Справа №22- 8284/09

Головуючий у 1-й інстанції-Бірса О. В. Доповідач - Матвєєва О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді      Матвєєвої О.А. суддів :     Касьяна О.П.,

Шебуєвої В.А.

при секретарі     Краєвській О. А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2009 року у справі за позовом Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення суми.

Заслухавши доповідь судді Матвєєвої О.А., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2009 року в позові про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави в особі Київського міського центру зайнятості борг у сумі 4.535, 05грн. - відмовлено. /а. с. 50-51/

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Заступник прокурора Дніпровського району м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, /а. с 53-55/

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як установлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи в період з 09.12.2008р. по 28.01.2009р. Київським міським центром зайнятості ОСОБА_4 виплачена допомога по безробіттю у сумі 4.535грн.05коп.

Відмовляючи у позові про повернення відповідачкою отриманих коштів суд першої інстанції виходив з недоведеності того факту, що відповідачка на час отримання допомоги по безробіттю була зареєстрована як фізична особа суб»єкт підприємницької діяльності у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р.

Такі висновки суду ґрунтуються на вимогах закону та відповідають повно, всебічно та об»єктивно дослідженим обставинам справи, які перевірені доказами.

25.05.2000р. ОСОБА_4 звернулась до Голови Дніпровської адміністрації з заявою про виключення її з державного реєстру підприємця у зв»язку з припиненням діяльності \а.с.32\.

22.12.2003р.  її знято  з  обліку,  як  платника  податків  в  Державній  податковій  інспекції у Дніпровському районі м.Києваа.с. 18, 31\.

 З листа Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації 3 1-21-ОП-Н-118 від 05.09.09р. вбачається, що лист з повідомленням про припинення ОСОБА_4 підприємницької діяльності надійшов до адміністрації від ДПІ лише 20.09.09р. Оскільки припинення підприємницької діяльності відбулося до введення в дію Єдиного державного реєстру, інформація щодо суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 до реєстру внесена не була \а.с.43\.

Доданий до апеляційної скарги лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва \а.е.56\ не спростовує висновків суду. З цього листа вбачаються, що дійсно відповідачка подала заяву 28.12.2000р., знята з обліку в ДПІ 22.12.2003р., що лист ДПІ надійшов до адміністрації 20.09.09р. з пакетом документів, які відповідають п.37 Положення про державну реєстрацію суб»єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №740, яке діяло до 01.07.2004р.

У всякому разі не доведено, що ОСОБА_4 приховувала інформацію про те, що є суб»єктом підприємницької діяльності, оскільки вона виконала всі необхідні дії для припинення підприємницької діяльності, а відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення стягується у разі умисного невиконання застрахованою особою своїх обов»язків та зловживання ними.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права та не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,   колегія суддів, -    

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.