Справа № 11 «а» 1959/09     Головуючий у 1-й інстанції: Захарова А.С.

Категорія 186 ч. 2 КК     Доповідач: Гладій С.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

    УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

5 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді -     Бєлан Н.О.

суддів     Ковальської В.В., Гладія С.В. за участю прокурора     Рабінчук Т.І.

адвоката     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2, в інтересах засудженого ОСОБА_3, на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 31 серпня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Пирятин Полтавської області, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, проживаючий: АДРЕСА_1, згідно ст.89 КК України не судимий,

засуджений:

•   -     за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;

•   -     за ст. 296 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначено покарання 4 роки позбавлення волі.

  Цим же вироком, відповідно до ст. 81 КПК України, вирішено долю речових доказів.

  Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні ряду умисних злочинів, вчинених за наступних обставин.

15 грудня 2008 року близько 4 годин 30 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, по вул.  М. Донця, 13-а в м. Києві, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до Суспільства, нехтуючи існуючими правилами і нормами поведінки, проявляючи п'яну зухвалість, на протязі тривалого часу, висловлюючись нецензурною лайкою, гучно стукав у вхідні двері квартири НОМЕР_1 гр-ки ОСОБА_4, вимагаючи впустити його в квартиру. Після чого, незважаючи на неодноразові прохання ОСОБА_5, припинити протиправні дії, ОСОБА_3, продовжуючи хуліганські дії, діючи з Особливою зухвалістю, вийшов на вулицю, де з певною періодичністю, розбив вісім стекол у вікнах квартири ОСОБА_5, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1600 гривень, а також порушив спокій та відпочинок в нічний час її сім'ї та мешканців квартир НОМЕР_2, НОМЕР_3 ОСОБА_6 і ОСОБА_7

Окрім цього, 15 грудня 2008 року близько 6 годин 45 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля входу в приміщення ломбарду ПП «Скарбниця» по бул. Лепсе, 55 в м. Києві, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я та виразилось в нанесенні ОСОБА_3 декількох ударів кулаком в область голови потерпілого, відкрито заволодів майном громадянина ОСОБА_8 на загальну суму 3838 гривень 30 копійок.

 В апеляції адвоката ОСОБА_2, в інтересах засудженого ОСОБА_3, без оспорення доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, з урахуванням даних за його особу, визнання вини і каяття, відшкодування шкоди, ставиться питання про застосування до ОСОБА_3 ст. 75 КК України та звільнення останнього від відбування призначеного судом покарання з випробуванням.

Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2 в обґрунтування поданої апеляції, міркування прокурора Рабінчук Т.І. про безпідставність апеляції, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів вважає апеляцію захисника не підлягаючою задоволенню з таких підстав.

 Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні хуліганства та  у відкритому викраденні чужого -майна- вчиненого- за попередньою змовою групою осіб, обґрунтований сукупністю досліджених в судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку та який ніким з учасників судового розгляду не оспорюється.

Повно та об'єктивно встановивши фактичні обставини по справі, суд вірно дії ОСОБА_3 кваліфікував за ч. 1 ст. 296 та ч. 2 ст. 186 КК України, що також ніким не ставиться під сумнів.

і Відповідає вимогам ст. 65 КК України і обране судом ОСОБА_3 покарання, яке призначене з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Саме з урахуванням щирого каяття ОСОБА_3, відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_9, на які посилається адвокат в апеляції, суд призначив засудженому мінімальне покарання передбачене санкцією статті за більш тяжкий злочин, а при призначенні покарання за сукупністю злочинів застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Однак приймаючи до уваги характер та обставини вчинення ОСОБА_3 злочинів, один із яких є тяжким та які скоєні засудженим в стані алкогольного сп'яніння, суд прийшов до вмотивованого висновку про неможливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.

Не вбачає підстав для пом'якшення призначеного судом покарання, в тому числі із застосуванням ст. 75 КК України, і колегія суддів апеляційного суду, оскільки вважає, що саме призначене місцевим судом покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

      За таких обставин апеляція адвоката ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

    УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_2, в інтересах засудженого ОСОБА_3, залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 31 серпня 2009 року відносно нього без змін.