11-1283/09

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Верховець Т.М.,

суддів Єленіної Ж.М., Журавля О.О.,

за участю прокурора Процишена В.М.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6

ОСОБА_7,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_4 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Проскурні Жлобінського району Гомельської області, українця,

такого, що не займається суспільно корисною праце, зареєстрованого АДРЕСА_3,

раніше судимого:

засуджено

за ч.3 ст. 185 КК України на п'ять років позбавлення волі;

за ст.27 ч.3 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією

майна;

за ч.3 ст. 187 КК України на дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією

майна.

На підстав ст.   70 КК України остаточне покарання ОСОБА_3

визначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у

виді дев'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцям м. Лисичанськ Луганської області, українця, такого, що не

займається  суспільно  -  корисною  працею,  зареєстрованого  за  адресою:

АДРЕСА_1, раніше судимого

засуджено

за ч. 2 ст. 190 КК України на два роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.187 КК України на дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією

майна.

На  підставі ст.   70 КК  України  остаточне  покарання  ОСОБА_4

визначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у

виді дев'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5,

уродженця м. Прилуки Чернігівської області, зареєстрованого і мешканця за

адресою: АДРЕСА_2,

засуджено

за ч. 1 ст. 263 КК України на три роки позбавлення волі,

за ч.3 ст. 187 КК України   на вісім років позбавлення волі з конфіскацією

майна.

На підставі ст. 70 КК України остаточне   покарання    визначено шляхом

поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді   восьми  років

позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7,

уродженця м. Прилуки Чернігівської області, українця, зареєстрованого та

проживаючого в АДРЕСА_4, в силу ст. 89 КК України не судимого

Засуджено

за ч. 1 ст. 263 КК України на три роки позбавлення волі;

за ч.3 ст. 187 КК України   на сім років позбавлення волі з конфіскацією

майна.

На підставі  ст. 70 КК України'  остаточне  покарання визначено шляхом

поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді семи років

позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_5,

засуджено за ч.3 ст.187 КК України   на сім років позбавлення волі     з конфіскацією майна.

Цивільний позов приватного виробничо -господарського підприємства « Автотранс» задоволено та стягнуто солідарно ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 на користь приватного виробничо господарського підприємства « Автоттранс» 32 204 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 на його користь 602 грн.,

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 задоволено і стягнуто на його користь з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 солідарно 549 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 задоволено і стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 300 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12. задоволено і стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 2652 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 задоволено і стягнуто солідарно на його користь з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 265 грн.

Цивільний позов Страхової компанії « Провідна» задоволено і стягнуто на її користь з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно 34 509, 66 грн.

Цивільний позов ТОВ Торговий Дім «НК Альянс - Столиця» задоволено і стягнуто на його користь з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 солідарно 29240, 19 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_14 задоволено і стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 969 грн.

Цивільний позов підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» задовольнити та стягнути солідарно з підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» 10854, 27 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_15 задоволено і стягнуто на її користь солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5   3375 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_16. задоволено і стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 750 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_17, задоволено і стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 1350 грн.

Цивільний позов Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Луганської дирекції Центру поштового зв'язку № 5 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_4 на позивача 1757, 19 грн.

Як виписано у вироку суду першої інстанції органами досудового слідства підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 187 ч.3, 186 ч.3, 263 ч. 1, 185 ч.3, 27 ч.3 ст. 187 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_8, 24 червня 2007 року приблизно о 16 годині проходячи по провулку ім. Фрунзе в м. Прилуки Чернігівської області через скло вікна будинку № 18 помітив усередині майно, яке, на його погляд, можна було таємно викрасти. Упевнившись, що в указаному будинку нікого немає та скориставшись відсутністю поблизу сторонніх осіб, ОСОБА_3 камінням розбив скло в одному з вікон зазначеного будинку і проник у середину.

Незаконно знаходячись у будинку, належному на праві приватної власності громадянинові ОСОБА_18, ОСОБА_3 відшукав там і таємно викрав, винісши з будівлі, наступне майно : DVD- програвач LG ТК250Х, вартістю 1151грн. 10 коп., мобільний телефон "Samsung E3301N", вартістю 542 грн., 08 коп., стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «Джине» вартістю 25 грн., на рахунку якого було 4 грн., золотий браслет вагою 5, 98 гр., 585 проби вартістю 597 грн. 60 коп., золотий ланцюжок вагою 12, 31 гр., 585 проби вартістю 1477 грн., 20 коп., золота іконка із зображенням божої матері вагою 1, 75 гр., 585 проби вартістю 210 грн., золоте кільце з блідо-рожевим каменем вагою 2, 3 гр., 583 проби вартістю 263 грн., золоте кільце в формі блискавок вагою 1, 9 гр., 585 проби вартістю 216 грн., золоте кільце у формі вісімки вагою 1, 35гр., 585 проби вартістю 162 грн., золотий ланцюжок тонкого плетіння вагою 1, 88 гр., 585 проби вартістю 225 грн., 60 коп., золотий ланцюжок тонкого плетіння вагою 1, 14 гр., 585 проби вартістю 136 грн. 80 коп., золотий кулон у вигляді гілки рослини вагою 1, 23 гр., 585 проби вартістю 150 грн., золотий хрестик вагою 0, 58гр., 585 проби вартістю 69 грн. 60 коп., жіночу дублянку із штучного хутра 44 розміру вартістю 322 грн., спортивна сумка із синтетичного матеріалу вартістю 38 грн., гроші в сумі 425 гривень, а всього на загальну суму 6 014 грн. 98 коп.

З таємно викраденим перерахованим майном ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, доставивши його до місця свого мешкання - квартири АДРЕСА_6, розпорядившись ним таким чином на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3, дізнавшись від дружини ОСОБА_19, яка протягом 2006 року, працювала касиром на автозаправному комплексі (АЗК) № 5, що належить приватному виробничо-господарському підприємству (ПВГП) "Автотранс" і знаходився по вул.  Київській, 2 у с. Засулля, Лубенського району, Полтавської області, про розпорядок роботи, приблизну кількість працівників, відсутність охорони та наявність певних сум грошових коштів, які можуть зберігатися в приміщенні автозаправного комплексу, з метою особистого збагачення, вирішив заволодіти ними, а також належним працівникам АЗК майном, шляхом учинення розбійного нападу.

Однак усвідомлюючи, що самостійно він не зможе здійснити свій злочинний задум, ОСОБА_3 вирішив залучити до скоєння злочину інших осіб, виступивши таким чином його організатором.

Реалізуючи задумане, він у серпні 2007 року в м. Прилуки запропонував своїм знайомим, ніде не працюючому, не судимому ОСОБА_7 та судимому за скоєння тяжких злочинів ОСОБА_4 прийняти участь у вчиненні розбійного нападу на АЗК № 5 ПВГП "Автотранс", розташованої по вул.  Київській, 2 у с. Засулля, Лубенського району, Полтавської області, вчинивши таким чином дії, спрямовані на об'єднання інших співучасників для скоєння злочину та визначення об'єкту злочинного посягання. Усвідомлюючи, що ОСОБА_3 пропонує вчинити особливо тяжкий злочин, ОСОБА_7 та ОСОБА_20, умисно та свідомо з корисливих спонукань погодилися на участь у розбійному нападі.

Однак у процесі розробки ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 плану нападу для заволодіння майном виявилося, що потрібен автомобіль, а також певні засоби впливу на працівників АЗК з метою подолання їх волі до опору. З метою забезпечення автомобілем та зазначеними засобами ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залучити до вчинення злочину свого знайомого, мешканця м. Прилуки ОСОБА_21, який на належному його матері автомобілі займався перевезенням пасажирів і мав зброю. З цією пропозицією ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодились.

На виконання розробленого за безпосередньою участю ОСОБА_3 плану та досягнутих домовленостей, ОСОБА_7 15 серпня 2007 року зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_6 і запропонував йому негайно зустрітися, на що останній відповів згодою.

Того ж дня у центрі м. Прилуки Чернігівської області ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_6 і запропонував йому взяти участь у розбійному нападі на автозаправний комплекс з метою заволодіння чужим майном, з використанням належного матері останнього автомобіля та зброї.

ОСОБА_6 усвідомлюючи, що йому пропонується прийняти участь у вчиненні особливо тяжкого злочину, умисно та свідомо з корисливих спонукань погодився на участь у розбійному нападі і запропонував для подолання волі працівників АЗК до опору, використати наявні в нього металеву бейсбольну биту, муляж пістолету та ніж, які він постійно возив у автомобілі своєї матері, на що отримав згоду інших співучасників.

Довідавшись про згоду на участь у вчиненні злочину ОСОБА_6, у якого був автомобіль та наявність предметів, які можливо було використати як зброю для подолання опору, на виконання умов попередньої змови, ОСОБА_3, виступаючи організатором, призначив виїзд для здійснення розбійного нападу на обрану АЗК вночі 21 серпня 2007 року.

Виходячи з визначеної ОСОБА_3 дати виїзду та діючи згідно з розробленим планом дій, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_6 і повідомив, що 21 серпня 2007 року приблизно о 23 годині він повинен на автомобілі під'їхати до кафе "Витребеньки" у м. Прилуки, де на нього чекатиме ОСОБА_4, разом з яким на центральній площі міста вони повинні будуть забрати його, після чого вони заїдуть за ОСОБА_3 і всі разом їхатимуть у напрямку м. Лубни Полтавської області.

21 серпня 2007 в обумовлений час ОСОБА_6 на автомобілі "Мазда-626" державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності його матері ОСОБА_21, забрав ОСОБА_4 потім ОСОБА_7, після чого вони разом поїхали до нового місця проживання ОСОБА_3, до будинку АДРЕСА_7.

У ході розмови, яка відбулася біля квартири ОСОБА_3 було досягнуто домовленості, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 їдуть до АЗК № 5 де і вчиняють розбійний напад, а ОСОБА_3 чекатиме на їх повернення вдома.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6, на автомобілі під керуванням останнього, виїхали в напрямку м. Лубни Полтавської області. Приблизно о 2 годині 30 хвилин 22 серпня 2007 року вони приїхали до с. Засулля, Лубенського району Полтавської області, що розташоване на 207 км. траси Київ-Харків-Довжанський.

Знаходячись у даному населеному пункті, ОСОБА_6 на прохання ОСОБА_4 зменшив швидкість автомобіля і декілька разів проїхав біля АЗК № 5 ПВГП "Автотранс", детально роздивляючись план будівлі та місце її розташування.

Оглянувши автозаправний комплекс вони зупинились неподалік від нього і ОСОБА_7 з ОСОБА_4 стали розпивати горілку, пляшку якої вони привезли з собою з м. Прилуки.

Після вживання спиртного, з урахуванням спокійної обстановки, відсутності на АЗК автомобілів та людей, у зв'язку з пізньою годиною, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визначилися щодо можливості вчинити розбійний напад.

Будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом, діючи умисно та спільно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій та ОСОБА_3 злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами та майном, що належать АЗК і її працівникам, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 озброїлися ножем, бейсбольною металевою битою та муляжем пістолету, які знаходилися в автомобілі останнього.

З метою уникнення свого викриття та можливості бути впізнаними потерпілими і іншими особами, вони власноруч, із заздалегідь заготовлених і привезених з собою спортивних шапок, виготовили маски, зробивши в них прорізи для очей, а також одягли рукавички.

22 серпня 2007 року приблизно о 3 годині ночі, ОСОБА_4,  ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи відповідно до попередньої змови між собою та ОСОБА_3, з метою скоєння розбійного нападу,  через вхідні двері проникли в приміщення АЗК № 5 ПВГП «Автотранс», що розташована у с Засулля, Лубенського району, Полтавської області по вул.  Київська, 2, на 207 км автошляху Київ - Харків - Довжанський.

При цьому, скориставшись тим, що оператор АЗК ОСОБА_9 разом з касиром ОСОБА_10 знаходились на вулиці біля вхідних дверей до приміщення комплексу, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, озброєні відповідно ножем та металевою бейсбольною битою, блокували їх. Однак ОСОБА_23, побачивши озброєних людей у масках на обличчях, що наближалися до них, завчасно втік, у зв'язку з чим нападу піддався лише ОСОБА_9.

ОСОБА_6 погрожуючи останньому застосуванням фізичного насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я і яке виразилось у приставлянні леза ножа до шиї ОСОБА_9 і висловленні погрози перерізати горло в разі не виконання його вимог, спільно з ОСОБА_4 змусив працівника АЗК разом з ними увійти до приміщення комплексу.

Знаходячись у приміщенні, до якого ще раніше через вхідні двері проник ОСОБА_7, останній разом з ОСОБА_4, з метою отримання ключа від сейфу, застосували до ОСОБА_9 фізичне насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, шляхом нанесенням ударів металевою битою по голові, ногою в обличчя та натисканням дульного зрізу муляжу пістолета на голову, чим заподіяли йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Вказане фізичне насильство, а також погрози ОСОБА_7 застосувати фізичне насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я і яке виразилось у направленні на ОСОБА_9 муляжу пістолета і погрозі застрелити останнього в разі не видачі ключа від сейфу, змусили ОСОБА_9, який сприймав її як дійсну і таку, що реально могла бути виконаною, а муляж пістолету за вогнепальну зброю, вказати на місце зберігання ключа від сейфу.

Внаслідок указаних дій, у результаті чого була подолана воля ОСОБА_9 до опору, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_24, заволоділи грошима, які знаходились у касі та сейфі, належними АЗК № 5 ПВГП „Автотранс" у сумі 32 204 гривень, мобільним телефоном марки «Сітронікс SM 1220», вартістю 300 гривень, що належить директору АЗК № 5 ПВГП «Автотранс» ОСОБА_11, мобільним телефоном «NoKia 6030», вартістю 510 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Джине», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 14 гривень, що належать співробітнику АЗК № 5 ПВГП «Автотранс» ОСОБА_10, мобільним телефоном «Samsung SGH-C 230», вартістю 550 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Діджус» вартістю 50 гривень, на рахунку якої було 2 гривні, що належать співробітнику АЗК № 5 ПВГП «Автотранс» ОСОБА_9, а загалом чужим майном на суму 33 655 грн.

З указаним майном ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на автомобілі "Мазда-626" державний номерний знак НОМЕР_2, під управлінням останнього, зникли з місця скоєння злочину.

По дорозі до міста Прилуки, під час руху автомобіля, в неустановленому слідством місці, ОСОБА_24 викинув виготовлені маски та мобільні телефони, належні працівникам АЗК, якими вони заволоділи під час учинення розбійного нападу.

Приїхавши до міста Прилуки, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6    розділили    гроші,    отримані    внаслідок   вчиненого злочину, на чотири частини, три з яких залишили собі, а одну завезли і передали ОСОБА_3, як його долю за організацію розбійного нападу.

У подальшому всі учасники вчинення злочину витратили грошові кошти, якими заволоділи в результаті розбійного нападу, за власним розсудом.

Отже, своїми умисними діями, які виразились у залученні, об'єднанні, координації поведінки співучасників, визначення об'єкту злочинного посягання, розробці плану спільних дій та направленні співучасників для скоєння злочину, ОСОБА_3 організував учинення розбійного нападу на працівників АЗК № 5 ПВГП «Автотранс», розташованої у с. Засулля, Лубенського району, Полтавської області.

Набувши певного "досвіду" під час учинення вказаного злочину, зважаючи на легкість, з якою заволоділи коштами ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з метою особистого збагачення, шляхом незаконного заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою між собою, вирішили знов учинити аналогічний розбійний напад.

Так, 26 серпня 2007 при черговій зустрічі на центральній площі м. Прилуки, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_4 та ОСОБА_3 того ж дня вночі вчинити аналогічний розбійний напад на автозаправну станцію (АЗС), що розташована у м. Києві, на якій він раніше заправляв паливом автомобіль.

При цьому він повідомив, що на цій АЗС у нічний час працює всього кілька працівників, охорона відсутня, план розташування приміщень АЗС та місце знаходження касового апарату йому відомі.

Також ОСОБА_6 запропонував для вчинення цього злочину залучити його батька - ОСОБА_5, який під час цієї зустрічі знаходився неподалік в автомобілі і був згоден брати участь у розбійному нападі.

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 усвідомлюючи, що пропозиція ОСОБА_6, передбачає вчинення особливо тяжкого злочину спільними зусиллями кожного співучасника, умисно та свідомо, з корисливих спонукань, погодилися з ним, розуміючи, що для заволодіння чужим майном буде здійснено напад із застосуванням зброї та фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я працівників АЗС, а також заподіяна шкода.

Віддаючи звіт своїм наступним діям та можливим наслідкам, свою згоду на участь у розбійному нападі надав і ОСОБА_5.

На виконання попередньої змови ОСОБА_6 разом з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом та діючи цілеспрямовано, з корисливих мотивів, 26 серпня 2007 року приблизно о 23 годині 50 хвилин на автомобілі "Мазда-626" державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5, виїхав з м. Прилуки до м. Києва.

Приблизно о 2 годині ночі 27 серпня 2007 року вони під'їхали до АЗС "Лукойл № ИЗО", розташованої у м. Києві по Броварському проспекту, 18,  де ОСОБА_6 повідомив, що саме на працівників цієї автозаправної станції і пропонується вчинити розбійний напад.

Після цього ОСОБА_6 наказав своєму батьку ОСОБА_5, який керував автомобілем, з метою більш детального вивчення місця розташування АЗС та вибору місця для безпечного паркування автомобіля, декілька разів повільно проїхати повз указану АЗС.

Визначившись щодо можливості здійснити напад та вибравши місце для паркування автомобіля, вони виїхали на вулицю Малишка, яка розташована паралельно Броварського проспекту, на якій і зупинили автомобіль напроти вказаної автозаправної станції.

Знаходячись біля автомобіля ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у присутності ОСОБА_5 розпили пляшку горілки, яку привезли з м. Прилуки, при цьому останній свідомо не вживав спиртного так як керував автомобілем.

Після цього, будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом та діючи умисно, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у присутності ОСОБА_5 озброїлися металевою бейсбольною битою, муляжем пістолету, а також переробленим з газового пістолетом, переданого останнім синові, які були заздалегідь приготовлені і зберігалися в багажному відділенні автомобіля.

З метою недопущення їх викриття і уникнення можливості бути впізнаними потерпілими та іншими особами ОСОБА_6 та інші учасники розбійного нападу налягли привезені з собою і заздалегідь власноручно виготовлені зі спортивних шапок маски та рукавички. 27 серпня 2007 року приблизно о 3 годині 30 хвилин, діючи відповідно до попередньої змови і спільно з іншими учасниками розбійного нападу ОСОБА_6 озброєний переробленим з газового пістолетом, через вхідні двері проник у приміщення АЗС де знаходились оператор-касир ОСОБА_12 та оператор ОСОБА_13

Підбігши до останнього, який знаходився за столом біля касового апарату, ОСОБА_6 під загрозою застосування фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, шляхом направлення на ОСОБА_13 переробленого з газового пістолета та погрозі застрелити в разі не виконання його команди, наказав лягти на підлогу обличчям до низу і не рухатись.

ОСОБА_13, сприймаючи погрозу застосувати зброю, як реальну, вважаючи, що в руці нападника бойова зброя, яка може бути використана в разі не виконання вимог, підкорився і ліг на підлогу обличчям до низу.

Після того, як воля до опору ОСОБА_13 була подолана і вимоги ОСОБА_6 виконано, користуючись тим, що за працівниками АЗС ОСОБА_12 та ОСОБА_13 стежить ОСОБА_3, ОСОБА_6 підійшов до касового апарату і разом з ОСОБА_4, у заздалегідь заготовлений поліетиленовий пакет, почав складати гроші, які знаходилися там.

Крім того, ОСОБА_6 взявши ключ від сейфу, що знаходився біля касового апарату, відкрив його і разом з ОСОБА_4 заволодів грошовими коштами, які там зберігалися.

Діючи відповідно до попередньої змови ОСОБА_3, з муляжем пістолета в руці, через вхідні двері проник у приміщення АЗС, де підбіг до оператора-касира ОСОБА_12, який знаходився за столом і під погрозою застосування до нього фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, шляхом направлення на останнього муляжу пістолета та виказуванням погрози застрелити в разі не виконання його команди, наказав лягти на підлогу обличчям до низу, поруч з касиром ОСОБА_13.

ОСОБА_12, сприймаючи погрозу, як реальну, вважаючи, що в руках ОСОБА_3 справжній пістолет і останній дійсно може вистрелити в нього, в разі не виконання його вимоги, був вимушений підкоритися і лягти на підлогу обличчям до низу.

Після того, як воля до опору ОСОБА_12 ст. була подолана і вимоги ОСОБА_3 виконано, останній, став утримувати ОСОБА_12 та ОСОБА_13 лежачими на підлозі приміщення, слідкуючи за ними і погрожуючи муляжем пістолета, надаючи таким чином спільникам можливість заволодіти майном автозаправної станції.

При цьому, ОСОБА_3 з кишені штанів оператора-касира АЗС ОСОБА_12, витяг і заволодів 217 грн., а також належним останньому мобільним телефоном "NoKia-6230i", вартістю 2 300 грн., що знаходився на столі, в який було вставлено карту пам'яті вартістю 312 грн., сім-карта оператора мобільного зв'язку "Лайф" вартістю 10 грн., на рахунку якого знаходилось 30 грн.

Користуючись безпорадним станом оператора ОСОБА_13, який також сприймаючи погрози застосувати зброю як реальні, лежав на підлозі приміщення, ОСОБА_3 з кишені, одягненої на ньому куртки, витягнув і заволодів належним йому мобільним телефоном "NoKia-2100", вартістю 230 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку "Діджус" вартістю 30 грн., на рахунку якого було 5 грн..

Діючи відповідно до попередньої змови ОСОБА_4, озброєний металевою битою, через вхідні двері проник у приміщення АЗС, де впевнившись у тому, що два працівника автозаправної станції покладені на підлогу і контролюються його співучасниками і в приміщенні більше нікого немає, хто б міг йому завадити заволодіти грошовими коштами та майном, направився до касового апарату, де у раніше заготовлений поліетиленовий пакет став складати гроші, які знаходилися там, а також у сейфі в сумі 9 651 грн..

Діючи відповідно до попередньої змови ОСОБА_5 залишився за кермом автомобіля, забезпечуючи в разі необхідності негайне зникнення всіх співучасників на автомобілі під його керуванням з місця скоєння злочину. При цьому він також вів спостереження за зовнішньою обстановкою навкруги АЗС, з метою надання можливості іншим співучасникам    безперешкодно    заволодіти    чужим    майном,    шляхом учинення розбійного нападу, а також забезпечував їх своєчасне попередження в разі виникнення загрози та надання необхідної допомоги.

У ході розбійного нападу ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5, крім особистого майна ОСОБА_12 та ОСОБА_13, заволоділи також грошовими коштами, належними АЗС № 1130 „Лукойл-Україна", що знаходились у касовому апараті та сейфі, на загальну суму 9 651, 00 грн. Заволодівши чужим майном ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишили приміщення АЗС і на автомобілі під керуванням ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зникли.

По дорозі до м. Прилуки ОСОБА_3, під час руху автомобіля, в неустановленому слідством місці, викинув мобільні телефони, належні ОСОБА_12 та ОСОБА_13, розпорядившись ними таким чином.

Прибувши до м. Прилуки співучасники злочину розділили між собою гроші, якими заволоділи внаслідок розбійного нападу на працівників АЗС, котрі в подальшому були ними витрачені за власним розсудом.

Таким чином ОСОБА_6 за попередньою змовою і спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, шляхом учинення розбійного нападу, заволодів особистим майном ОСОБА_12 -мобільним телефоном "NoKia-6230i", вартістю 2 652 грн.(з урахуванням вартості карти пам'яті, сім-карти та коштів, що знаходились на рахунку) та грошима в сумі 217 грн.; особистим майном ОСОБА_13 - мобільним телефоном "NoKia-2100", вартістю 265 грн. (з урахуванням вартості сім-карти та коштів, що знаходились на рахунку); належними АЗС № 1130 „Лукойл-Україна" 9 651 грн., що знаходились у касовому апараті та сейфі, а загалом чужим майном на суму 12 785 грн.

Через деякий час ОСОБА_6, спільно з батьком ОСОБА_5 та своїм знайомим ОСОБА_24, з метою особистого збагачення, діючи за попередньою змовою між собою, скоїли новий злочин.

Так, при черговій зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_6, 30 серпня 2007 року біля кафе "Явір", розташованого по вул.  Гвардійській у м. Прилуки, останній знову запропонував уночі того ж дня, вчинити новий розбійний напад на іншу автозаправну станцію (АЗС), що розташована у м. Києві, на якій він також раніше заправляв паливом автомобіль.

При цьому ОСОБА_6 повідомив, що на цій АЗС у нічний час працює всього кілька співробітників, план розташування приміщень АЗС та касового апарату йому відомі.

Також ОСОБА_6 запропонував до вчинення цього злочину знову залучити його батька - ОСОБА_5, який під час цієї зустрічі знаходився у себе вдома і був згоден брати участь у розбійному нападі.

Віддаючи звіт своїм наступним діям та можливим наслідкам ОСОБА_7 та ОСОБА_5, усвідомлюючи, що пропозиція ОСОБА_6, передбачає вчинення особливо тяжкого злочину спільними зусиллями   кожного   співучасника,   умисно   та   свідомо,   з   корисливих

спонукань, погодилися на його пропозицію, розуміючи, що для заволодіння чужим майном буде здійснено напад із застосуванням зброї та фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я працівників АЗС, а також заподіяна шкода.

На виконання попередньої змови ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом, діючи з корисливих мотивів, 30 серпня 2007 року приблизно о 23 годині на автомобілі "Мазда-626" державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5, виїхав з м. Прилуки до м. Києва.

Приблизно о 3 годині 31 серпня 2007 року вони під'їхали до АЗС № 37 ТД "НК "Альянс-столиця", розташованої по Броварському проспекту, 105 у м.  Києві,  де  ОСОБА_6   повідомив,  що  саме  на  працівників  цієї автозаправної станції пропонується вчинити розбійний напад.

За вказівкою ОСОБА_6 його батько ОСОБА_5, який керував автомобілем, з метою більш детального вивчення місця розташування АЗС та вибору місця для безпечного паркування автомобіля, декілька разів повільно проїхав повз указану АЗС.

Зупинивши автомобіль на протилежній від указаної АЗС стороні Броварського проспекту ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 деякий час спостерігали за визначеним об'єктом учинення злочину, при цьому двоє останніх розпили пляшку горілки, яку привезли з м. Прилуки.

Визначившись щодо можливості нападу та вибравши місце для паркування автомобіля, вони, проїхали від АЗС близько 200 метрів у напрямку м. Броварів і зупинили автомобіль.

Знаходячись біля автомобіля ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом та реалізуючи звій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, озброїлися металевою бейсбольною битою, переробленим з газового пістолетом га обрізом мисливської рушниці. Особисто ОСОБА_6 взяв обріз мисливської рушниці.

З метою недопущення їх викриття і уникнення можливості бути впізнаними потерпілими та іншими особами, ОСОБА_6 та інші учасники розбійного нападу, надягли привезені і заздалегідь власноручно виготовлені зі спортивних шапок маски та рукавички.

31 серпня 2007 року приблизно о 3 годині 30 хвилин, діючи відповідно до попередньої змови і спільно з іншими учасниками розбійного нападу ОСОБА_6, озброєний обрізом мисливської рушниці, через запасний вихід проник у приміщення АЗС, де знаходились охоронець ОСОБА_25 та касир ОСОБА_14

Підбігши до касира ОСОБА_14, який лежав на підлозі обличчям до низу і воля до опору якого вже була подолана ОСОБА_24, ОСОБА_6 взяв його за куртку і відтягнув від касового апарату, наказавши лежати і не рухатись.

Після цього, ОСОБА_6 через центральний вхід вийшов з приміщення АЗС на вулицю, де біля бензоколонок знаходився оператор АЗС ОСОБА_26.

Погрожуючи йому застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, яке виразилось у направленні на нього обріза мисливської рушниці та виказуванні погрози застрелити в разі не виконання команди, ОСОБА_6, наказав йому зайти до приміщення АЗС і лягти на підлогу обличчям до низу. ОСОБА_26, сприймаючи погрозу, як реальну, зважуючи на те, що в руках ОСОБА_6 справжній обріз мисливської рушниці і останній дійсно може вистрелити в нього, в разі не виконання його вимоги, був вимушений підкоритися, зайти до приміщення і лягти на підлогу обличчям до низу. Подолавши волю ОСОБА_26 до опору, ОСОБА_6, знаходячись у приміщенні АЗС і побачивши на столі біля касового апарату картки поповнення рахунків різних операторів мобільного зв'язку, а саме: оператора мобільного зв'язку "Київстар" номіналом 25 гривень у кількості 140 шт. на загальну суму 3 640 грн. та номіналом 50 гривень у кількості 77 шт. на загальну суму 3 850 грн.; оператора мобільного зв'язку "Лайф" номіналом 10 гривень у кількості 20 шт. на загальну суму 220 грн., номіналом 25 гривень у кількості 30 шт. на загальну суму 780 грн. та номіналом 50 гривень у кількості 10 шт. на загальну суму 500 грн. і оператора мобільного зв'язку "ЮМС" номіналом 25 гривень у кількості 50 шт. на загальну суму 1 300 грн., номіналом 50 гривень у кількості 20 шт. на загальну суму 1 000 грн. та номіналом 100 гривень у кількості 10 шт. на загальну суму 1 000 грн., заволодів ними, поклавши їх у раніше підготовлений поліетиленовий пакет. Туди ж ОСОБА_7 поклав вилучені з каси та сейфу грошові кошти, а також м'яку іграшку "Мавпа", вартістю 160 грн., що знаходилась у приміщенні і належала автозаправній станції.

Діючи відповідно до попередньої змови ОСОБА_5, з переробленим з газового пістолетом у руці, також через запасний вихід, проник у приміщення АЗС, де підбіг до охоронця ОСОБА_25 і під погрозою застосування до нього фізичного насильства небезпечного для життя чи здоров'я, яке виразилось у направленні на останнього пістолету та попередженні, що застрелить в разі невиконання його вимог, а також насильницьких діях у вигляді нанесення удару пістолетом по голові, які були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх заподіяння, повалив охоронця на підлогу.

ОСОБА_25, вважаючи, що в руці нападника вогнепальна зброя і реально сприймаючи погрози щодо можливості її застосування, вимушений був підкоритися і незворушно лежати на підлозі.

Після подолання волі до опору працівників автозаправної станції, ОСОБА_5 погрожуючи їм пістолетом продовжував утримувати їх у лежачому на підлозі стані, надаючи іншим учасникам розбійного нападу можливість заволодіти чужим майном.

ОСОБА_24, діючи відповідно до попередньої змови, тримаючи в руках металеву биту, через запасний вихід, проник у приміщення АЗС, де підбіг до касира ОСОБА_14, який знаходився біля касового апарату і вчинив відносно нього насильницькі дії у вигляді нанесення двох ударів металевою битою по лівій руці та одного удару битою по лівій нозі, які

були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння, після чого наказав останньому лягти на підлогу обличчям до низу і не рухатись. ОСОБА_14, отримавши легкі тілесні ушкодження і розуміючи, що в разі не виконання вимог нападника йому металевою битою можуть бути заподіяні інші тілесні ушкодження аж до тяжких чи взагалі позбавлено життя, вимушений був підкорився і ліг на підлогу обличчям до низу.

Після того, як волю до опору ОСОБА_14 було подолано і вимоги ОСОБА_7 виконано, користуючись тим, що за всіма лежачими на підлозі працівниками АЗС слідкує його спільник, ОСОБА_7 підійшов до касового апарату і у заздалегідь заготовлений поліетиленовий пакет, почав складати наявні в ньому гроші.

Вилучивши всі грошові кошти з касового апарату, ОСОБА_7 від касира ОСОБА_14 дізнався про місцезнаходження сейфу, з якого також забрав гроші, загалом заволодівши 16 502 грн. 18 коп., належних автозаправній станції № 37 ТД "НК "Альянс-столиця".

З метою недопущення повідомлення працівниками АЗС про скоєння розбійного нападу, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 вивів з ладу стаціонарний телефон "Панасонік", який знаходився в приміщенні автозаправної станції.

Користуючись безпорадним станом касира ОСОБА_14, який лежав на підлозі приміщення, ОСОБА_7 заволодів належним йому мобільним телефоном "Сіменс М 65", вартістю 934 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку "Діджус", вартістю 25 грн., на рахунку якого було 10 грн., а також компресором "Тайфун-956", вартістю 130 грн. 50 коп., який знаходився на столі і належав АЗС.

З чужим майном, яким ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 заволодів у результаті розбійного нападу, він залишив приміщення АЗС і на автомобілі "Мазда-626" державний номерний знак НОМЕР_1, під управлінням батька, з місця скоєння злочину зник, разом з указаними учасниками вчинення злочину.

По дорозі до м. Прилуки, ОСОБА_7, під час руху автомобіля, в неустановленому слідством місці, викинув свою шапку-маску, якою користувався під час учинення злочину та мобільний телефон, належний ОСОБА_14, розпорядившись ним у такий спосіб.

Таким чином у результаті розбійного нападу ОСОБА_6 за попередньою змовою і спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 заволодів компресором "Тайфун-956", вартістю 130 грн. 50 коп., м'якою іграшкою "Мавпа", вартістю 160 грн., 357 картками поповнення рахунків різних операторів мобільного зв'язку, загальною вартістю 12 290 грн. та 16 502 грн. 18 коп. - належних автозаправній станції № 37 ТД "НК "Альянс-столиця", а також мобільним телефоном "Сіменс М 65", вартістю 969 грн.(з урахуванням вартості сім-карти та коштів на рахунку) - належним ОСОБА_14, а загалом чужим майном на суму 30 051 грн. 68 коп./

Прибувши до м. Прилуки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, порівну розділили між собою майно, яким вони заволоділи внаслідок розбійного нападу, яке в подальшому    використали за власним розсудом.

Отримавши злочинним шляхом грошові кошти ОСОБА_3, ОСОБА_4 та батько і син ОСОБА_5 вирішили виїхати на відпочинок до міста ОСОБА_13. При цьому перші двоє з невстановленими слідством дівчатами виїхали до м. Одеси автобусом 30.08.2007 року, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на автомобілі "Мазда-626" державний номерний знак НОМЕР_2 - 01.09.2007року .

Зустрівшись у місті ОСОБА_13 ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом кількох наступних днів відпочивали на міському пляжі.

03 вересня 2007 року, перебуваючи в місті ОСОБА_13, ОСОБА_3, з метою особистого збагачення шляхом незаконного заволодіння чужим майном, запропонував ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоїти розбійний напад на працівників однієї з АЗС, розташованих на автошляху за містом.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_3 пропонує вчинити особливо тяжкий злочин і розуміючи, що для заволодіння чужим майном буде здійснено напад із застосуванням зброї та фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я працівників АЗС, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, умисно і свідомо з корисливих спонукань погодилися з його пропозицією.

На виконання попередньої змови ОСОБА_6 разом з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, будучи об'єднаними спільним злочинним наміром та діючи умисно, з корисливих мотивів, 03 вересня 2007 року, приблизно о 22 годині на автомобілі НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_5, виїхав з м. Одеси в напрямку міста Миколаєва, вибираючи АЗС для вчинення розбійного нападу.

По дорозі вони кілька разів зупинялися біля різних АЗС, усі з яких однак не підходили на їх погляд для скоєння злочину, так як були під охороною, або занадто освітлені, або на них перебувало багато автомобілів. Доїхавши до м. Миколаєва ОСОБА_5 розвернув автомобіль і продовжив рух у зворотному напрямку.

Доїхавши до с. Коблево, Березанського району, Миколаївської області вони зупинилися неподалік автозаправної станції. ОСОБА_3, з метою з'ясування наявності на АЗС охорони, кількості працівників, плану приміщень та місця розташування касового апарату, пішов до магазину, який знаходився в приміщенні АЗС - підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" АЗС № 1506, де придбав цигарки.

Повернувшись до спільників та повідомивши, що працівників АЗС небагато, охорона відсутня, місце розташування касового апарату йому відомо, він запропонував скоїти розбійний напад саме на цю АЗС. ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, усвідомлюючи, що пропозиція ОСОБА_3 передбачає вчинення особливо тяжкого злочину спільними зусиллями кожного співучасника, умисно та свідомо з корисливих спонукань погодилися.

Знаходячись біля автомобіля ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпили пляшку горілки, яку привезли з собою з м. Одеси. При цьому ОСОБА_5 свідомо не вживав спиртного, так як зобов'язаний був у тверезому стані керувати автомобілем.

Після вживання алкоголю, будучи об'єднаними єдиним злочинним задумом та діючи умисно, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 озброїлися ножем, металевою бейсбольною битою, переробленим з газового пістолетом і муляжем пістолета. Особисто ОСОБА_6 взяв собі ніж.

3 метою недопущення їх викриття і уникнення можливості бути впізнаними потерпілими та іншими особами, ОСОБА_6 та інші учасники розбійного нападу, надягли привезені з собою і заздалегідь власноручно виготовлені зі спортивних шапок маски та рукавички.

04 вересня 2007 року приблизно о 4 годині 40 хвилин, діючи відповідно до попередньої змови і спільно з іншими учасниками розбійного нападу ОСОБА_6, озброєний ножем, через вхідні двері проник у приміщення АЗС, де знаходились касир ОСОБА_15, оператори ОСОБА_17 та ОСОБА_16.

Підбігши до касира ОСОБА_15, він разом зі стільцем, на якому вона сиділа, поклав її на підлогу та наказав лежати і не рухатись.

Упевнившись у тому, що ніхто не зможе йому завадити заволодіти грошовими коштами та майном, так як інші його спільники контролюють поведінку працівників АЗС, воля до опору яких подолана, ОСОБА_6, побачивши, що ОСОБА_4 узяв зі столу біля касового апарату ключ від сейфу і відкрив його, також підійшов до сейфу і разом з останнім почав складати у заздалегідь заготовлений поліетиленовий пакет грошові кошти, які знаходились там, а також у касовому апараті в сумі 26 878 грн. 62 коп.

Крім того, ОСОБА_6 заволодів знайденими у приміщенні АЗС картками поповнення рахунків оператора мобільного зв'язку "Київстар" номіналом 25 гривень у кількості 111 шт. на загальну суму 2 775 грн. та номіналом 50 гривень в кількості 61 шт. на загальну суму 3 050 грн. і оператора мобільного зв'язку "ЮМС" номіналом 25 гривень в кількості 59 шт. на загальну суму 1 475 грн., номіналом 50 гривень в кількості 32 шт. на загальну суму 1 600 грн. та номіналом 100 гривень в кількості 14 шт. на загальну суму 1400 грн., а також м'якими іграшками "Сороконіжка" вартістю 116 грн. 65 коп. та «Мандарин», вартістю 67 грн. 40 коп., мобільним телефоном «NoKia - 1101» вартістю 370 грн. 22 коп.(з урахуванням вартості сім-карти та коштів, що знаходилися на рахунку), які належать підприємству з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" АЗС № 1506. Діючи відповідно до попередньої змови і спільно з іншими учасниками розбійного нападу ОСОБА_6 "А.П., з переробленим з газового пістолетом у руці також через вхідні двері проник у приміщення АЗС.

Слідом за ОСОБА_3 він підбіг до оператора ОСОБА_16 і погрожуючи застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, яке виразилось у приставлянні до потилиці останнього пістолету та погрозі застрелити в разі невиконання команди, наказав йому лягти на підлогу обличчям до низу і не рухатись.

ОСОБА_16, сприймаючи погрозу застосувати зброю, як реальну, вважаючи, що в руці нападника бойова зброя, яка може бути використана в разі не виконання вимог, підкорився і ліг на підлогу обличчям до низу.

Після того, як воля до опору ОСОБА_16 була подолана і вимоги ОСОБА_5 виконано, останній, разом з ОСОБА_3, взявши за куртку затягли ОСОБА_16 до службового кабінету директора.

Після цього, користуючись тим, що ОСОБА_3 під загрозою застосування муляжу пістолета, утримував ОСОБА_16, ОСОБА_5 забіг до іншого приміщення АЗС, де спав оператор ОСОБА_27

Розбудивши останнього і виказуючи погрози застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, що виразились у направленні на ОСОБА_17 пістолету та погрозі застрелити в разі непослуху, ОСОБА_5 став утримувати його в цьому приміщенні, надаючи таким чином іншим учасникам розбійного нападу можливість заволодіти майном.

Оператор ОСОБА_17, сприймаючи погрозу застосувати зброю, як реальну, вважаючи, що в руці нападника бойова зброя, яка може бути використана в разі не виконання вимог, підкорився і знаходячись у вказаному приміщенні не вчиняв ніяких активних дій.

Діючи відповідно до попередньої змови ОСОБА_3, з муляжем пістолету в руці, через вхідні двері проник до приміщення АЗС, де погрожуючи касиру ОСОБА_15, яка знаходилась за столом біля касового апарату, вчинити фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, яке виразилось у направленні на неї муляжу пістолета і погрозі застрелити в разі не виконання його вимог, наказав їй відсунутись від касового апарату, підняти руки вгору і не рухатись.

ОСОБА_15, сприймаючи погрозу, як реальну, вважаючи, що в руці ОСОБА_3 вогнепальна зброя і останній дійсно може вистрелити в неї, в разі не виконання його вимоги, була вимушена підкоритися.

Після того, як воля до опору ОСОБА_15 була подолана і вимоги ОСОБА_3 виконано, до приміщення АЗС забігли інші учасники розбійного нападу.

Продовжуючи злочинні дії ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 взявши за куртку оператора ОСОБА_16 затяг його до службового кабінету директора, де погрожуючи застосуванням фізичного насильства небезпечного для життя чи здоров'я, шляхом направляння на ОСОБА_16 муляжу пістолета та виказуванням погрози застрелити в разі непослуху, став утримувати його в цьому приміщенні в лежачому на підлозі становищі, надаючи можливість спільникам заволодіти майном.

ОСОБА_16, сприймаючи погрозу, як реальну, вважаючи, що в руках ОСОБА_3 вогнепальна зброя і останній дійсно може вистрелити в нього, в разі не виконання його вимоги, був вимушений підкоритися і лежати на підлозі обличчям до низу.

При цьому, ОСОБА_3 наказав оператору ОСОБА_16 негайно віддати йому власний мобільний телефон, що останній вимушений був зробити.

Указаним способом ОСОБА_3 заволодів мобільним телефоном "NoKia-6080", вартістю 700 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку "Київстар" вартістю 50 грн., на рахунку якого грошових коштів не було.

Крім того, перебуваючи у приміщенні АЗС ОСОБА_3 заволодів мобільним телефоном "Соні-Еріксон К-750Г, вартістю 1300 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку "Діджус" вартістю 50 грн., на рахунку якого грошових коштів не було, які належали оператору АЗС ОСОБА_28 та мобільним телефоном "Самсунг-2-540", вартістю 1720 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку "Діджус" вартістю 40 грн., на рахунку якого грошових коштів не було, належних касиру АЗС ОСОБА_15.

Діючи відповідно до попередньої змови ОСОБА_20 олій Ю.В., з металевою бейсбольною битою в руках, через вхідні двері проник у приміщення АЗС, де впевнившись у тому, що ніхто не зможе йому завадити заволодіти грошовими коштами та майном, так як його спільники контролювали працівників АЗС, узяв зі столу біля касового апарату ключ від сейфу, відкрив його і разом з ОСОБА_6, у заздалегідь заготовлений поліетиленовий пакет, став складати гроші, які знаходились у сейфі та касовому апараті.

Також у ході розбійного нападу ОСОБА_6 та його спільники заволоділи особистими речами ОСОБА_15, а саме: жіночою сумочкою вартістю 80 грн., в якій знаходилась косметичка вартістю 35 грн. та особиста страхова карта компанії "Провідна".

З чужим майном, яким ОСОБА_6 заволодів за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у результаті розбійного нападу, він разом з указаними особами на автомобілі "Мазда-626", державний номерний знак НОМЕР_3, яким керував останній, з місця скоєння злочину зник.

Таким чином у результаті розбійного нападу, вчиненого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, за попередньою змовою між собою, останній заволодів мобільним телефоном "NoKia-6080", ; вартістю 750 грн.(з урахуванням вартості сім-карти), належним ОСОБА_16; мобільним телефоном "Соні-Еріксон К-7501, вартістю 1350 грн. (з урахуванням вартості сім-карти), належним ОСОБА_28; мобільним телефоном "Самсунг-2-540", вартістю 1760 грн.(з урахуванням вартості сім-карти), жіночою сумочкою вартістю 80 грн., косметичкою вартістю 35 грн. та страховою картою компанії "Провідна" -належних ОСОБА_15; 26 878 грн. 62 коп. та 277 картками поповнення рахунків різних операторів мобільного зв'язку, загальною вартістю 10 300 грн., а також м'якими іграшками "Сороконіжка" вартістю 116 грн. 65 коп. та «Мандарин», вартістю 67 грн. 40 коп., мобільним телефоном «NoKia - 1101» вартістю 370 грн. 22 коп.(з урахуванням вартості сім-карти та коштів, що знаходилися на рахунку), що належать підприємству з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" АЗС № 1506, а загалом чужим майном загальною вартістю 41 707 грн. 89 коп.

Прибувши до міста ОСОБА_28 ОСОБА_6 разом з іншими співучасниками злочину розділив гроші та речі, якими вони заволоділи внаслідок розбійного нападу, котрі в подальшому були ними витрачені за власним розсудом.

07 вересня 2007 на території парку відпочинку "Аркадія" у місті ОСОБА_28 ОСОБА_6 та його спільники були затримані працівниками міліції.

Крім    того,    ОСОБА_6    скоїв    злочин,    пов'язаний    з незаконним поводженням зі зброєю та бойовими припасами.

Так, за невстановлених слідством місці, періоду часу та обставин, без передбаченого законом дозволу, його батько ОСОБА_5 із законно придбаного ним у серпні 2005 року в магазині "Сапсан" м. Ніжина, Чернігівської області та належного йому на праві власності газового пістолету моделі «ПГШ-790 Schmaisser», шляхом перероблення окремих частин, фактично виготовив загально небезпечний предмет - вогнепальну зброєю, придатну для проведення пострілів.

Одночасно з цим ОСОБА_5 для використання у переробленому пістолеті саморобних патронів без передбаченого законом дозволу переробив чотири 9 мм пістолетні патрони з маркуванням «MFS 9 mm Knall, 9 mm Knall», фактично виготовивши боєприпаси до вогнепальної зброї, придатні до стрільби.

Крім того, також за невстановлених слідством місці, періоду часу та обставин ОСОБА_5, без передбаченого законом дозволу, у придбаній у невстановленої слідством особи двоствольній мисливській рушниці моделі ІЖ-58, калібру 16, № „В" 21133 укоротив стволи до остаточної довжини 321 мм. та видалив частину прикладу, у зв'язку з чим мисливська рушниця втратила свої властивості і перетворилася на обріз -короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю, виготовлену саморобним способом за типом обрізів, придатну для проведення пострілів.

Після перероблення вказані вогнепальну зброю та бойові припаси ОСОБА_5 незаконно зберігав у себе вдома за адресою: АДРЕСА_8, а також у зареєстрованому на його дружину автомобілі „Мазда-626" " державний номерний знак НОМЕР_3.

26 серпня 2007 року, згідно з попередньою змовою, з метою заволодінням чужим майном шляхом учинення спільно з ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розбійного нападу, ОСОБА_6 разом з указаними особами на автомобілі НОМЕР_4, яким особисто керував, виїхав з м. Прилуки, Чернігівської області до м. Києва. При цьому, для використання під час учинення злочину, він свідомо поклав до вказаного автомобіля виготовлені ним вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме перероблені пістолет «ПГШ-790 Schmaisser», калібру 9 мм. та 4 патрони до нього, які незаконно зберігав, перевозячи їх у автомобілі до м. Києва.

Прибувши в м. Київ і знаходячись на вул.  Малишка поблизу АЗС „Лукойл № 1130, розташованої по Броварському проспекту, 18, приблизно о З годині ночі 27 серпня 2007 року ОСОБА_5, з метою використання під час учинення розбійного нападу на працівників указаної АЗС, незаконно передав синові - ОСОБА_6, який не мав права на придбання, вогнепальної зброї та боєприпасів - перероблений пістолет «ПГШ-790 Schmaisser» калібру 9 мм. з магазином, у якому знаходилось 4 бойові припаси (патрони), тобто відповідно вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, придатні для стрільби.

ОСОБА_6, отримавши від батька - ОСОБА_5 зазначені вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, придатні для стрільби, без передбаченого законом дозволу, таким чином незаконно придбав їх.

Під час учинення розбійного нападу на працівників указаної автозаправної станції ОСОБА_6 незаконно придбані, вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, незаконно носив та зберігав при собі.

Після вчинення злочину ОСОБА_6 продовжував незаконно зберігати вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, а саме перероблений пістолет «ПГШ-790 Schmaisser», калібру 9 мм. з магазином, у якому знаходилось 4 бойові припаси (патрони), перевозячи їх у автомобілі „Мазда-626" державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5 під час руху з м. Києва до м. Прилуки Чернігівської області, а в подальшому за місцем свого проживання по АДРЕСА_9, в указаному останнім населеному пункті, а також у зазначеному автомобілі.

30 серпня 2007 року, згідно з попередньою змовою, з метою заволодінням чужим майном шляхом учинення спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розбійного нападу, ОСОБА_5 разом з указаними особами на автомобілі „Мазда-626" " державний номерний знак НОМЕР_1, яким особисто керував, виїхав з м. Прилуки Чернігівської області до м. Києва. При цьому, для використання під час учинення злочину, він свідомо за домовленістю з ОСОБА_6 поклав до вказаного автомобіля виготовлені ним вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме: перероблені пістолет «ПГШ-790 Schmaisser», калібру 9 мм., 4 патрони до нього та обріз, виготовлений з мисливської рушниці моделі ІЖ-58, калібру 16, НОМЕР_2. Таким чином ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_5 незаконно зберігав зазначені вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, перевозячи їх у автомобілі до м. Києва.

Прибувши в м. Київ і знаходячись поблизу АЗС № 37 ТД "НК "Альянс-столиця", розташованої по Броварському проспекту,  105, приблизно о 3 годині 30 хвилин 31 серпня 2007 року ОСОБА_5, з метою використання під час учинення розбійного нападу на працівників указаної АЗС, незаконно передав синові - ОСОБА_6, який не мав права на придбання, вогнепальної зброї -обріз, виготовлений з мисливської рушниці моделі ІЖ-58, калібру 16, НОМЕР_2.

ОСОБА_6 отримавши від батька - ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу вказану вогнепальну зброю, здійснив її незаконне придбання.

Після цього ОСОБА_6 під час учинення розбійного нападу незаконно носив та зберігав при собі вогнепальну зброю, а саме обріз, виготовлений з мисливської рушниці моделі ІЖ-58, калібру 16, НОМЕР_2.

Після вчинення злочину ОСОБА_6 продовжував незаконно зберігати вказані вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, перевозячи їх у автомобілі Мазда-626" " державний номерний знак НОМЕР_1, під час руху на ньому з м. Києва до м. Прилуки Чернігівської області, а в подальшому за місцем свого проживання по АДРЕСА_10, в указаному останнім населеному пункті, а також у зазначеному автомобілі.'

01 вересня 2007 року вогнепальна зброя та боєприпаси до неї, а саме перероблені пістолет «ПГШ-790 Schmaisser», калібру 9 мм. та 4 патрони, споряджені в магазин, продовжували незаконно зберігатися ОСОБА_6 у вказаному автомобілі, під час його та ОСОБА_5 поїздки на ньому до м. Одеси.

Під час знаходження у м. Одесі та області і пересуванні на зазначеному автомобілі, ОСОБА_6 й надалі продовжував незаконно зберігати вказані вогнепальну зброю та боєприпаси до неї.

04 вересня 2007 року для використання під час учинення розбійного нападу за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на працівників АЗС № 1506 ПП „Лукойл-Україна", ОСОБА_6 незаконно зберігаючи, привіз вогнепальну зброю та боєприпаси, а саме перероблені пістолет «ПГШ-790 Schmaisser» калібру 9 мм. та 4 патрони, споряджені в магазин, в автомобілі „Мазда-626" " державний номерний знак НОМЕР_1 на вул.  Одеську, 32/1 с. Коблево, Березанського району Миколаївської області, за місцем розташування вказаної АЗС.

Того ж дня, після вчинення розбійного нападу на працівників зазначеної АЗС, ОСОБА_6 продовжував незаконно зберігати у автомобілі „Мазда-626" державний номерний знак НОМЕР_1 вогнепальну зброю - перероблений пістолет «ПГШ-790 Schmaisser», калібру 9 мм. та боєприпаси до нього - 4 патрони споряджені в магазин, перевозячи їх з с Коблево до м. Одеси.

У подальшому вказані вогнепальна зброя та боєприпаси до неї продовжувались незаконно зберігатися ОСОБА_6, у тому числі в указаному автомобілі, звідки вони і були вилучені в м. Одесі працівниками міліції

Вогнепальна зброя - обріз, виготовлений з мисливської рушниці моделі ІЖ-58, калібру 16, НОМЕР_2 виявлено та вилучено під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 - у квартирі АДРЕСА_11.

Крім того, ОСОБА_5 скоїв злочин, пов'язаний з незаконним поводженням зі зброєю та бойовими припасами.

Так, за невстановлених слідством місці, періоду часу та обставин, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 із законно придбаного ним у серпні 2005 року в магазині "Сапсан" м. Ніжина, Чернігівської області та належного йому на праві власності газового пістолету моделі «ПГШ-790 Schmaisser» видалив нез'ємну втулку з розсікачем, яка фіксувалась пружинним кільцем і встановив іншу втулку з розсікачем, однак уже без пружинного кільця, яка вільно викручувалась з каналу ствола. Зазначені зміни, внесені ОСОБА_5 у конструкцію пістолета, дозволили використовувати газові та шумові патрони для здійснення з нього пострілів снарядами, що заряджаються окремо від патрону.

Завдяки зазначеній переробці саморобним способом газового пістолета моделі «ПГШ-790 Schmaisser», калібру 9 мм, ОСОБА_5 перетворив його у короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброєю, придатну для проведення пострілів.

Тобто ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу, шляхом перероблення окремих частин офіційно придбаного ним газового пістолета, фактично виготовив загально небезпечний предмет - вогнепальну зброєю, придатну для проведення пострілів.

Одночасно з цим ОСОБА_5 для використання у переробленому пістолеті саморобних патронів переробив чотири 9 мм пістолетні патрони з маркуванням «MFS 9 mm Knall, 9 mm Knall».

Зокрема, у зазначених патронах він заводську гільзу з указаним маркуванням саморобним способом спорядив метальним зарядом та сферичним снарядом з гумоподібної речовини чорного кольору. При цьому, в результаті вказаної переробки здійсненої ОСОБА_5, питома кінетична енергія снаряда була вище нижньої межі мінімально необхідної величини питомої кінетичної енергії снаряда, необхідної для нанесення, небезпечних для життя та здоров'я людини пошкоджень.

Тобто шляхом указаної переробки ОСОБА_5, без передбаченого законом дозволу, фактично виготовив боєприпаси до вогнепальної зброї, придатні до стрільби.

Крім того, також за невстановлених слідством місці, періоду часу та обставин ОСОБА_5, без передбаченого законом дозволу, у придбаній у невстановленої слідством особи двоствольній мисливській рушниці моделі ІЖ-58, калібру 16, № „В" 21133 укоротив стволи до остаточної довжини 321 мм. та видалив частину прикладу, у зв'язку з чим мисливська рушниця втратила свої властивості і перетворилася на обріз - короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю, виготовлену саморобним способом за типом обрізів.

Тобто ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу, шляхом    перероблення   окремих   частин   придбаної   ним   мисливської рушниці моделі ІЖ-58, калібру 16, № „В" 21133 фактично виготовив з неї загально небезпечний предмет - вогнепальну зброєю, придатну для проведення пострілів.

Після перероблення вказані вогнепальну зброю та бойові припаси ОСОБА_5 незаконно зберігав у себе вдома за адресою: АДРЕСА_8, а також у зареєстрованому на його дружину автомобілі „Мазда-626" " державний номерний знак НОМЕР_1.

26 серпня 2007, згідно з попередньою змовою, з метою заволодінням чужим майном шляхом учинення спільно з ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розбійного нападу, ОСОБА_5 разом з указаними особами на автомобілі „Мазда-626" " державний номерний знак НОМЕР_1, яким особисто керував, виїхав з м. Прилуки, Чернігівської області до м. Києва. При цьому, для використання під час учинення злочину, він свідомо поклав до вказаного автомобіля виготовлені ним вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме перероблені пістолет «ПГШ-790 Schmaisser», калібру 9 мм. та 4 патрони до нього, які незаконно зберігав, перевозячи їх у автомобілі до м. Києва.

Прибувши в м. Київ і знаходячись на вул.  Малишка поблизу АЗС „Лукойл № 1130, розташованої по Броварському проспекту, 18, приблизно о З годині ночі 27 серпня 2007 ОСОБА_5, з метою використання під час учинення розбійного нападу на працівників указаної АЗС, незаконно передав синові - ОСОБА_6, який не мав права на придбання, вогнепальної зброї та боєприпасів - перероблений пістолет «ПГШ-790 Schmaisser», калібру 9 мм. з магазином, у якому знаходилось 4 бойові припаси (патрони), тобто відповідно вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, придатні для стрільби.

Після вчинення злочину ОСОБА_5 продовжував незаконно зберігати вказані вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, перевозячи їх у зазначеному автомобілі під час руху з м. Києва до м. Прилуки, Чернігівської області, а в подальшому за місцем свого проживання по АДРЕСА_12, в указаному останнім населеному пункті, а також в автомобілі НОМЕР_4, зареєстрованому на його дружину. 30 серпня 2007 року, згідно з попередньою змовою, з метою заволодінням чужим майном шляхом учинення спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розбійного нападу, ОСОБА_5 разом з указаними особами на автомобілі „Мазда-626" " державний номерний знак НОМЕР_1, яким особисто керував, виїхав з м. Прилуки, Чернігівської області до м. Києва. При цьому, для використання під час учинення злочину, він свідомо поклав до вказаного автомобіля виготовлені ним вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме: перероблені пістолет «ПГШ-790 Schmaisser», калібру 9 мм., 4 патрони до нього та обріз, виготовлений з мисливської рушниці моделі ІЖ-58, калібру 16, НОМЕР_2 , які незаконно зберігав, перевозячи їх у автомобілі до м. Києва.

Прибувши в м. Київ і знаходячись поблизу АЗС № 37 ТД "НК "Альянс-столиця", розташованої по Броварському проспекту,  105, приблизно о 3 годині 30 хвилин 31 серпня 2007 року ОСОБА_5, з метою використання під час учинення розбійного нападу на працівників указаної АЗС, незаконно, без передбаченого законом дозволу, передав синові - ОСОБА_6, який не мав права на придбання, вогнепальної зброї, обріз, виготовлений з мисливської рушниці моделі ІЖ-58, калібру 16, НОМЕР_2. При цьому він особисто з автомобіля взяв і незаконно, не маючи передбаченого законом дозволу, під час розбійного нападу носив при собі і таким чином зберігав перероблений пістолет «ПГШ-790 Schmaisser», калібру 9 мм. з магазином, у якому знаходилось 4 бойові припаси (патрони), тобто відповідно вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, придатні для стрільби.

Після вчинення злочину ОСОБА_5 продовжував незаконно зберігати вказані вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, перевозячи їх у автомобілі під час руху з м. Києва до м. Прилуки Чернігівської області, а в подальшому за місцем свого проживання по АДРЕСА_10, в указаному останнім населеному пункті, а також в автомобілі „Мазда-626" " державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрованому на його дружину.

01 вересня 2007 вогнепальна зброя та боєприпаси до неї, а саме перероблені пістолет «ПГШ-790 Schmaisser», калібру 9 мм. та 4 патрони, споряджені в магазин, продовжували незаконно зберігатися ОСОБА_5 у зазначеному автомобілі, під час його та ОСОБА_6 поїздки на ньому до м. Одеси.

Під час знаходження у м. Одесі та області і пересуванні на зазначеному автомобілі, ОСОБА_5 продовжував незаконно зберігати вказані вогнепальну зброю та боєприпаси до неї.

04 вересня 2007 року для використання під час учинення розбійного нападу за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на працівників АЗС № 1506 ШІ „Лукойл-Україна", ОСОБА_5 незаконно зберігаючи, привіз вогнепальну зброю та боєприпаси, а саме перероблені пістолет «ПГШ-790 Schmaisser», калібру 9 мм. та 4 патрони, споряджені в магазин, в автомобілі „Мазда-626" державний номерний знак НОМЕР_1 на вул.  Одеську, 32/1 с. Коблево, Березанського району Миколаївської області, за місцем розташування АЗС. Того ж дня, під час розбійного нападу на працівників указаної АЗС, ОСОБА_5 незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігав при собі і носив вогнепальну зброю - перероблений ним пістолет «ПГШ-790 Schmaisser», калібру 9 мм. та боєприпаси до вогнепальної зброї - 4 патрони споряджені в магазин.

У подальшому вказані вогнепальна зброя та боєприпаси до неї продовжували незаконно зберігатися ОСОБА_5, у тому числі і в автомобілі „Мазда-626" державний номерний знак НОМЕР_1, з якого 07 вересня 2007 перероблені пістолет «ПГШ-790 Schmaisser»,  калібру 9 мм. та 4 бойові припаси до нього, споряджені в магазин, були вилучені працівниками міліції.

Вогнепальна зброя - обріз, виготовлений з мисливської рушниці моделі ІЖ-58, калібру 16, НОМЕР_2 виявлено та вилучено під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 - у квартирі АДРЕСА_10.

10.08.2007 року ОСОБА_4 знаходячись за місцем свого мешкання у будинку АДРЕСА_13, під час уживання алкогольних напоїв спільно з раніше судимим за грабіж своїм племінником ОСОБА_29 та його співмешканкою ОСОБА_22, яка працювала поштарем у центрі поштового зв'язку № 5 м. Первомайська, довідався про те, що остання наступного дня отримає і буде розносити значну суму пенсійних коштів особам, що мешкають по вул.  Пролетарській у м. Первомайську. З метою заволодіння коштами, належними Луганській дирекції Українського державного підприємства зв'язку «Укрпошта», ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_30 пограбувати його співмешканку під час розношення нею коштів пенсіонерам у м. Первомайську, на що отримав його згоду.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи відповідно до попередньої домовленості, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 та ОСОБА_30, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ранком 11 серпня 2007 року приїхали до міста Первомайська Луганської області, де знаходячись на вул.  Пролетарській неподалік будинку № 43, стали чекати появи ОСОБА_22.

ОСОБА_22, маючи укладений з центром поштового зв'язку № 5 м. Первомайська договір про повну матеріальну відповідальність б/н від 02 червня 2007 року, у ранці 11 серпня 2007 року у службовому приміщенні вказаного підприємства отримала під свій звіт 24 415, 59 грн., про що було зроблено відповідний запис у книзі форми № 55, для видачі в якості пенсій пенсіонерам за місцем їх мешкання по АДРЕСА_14.

Частково рознісши та вручивши пенсіонерам належні їм грошові пенсії, однак маючи при собі ще 22 346, 37 грн., приблизно о 10 годині зі службовою сумкою поштаря, в якій знаходилась вказана сума коштів, поблизу будинку № 43 по вул.  Пролетарській у м. Первомайську, з'явилась ОСОБА_22 Побачивши ОСОБА_20 та ОСОБА_30 вона підійшла до них.

ОСОБА_4, діючи відповідно до попередньої змови з ОСОБА_29, узяв ОСОБА_22 за руку і наказав їй спуститись разом з ними до канави, що знаходилась поряд з проїжджою частиною вулиці.

ОСОБА_22, не вбачаючи в цьому нічого для себе загрозливого у присутності свого співмешканця, разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_29 спустилася до канави.

Знаходячись у місці де їх не було помітно зі сторони, ОСОБА_4, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_29, який своєю присутністю підтримував дії спільника, наказав ОСОБА_22 віддати йому сумку з грошима.

ОСОБА_22, сприймаючи таку вимогу як жарт, передала йому службову сумку поштаря, в якій знаходились гроші.

ОСОБА_4 усвідомлюючи, що його дії є очевидними для ОСОБА_22, реалізуючи спільний з ОСОБА_29 злочинний задум, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, став перекладати гроші, що знаходились у поштовій сумці ОСОБА_22 до своєї ручної сумки.

Зрозумівши серйозність намірів ОСОБА_4 та ОСОБА_30 щодо заволодіння коштами, однак побоюючись за своє життя і здоров'я, ОСОБА_22 мовчки спостерігала за вилученням грошей з її сумки, нічого не вчиняючи для припинення злочинних дій указаних осіб.

Продовжуючи діяти спільно і узгоджено, відповідно до попередньої змови, ОСОБА_30, з метою запобігти можливості викликати допомогу та повідомити про злочин, забрав у ОСОБА_22 мобільний телефон, який був їх сумісним майном.

Відкрито заволодівши грошовими коштами, які знаходились у матеріальній підзвітності ОСОБА_22, ОСОБА_4 ударив її долонею по задній частині голови, в результаті чого їй тілесних ушкоджень спричинено не було, однак вона від удару впала.

Скориставшись цим ОСОБА_4 та ОСОБА_30, діючи спільно та узгоджено, з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись у подальшому викраденими коштами на власний розсуд.

У результаті відкритого викрадення ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_29, заволодів грошовими коштами у сумі 22 346, 37 грн., належними Луганській дирекції Українського державного підприємства зв'язку «Укрпошта», які на момент їх викрадення знаходились у матеріальній підзвітності і безпосередньо у працівника центру поштового зв'язку № 5 м. Первомайська ОСОБА_22, спричинивши своїми діями потерпілому матеріальні збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто значну шкоду.

В апеляції з доповненнями прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушив питання про скасування вироку у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуджених. Мотивує це тим, що судом першої інстанції необгрунтовано перекваліфіковано дії ОСОБА_4.з ч.3 ст. 186 КК України на ч. 2ст. 190 КК України. Що перекваліфіковуючи дії ОСОБА_4, суд посилається на вирок Первомайського міського суду Луганської області від 22.12.2008 року, який набув чинності 09 січня 2009 року і яким ОСОБА_30 був засуджений за ст. 190 ч. 2 КК України за тим же епізодом заволодіння коштами Луганської дирекції Українського державного підприємства зв'язку «Укрпошта», які перебували у потерпілої ОСОБА_22 в сумі 22346, 37 грн. і за вчинення якого по ст. 186ч.3 КК України обвинувачується ОСОБА_20., який вчинив даний злочин за попередньою змовою з ОСОБА_31 Разом з тим, суд не дав оцінки зібраним у справі доказам, якими повністю доведено, на думку апелянта, вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину за ч.3 ст. 186 КК України., а саме показам потерпілої ОСОБА_22, показам свідка ОСОБА_32 та ОСОБА_33, даним, що містяться в протоколі очної ставки між потерпілою ОСОБА_22 та ОСОБА_29

Крім того, на думку апелянта, призначаючи підсудним покарання, суд першої інстанції не врахував, що вони обвинувачуються у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, а також позицію державного обвинувача, який орієнтував суд на призначення більш суворого покарання, тому призначене судом покарання є необгрунтованим та не відповідає тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості.

За змістом апеляції засуджений ОСОБА_20 просив пом'якшити призначене судом першої інстанції покарання. Посилаючись на те, що судом першої інстанції не в повному об'ємі враховані дані про його особу, його сімейний стан. Крім того. Апелянтом оспорюється і така кваліфікуюча ознака вчиненого злочину за ст. 187 КК України як «проникнення».

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію з урахуванням внесених змін та заперечував проти апеляції засудженого, захисників та засуджених, які заперечувати проти апеляції прокурора, провівши судові дебати, надавши засудженим останнє слово, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія приходить до такого про скасування вироку суду з таких підстав.

Згідно зі ст. 365 КПК України рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.

Суд не дотримав зазначених вимог закону ст. 323 КПК України щодо законності та обґрунтованості вироку.

Вимога законності вироку означає, що вирок за своєю формою відповідає закону, за своїм змістом ґрунтується на матеріалах справи.

Вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах справи, повністю зібраних, всебічно і повністю досліджених, правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину, про призначення йому міри покарання, про вирішення цивільного позову, а також інші істотні питання , які виникли у кримінальній справі, з достовірністю випливають з матеріалів справи. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Обгрунтований вирок повинен бути мотивованим.

Так, відповідно до вимог ст. 334 КПК України суд повинен у вироку навести формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину; обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції, всупереч вимогам ч. 1 ст. 334 КПК України, у мотивувальній частині вироку навів обвинувачення, яке пред'явлено підсудним органом досудового слідств в тому числі і ОСОБА_4 за ч.3 ст. 186 КК України .

Проте, суд обвинувачення, яке визнав доведеним при розгляді справи. у вироку не сформулював.

Не викладення на початку мотивувальної частини вироку обвинувачення, визнаного судом доведеним викликає сумнів у його законності та одночасно перешкоджає колегії суддів перевірити об'єктивно доводи апеляції щодо необґрунтованості висновків такого вироку.

Крім того, наводячи мотиви визнання підсудними своєї винуватості у пред'явленому органом досудового слідства обвинуваченні, в тому числі і не визнання ОСОБА_4 своєї вини за обвинуваченням по ст. 186 ч.3 КК України, суд не навів показань підсудних про фактичні дані, що стосуються доказуваної обставини.

Також суд, приймаючи рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_4 по епізоду заволодіння коштами Луганської дирекції Українського державного підприємства зв'язку «Укрпошта», які перебували у потерпілої ОСОБА_22 на ч. 2 ст. 190 КК України послався як на доказ лише на вирок Первомайського міського суду Луганської області від 22 грудня 2008 року, щодо ОСОБА_30 не сформулювавши обвинувачення.

Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Однак у вироку не зазначено, конфіскується все майно засуджених чи його частина.

Допущене судом грубе порушення кримінально-процесуального закону відповідно до вимог ст.367 КПК України є підставами для скасування вироку.

Оскільки в силу ст. 374 КПК України вирок суду скасовано з процесуальних підстав, колегія суддів позбавлена права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання. А тому доводи прокурора і засудженого ОСОБА_4 підлягають розгляду судом першої інстанції в ході судового розгляду.

Під час нового судового розгляду необхідно враховуючи викладене наведене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, і, в залежності

від достовірно встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення з дотриманням вимог кримінально-процесуального і кримінального закону.

Підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 колегія суддів не убачає.

Керуючись ст. 365. 366 КПК України , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та апеляцію засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2009 року щодо ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий у той же районний суд зі стадії судового розгляду в іншому складі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у виді тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі УДДУ ПВМ в м. Києві та Київській області залишити без зміни.