УКРАЇНА    

Справа № 22-8909     Головуючий у 1 інстанції - Сербіна Н.Г.

2009 рік     Доповідач - Шахова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ.

28 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Шахової О.В.

суддів Мараєвої Н.Єє, Панченка М.М.

при секретарі РицькійН.І.

розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною

скаргою   ЗАТ Комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Подільського районного суду м. Києва 12 червня 2009 року

в справі за позовом  ЗАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про

стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2009 року ЗАТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з зазначеним позовом, в якому зазначало, що відповідно до укладеного договору № БК 81АК03110136 від 26 вересня 2007 року відповідач 04.10.2007року отримав кредит у розмірі 61266 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.09.2014 року.

Кредит був наданий у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідач своє зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Станом на 31.12.2008 року відповідач має заборгованість - 41198, 12 грн., яка складається з наступного: - 40595, 64 грн. - заборгованість за кредитом, - 373, 99 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом, - 227, 68 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, - 0, 81 грн. - пеня несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 41198, 12 грн. за кредитним договором та судові витрати у розмірі 411, 98 грн. судовий збір та 30 грн. витрати по оплаті інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 червня 2009 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу і просить його як незаконне та необгрунтоване скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову , посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені на порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або фінансова установ ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26.09.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір за №DN 81AR03110136, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 61266, 00 грн. зі сплатою 9% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.09.2014 року ( а. с. 4 - 7).

Позивач зобов'язався надати відповідачу кредитні кошти на строк з 26.09.2007 року по 25.09.2014 року включно, у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 61266 грн. на наступні цілі:40050 грн. на купівлю автомобіля ( споживчі цілі), а також у розмірі 34 грн. для сплати за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п. 1.2, на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ № DN 81AR03110136 від 26.09.2007 року, договором особистого страхування № DN 8LKA03110136 від 26.09.2007 року на строк до 25.09.2008року у сумі 2247грн.25коп.

04.10.2007 року відповідач отримав кредит.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач клопотав перед позивачем про надання йому кредиту на оплату чергових страхових платежів, згідно з договорами страхування, які укладені відповідно до п. 2.2.7 письмова згода з банком договорів страхування в тому числі вибір страховика перелік страхових ризиків, які підлягають страхуванню надання банку підписаних страховиком договорів страхування і документів, які підтверджують сплату страхових платежів. Письмовою згодою банку є віза уповноваженого представника банку на договорах страхування.

В разі ненадання позичальником банку підтверджуючого документу про оплату чергових страхових платежів за домовленістю з банком договорів страхування, банк сплачує страхові платежі за рахунок кредиту відповідно до п. 2.1.3 даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін відповідач виконував взяті на себе зобов'язання за договором кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості від 26.09.2007 року, станом на 07.05.2009 року ( а. с. 29 - 31). Однак з боку відповідача виникла заборгованість за період з 28.10.2008 року по 07.05.2009 року за страховку автомобіля в розмірі 1718, 57 грн.

Згідно наданих відповідачем квитанцій заборгованість погашена і цю обставину в судовому засіданні не заперечував представник позивача.

Відмовляючи позивачу в задоволені позову суд виходив з того, що у відповідача відсутня будь-яка заборгованість по кредитному договору, відповідно до графіка погашення кредиту і кінцевим терміном повернення кредиту є 16.09.2014 року. Вимоги про розірвання кредитного договору позивачем не заявлялись.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін,

 належної правої оцінки зібраним у справі доказів, з огляду на що рішення суду відповідає    матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обґрунтованим і   підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають та їх не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ЗАТ КБ "Приватбанк" відхилити .

Рішення        Подільського районного суду м. Києва    від 12 червня 2009 року залишити без зміни .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.