Справа № 22ц-8166/2009р.     Головуючий в 1 інстанції Батманова В.В.

Категорія     Доповідач Ігнатова Л.Є.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді: Краснощокової Н.С ., суддів: Ігнатової Л.Є., Кіянової С.В., при секретарі Косюга Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтешюмережа», відкритого акціонерного товариства «підприємство електричних мереж Енерговугілля», Комунального підприємства «Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька», Відкритого акціонерного товариства «Донецькміськгаз», Комунального підприємства «Донецькміськводоканал», третя особа ОСОБА_2, управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної в м. Донецьку ради про визнання незаконними нарахування плати за комунальні послуги на членів сім»ї пільговика, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, яким йому у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість судового рішення і ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, оскільки вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його позовних вимог. Суд не взяв до уваги надані ним доводи, обґрунтування та докази правомірності та законності його позовних вимог. А саме його посилання на ст. 1,

4.2     ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на іт.7  ч.3 ст. 33,   ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України, посилання на

4.3     ст.22 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що у січні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів і зазначав, що він має статус «Інвалід війни» та право на пільгу щодо 100 % знижки плати за житлово-комунальні послуги, передбачену ст. 13 Закону України «Про

 статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка поширюється і на членів його сім»ї, яка складається з нього - позивача, його дружини та дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, які мешкають разом з ним за адресою : АДРЕСА_1.

Позивач знаходиться на персоніфікованому обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної в м. Донецьку ради та внесений до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків, як інвалід війни 3 групи.

З 20.08.2007 року відповідачі почали нараховувати плату за житлово-комунальні послуги на його дочку, мотивуючи це тим, що їй виповнилося 18 років та певними законодавчими актами.

Позивач вважає, що відповідачі порушують його право на пільгу, передбачену ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, з»явившихся представників відповідачів, третю особу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу передбачено надання 100% знижки по оплаті житлово-комунальних послуг, а також розповсюдження цих послуг на членів його родини.

У відповідності з роз»ясненнями Міністерства фінансів України і Міністерства праці та соціальної політики з питання реалізації положень ч.1 ст.79 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» визначено коло осіб, які відносяться до членів сім»ї пільговика, на яких розповсюджується пільга по оплаті за житлово-комунальні послуги, відповідно до яких «до членів сім»ї пільговика при наданні пільг належать дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років).

Склад сім»ї пільговика так само було визначено ст. 74 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», ст. 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 66 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та ст. 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік».

Ці норми законів не були визнані неконституційними та є чинними і на теперішній час.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що доводи позивача про те, що всі члени його сім»ї, як пільговика, в тому числі і його повнолітня донька, мають право на 100% знижки по оплаті за комунальні послуги в межах середніх норм споживання є безпідставними, оскільки вони спростовуються вимогами, передбаченими ч.2 ст. 95 Конституції України.

Частиною 2 статті 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір на цільове спрямовання цих видатків.

За таких обставин, суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обгрунтованого висновку про необхідність в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вони не грунтуються на законі.

Постановлене у справі судове рішення є законним й обгрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

 Суд у відповідності до вимог ст. 57, 59, 212 ЦПК України, наданим до справи доказам, дав належну правову оцінку, в судовому рішенні привів переконливі мотиви за якими він відповідні докази прийняв до уваги чи ні.

Наведені в скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції і не спростовують правильність висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11 серпня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.