Судове рішення #9658541

Справа № 11 «а» 1848/09     Головуючий у 1-інстанції: Горб І.М.

Категорія 187 ч. 2 КК     Доповідач: Гладій С.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді -     Верховець Т.М.

суддів     Бартащук Л.В., Гладія С.В.

прокурора     Пламадяли І.П

засуджених     ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи, адвоката ОСОБА_5, в інтересах засудженого ОСОБА_2, та засудженого ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Дніпропетровської області, українець, гр-н України, освіта вища, військовозобов'язаний, одружений, на утриманні має малолітню дитину, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1; проживаючий: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

- засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 5 років позбавлення волі   з конфіскацією усього належного йому майна.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та зареєстрований: АДРЕСА_3, українець, гр-н України, з середньою технічною освітою, військовозобов'язаний, не одружений, офіційно не працюючий, проживаючий: АДРЕСА_4, раніше не судимий,

-     засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець та зареєстрований: м. Інгулець Дніпропетровської області, українець, гр-н України, з середньою спеціальною освітою, військовозобов'язаний, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працюючий, проживаючий: АДРЕСА_5, раніше судимий:

-     13 липня 1999 року Інгулецьким районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 140 КК України (1960р) на 1 рік 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 15% заробітку;

-     16 листопада 2001 року Широковським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, 43 КК України ( 1960 р.) на 1 рік 10 місяців 20 днів позбавлення волі;

-     16 березня 2004 року Інгулецьким районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі;

-     6 серпня 2007 року Інгулецьким районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК Ук раїни звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на Ірік,

-     засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

Цим же вироком стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_7 753 гривень в рахунок заподіяної злочином шкоди та у відповідності до ст. 81 КПК України вирішено долю речових доказів.

Відповідно до вироку суду, засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4   визнані   винуватими   у   тому,   що   проживаючи   разом   в

 гуртожитку по АДРЕСА_6, у вересні-жовтні 2008 року, вчинили ряд розбійних нападів у м. Києві, за таких обставин.

25 вересня 2008 року близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, по АДРЕСА_7, за попередньою змовою групою осіб, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_8, в ході якого з погрозою запальнички у вигляді пістолету, який потерпілий сприймав як вогнепальну зброю, тобто погрози застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, заволоділи його мобільним телефоном «Соні Еріксон К 7001» вартістю 100 гривень, шкіряним гаманцем вартістю 80 гривень, грошима в сумі 130 гривень та іншим майном на загальну суму 430 гривень.

Вони ж, 29 вересня 2008 року близько 0 годин 40 хвилин, за попередньою змовою групою осіб, повторно, по вул.  Політехнічній, 33 в м. Києві, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_7 та з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров'я, а саме запальнички у вигляді пістолету, який потерпілий сприймав як вогнепальну зброю, заволоділи його мобільним телефоном «Нокіа-6670» вартістю 500 гривень, кепкою чорного кольору вартістю 200 гривень, а всього майном на загальну суму 953 гривень.

В ніч з 1 на 2 жовтня 2008 року біля Огодин 30 хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою групою осіб, повторно, по вул.  Туполева, 8 в м. Києві, напали на потерпілого ОСОБА_10 та з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров'я, а саме запальнички у вигляді пістолету, який потерпілий сприймав як вогнепальну зброю, заволоділи його мобільним телефоном «Самсунг Д-9001» вартістю 1399 гривень, золотим ланцюжком вартістю 1084 гривень та іншим майном на загальну суму 2735 гривень 50 копійок.

В апеляції прокурора, який брав участь у справі, без оспорення доведеності вини і правильності кваліфікації дій ОСОБА_2, ОСОБА_11 та ОСОБА_4, ставиться питання про скасування вироку у зв'язку з безпідставністю застосування ст. 69 КК України та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених ними злочинів і особам засуджених внаслідок його м'якості та про постановления нового вироку з призначенням ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна та ОСОБА_4 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В апеляціях засуджений ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_5, в інтересах засудженого ОСОБА_2, з урахуванням даних за їх особи, молодого  віку,  знаходження у ОСОБА_2  на утриманні малолітньої

 дитини, каяття, сприяння розкриттю злочинів, відшкодування шкоди, притягнення вперше до кримінальної відповідальності, просять пом'якшити призначене їм судом покарання, а саме із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням.

Засуджений ОСОБА_4 вирок суду не оскаржив.

Заслухавши доповідача, прокурора Пламадялу І.П., який підтримав апеляцію і просив постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна та ОСОБА_4 на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в обґрунтування принесених в їх інтересах апеляцій, та які просять відхилити апеляцію прокурора, пояснення засудженого ОСОБА_4 щодо принесених по справі апеляцій, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення, з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 у вчиненні розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10, за попередньо змовою групою осіб, поєднаних з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, ґрунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і об'єктивно досліджених доказах, які детально наведені у вироку і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Юридична кваліфікація їхніх дій за ч. 2 ст. 187 КК України є правильною і ніким під сумнів не ставиться.

Відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання.

З урахуванням молодого віку ОСОБА_2, ОСОБА_3, щирого каяття, часткового відшкодування шкоди, позитивних характеристик, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, знаходження на утриманні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 малолітніх дітей, а у відношенні ОСОБА_4 також часткового визнання ним вини, меншого об'єму обвинувачення і менш активної ролі в злочинах, за відсутності тяжких наслідків по справі та думки потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні, суд мотивовано обрав у відношенні засуджених покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

При цьому виходячи з характеру та тяжкості вчинених злочинів, активної ролі в них ОСОБА_2 і ОСОБА_3, попередніх судимостей ОСОБА_4, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність

 призначення їм покарання пов'язаного з реальним його відбуванням в місцях позбавлення волі.

Обране засудженим покарання не суперечить загальним засадам призначення покарань та є на думку колегії суддів саме необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення принесених по справі апеляцій.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного

СУДУ, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, засудженого ОСОБА_3, та адвоката ОСОБА_12, в інтересах засудженого ОСОБА_2, залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2009 року відносно засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 без змін.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація