонат «Парк готель Київ» співробітниками міліції був затриманий ОСОБА_3 та при огляді автомобіля ОСОБА_4, під керуванням засудженого, під переднім пасажирським сидінням було виявлено та вилучено пістолет НОМЕР_3, який є нарізною вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом за типом автоматичних пістолетів під патрон 9x18 ПМ, та придатний для проведення пострілів з 2-го накола капсуля.
В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, провадження в справі за ч. 1 ст. 263 КК України закрити за недоведеністю. По епізоду ч.1 ст. 309 КК України застосувати ч. 4 ст. 309 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності і провадження за цим обвинуваченням закрити.
Вважає постановлений щодо нього вирок незаконним, так як під час розгляду справи було допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. Наводить у ній доводи про те, що суд без належного мотивування в судовому рішенні відмовив у задоволенні заявленого клопотання про застосування ч. 4 ст. 309 КК України, оскільки він добровільно звернувся до лікувального закладу та пройшов курс лікування і надав з цього суду відповідну довідку.
Крім того, посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону. Вказує що в ході досудового слідства та під час судового розгляду не було здобуто доказів його причетності до інкримінованого йому злочину за ст. 263 ч. 1 КК України. Крім того, Суд при постановлены обвинувального вироку не взяв до уваги ту обставину, що було встановлено юридичний факт незаконності вилучення пістолета з салону автомобіля, всупереч вимог ст. 62 Конституції України, яка регламентує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, постановив відносно нього обвинувальний вирок та засудив до покарання , що є незаконним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію, прокурора, який заперечував проти апеляції, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає зміні за таких обставин.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за викладених у вироку обставин відповідає фактичним обставинам справи і обґрунтований дослідженими судом доказами по справі, і є правильним.
Доводи апеляції засудженого про те, що його винуватість за ч. 1 ст. 263 КК України не доведена зібраними по справі доказами, не є переконливими.
Через те, що заперечення засудженого не містить жодних нових фактів, крім тих, які були в рамках його захисту вже використані, колегія суддів лише наголошує на наступному.
Як видно з вироку, при встановленні фактичних обставин справи 110, суд послався на показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Не встановлено по справі підстав для обмови засудженого в ході досудового та судового слідства з боку свідків, крім того, сам засуджений в
судовому засіданні яких - небудь заслуговуючих на увагу доводів про причини його обмови з боку свідків також не навів.
Крім того, висновок суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку діяння підтверджений й іншими доказами по справі.
З даних протоколу огляду місця події від ІЗ березня 2009 року (а.с. 32-40) убачається, що працівниками міліції в мікрорайоні Пуща Водиця по вул. Юнкерова 20 при огляді автомобіля, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 за участю двох понятих та засудженого було виявлено під переднім пасажирським сидінням поліетиленовий кульок, в середині якого знаходився предмет схожий на пістолет з магазином, з бардачка в автомобілі також було вилучено коробку з написом « Патрон з еластичною кулею» «Терен ЗФП», в середині якої знаходиться 44 патрони 9мм «Терен РА», магазин споряджений патронами у кількості 8 штук «ПМД 9 мм». При цьому ОСОБА_3 пояснив, що йому не відомі обставини, за яких в автомобілі знаходився предмет схожий на пістолет з магазином.
За даними висновку судово-балістичної експертизи пістолет НОМЕР_3 калібру 9 мм магазин неспоряджений, магазин до пістолета НОМЕР_3 вилучений під час огляду автомобіля 13 березня 2009 року по вул. Юнкерова, 20 з автомобіля «ОСОБА_4 , д.н.з. НОМЕР_1 є нарізною вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом за типом автоматичних пістолетів під патрон 9x18 П.М., що придатний для проведення пострілів з 2-го накола капсуля. 44 патрони, 9 мм « Терен РА», патрони у кількості 8 штук « ПМД 9мм» до боєприпасів не відносяться.
Як слідує з даних протоколу судового засідання (аркуші справи 233-зворот- 234) по прибуттю співробітників СОГ він, ОСОБА_3, дав дозвіл на огляд автомобіля яким керував. Оглядали автомобіль у присутності двох понятих і з його участю.
Приведені у вироку в підтвердження винності засудженого докази конкретні, узгоджуються між собою, отримані у встановленому законом порядку, а тому вони обґрунтовано судом першої інстанції визнані достовірними.
Підстав для сумніву в достовірності доказів, покладених в основу обвинувального вироку, колегія суддів не убачає.
Всупереч тверджень апелянта, слідство по справі проведено всебічно, повно і об'єктивно, дана належна оцінка всім доказам і обґрунтовано постановлено відносно засудженого обвинувальний вирок, дії його правильно кваліфіковані за ст. 263 ч. 1 КК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України, особа, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом норм, передбачених ч. 4 ст. 309 КК України, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 цієї статті незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.
Наркоманія, як визначено у ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», це психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною.
В результаті перевірки матеріалів справи колегія суддів встановила, що ОСОБА_3 під час судового розгляду справи заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи довідки Міського лікувально-консультативного центру Головного Управління Охорони Здоров'я та медичного забезпечення Київської Держадміністрації, що йому було встановлено діагноз: психічні та поведінковірозлади внаслідок вживання стимуляторів. Вживання із шкідливими наслідками та пройшов лікування з 25.05.2009 року по 05.06.2009 року (аркуш справи № 222). Крім того в суді в рамках захисту було заявлено клопотання звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
З матеріалів справи, протоколу судового засідання (а. с. 223) убачається, що суд, дослідивши надану довідку медичного закладу, відхилив заявлене клопотання щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності лише з тих підстав, що зазначена довідка медичного закладу не містить даних, які б свідчили, що ОСОБА_3 проходив курс лікування від наркоманії і в матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо того, що підсудний страждав на наркоманію та потребував лікування від наркоманії.
Разом з тим, під час судового розгляду справи прокурор в порядку ст. 277 КПК змінив пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення, так як в ході судового слідства не знайшла своє підтвердження кваліфікуюча ознака інкримінованого ОСОБА_3 злочину як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту оскільки згідно висновку проведеної судової експертизи подана на дослідження речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною.
Крім того в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що перебував у лікаря на обліку, оскільки на протязі року вживав психотропні препарати і пояснив з чим це пов'язано (аркуш справи 227).
Таким чином, оскільки ОСОБА_3 до закінчення судового слідства пройшов курс лікування від вживання психотропних речовин із шкідливими наслідками, суд першої інстанції припустився помилки не звільнивши останнього від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК
України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України не закривши провадження по справі в цій частині.
За таких обставин колегія суддів уважає з, що апеляція засудженого в цій частині підлягає задоволенню.
З урахуванням цього також з вироку суду підлягає виключенню і посилання суду на призначення остаточного покарання ОСОБА_3 за сукупністю остаточного покарання ОСОБА_3 за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України.
Стосовно рішення суду про призначення покарання засудженому за ч. 1 ст. 263 КК країни, то на думку колегії суддів, воно в повній мірі відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, установленим у справі даним, які характеризують засудженого та відповідає вимогам ст. 65 К України.
На підставі викладеного, колегія суддів керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2009 року щодо ОСОБА_3 змінити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України і провадження по справі в цій частині закрити та виключити з вироку застосування ст. 70 КК України.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком два роки з покладанням зобов'язань не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції, повідомлення інспекцію про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з'являтись на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію.
В решті вирок залишити без зміни.