Справа №22-3897 2009 року     Головуючий у 1 інстанції Андрюшина Л.А.

Категорія: 39     Доповідач Лісовий О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

01 липня  2009 року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого ЧЕРВИНСЬКОЇ М. Є.

Суддів: ЛІСОВОГО О.О.,  БАРСУКОВОЇ О.І.

При секретарі БАРАНОВІ В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення  Центрально-Міського районного суду м.  Макіївки Донецької області від 17 березня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничо-поліграфічний комплекс «Преса Макіївки» про відшкодування моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.  Макіївки Донецької області від 17 березня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничо-поліграфічний комплекс «Преса Макіївки» про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

ОСОБА_2,  звернувшись в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничо-поліграфічний комплекс «Преса Макіївки» про відшкодування моральної шкоди вказував на те,  що в липні 2007 року відносно нього та інших осіб,  відділом УБОЗ у Донецькій області було порушено кримінальну справу за  ст.  190 КК України,  йому пред»явлено обвинувачення в тому,  що він в складі організованої злочинної групи займався шахрайством при оформленні угод з квартирами.

Газета «Вечірня Макіївка» у випуску від 20.07.2007 року у статті «З центра - в бараки»,  не тільки до винесення обвинувального вироку,  а й до пред»явлення обвинувачення,  повідала свої читачів про те,  що бандюги заробили 10 млн. грн.,  кинули 68 осіб,  що вдалося ліквідувати організовану злочинну групу,  яка на протязі тривалого часу займалась незаконним заволодінням нерухомості громадян,  крім того газета опублікувала його фотокартку з відповідним підписом.

Оскільки відповідно до вимог  ст. 62 Конституції України ніхто до обвинувального висновку суду,  що набрав законної сили,  не може бути названий злочинцем,  вважає,  що вказаною публікацією грубо порушені його особисті немайнові права,  його честь та гідність.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2,  суд першої інстанції мотивував своє рішення тим,  що вказана вище стаття була опублікована під рубрикою «Допоможіть слідству» відповідно до п.28  ст. П Закону України «Про міліцію»,  внаслідок порушення кримінальної справи і була направлена на встановлення свідків та потерпілих.

Крім того,  в судовому засіданні не встановлено,  чи були порушені немайнові права позивача,  внаслідок чого йому заподіяна моральна шкода.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати,  ухвалити нове рішення,  яким задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Заслухавши доповідача,  позивача та його представника,  які просили задовольнити апеляційну скаргу,  представника відповідача,  який просив рішення суду залишити без зміни,  дослідивши матеріали справи,  апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга   задоволенню не підлягає за таких підстав.

Відповідно до вимог  ст.  11 ЦПК України,  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2,  останній звернувся до суду з самостійною позовною вимогою про відшкодування моральної шкоди,  без визначення способу захисту гідності,  честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації.

Відповідно до п.4 ч. 2  ст. 23 ЦК України,  моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи,  а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи,  а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року,  способами захисту гідності,  честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути,  крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації,  також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди.

Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідності за заподіяння шкоди.

Вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно,  якщо,  наприклад редакція засобу масової інформації добровільно опублікувала спростування,  яке задовольняє позивача.

Таким чином,  суд першої інстанції,  відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2,  правильно вказав на одну з підстав відмови як те,  що в позові не ставилася вимога про спростування поширених про нього відомостей,  які на його думку принижують його честь та гідність.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

У відповідності з вимогами  ст.  308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни,  якщо визнає,  що суд першої інстанції  ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись  ст.  ст. 307,  308,  314,  315 ЦПК України апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.  Макіївки Донецької області від 17 березня 2009 року   залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.