Справа №7411                                                     Головуючий у 1 інстанції Олещенко Л.Б. Категорія 48                                                                   Доповідач Лук'янова С.В.

РІШЕННЯ Іменем України

12 жовтня 2009 року       Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кондратьєвої О.М. суддів Лук'янової СВ., Солодовник О.Ф.

при секретарі Косюга Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 1 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

встановив:

29 січня 2009 року позивачка звернулася до відповідача з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, який народився 5 серпня 2000 року, у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу). В обґрунтування позову позивачка вказала, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого має сина ОСОБА_3; в теперішній час шлюбні відносини припинені, відповідач не надає добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини (а.с.4).

Рішенням Ленінського районного суду міста Донецька від 1 липня 2009 року з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму доходу для дитини відповідного віку, починаючи з 29 січня 2009 року до повноліття дитини; на користь держави з відповідача стягнуті судові витрати.

Цим рішенням встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає з позивачкою.

Відповідач працює за контрактами моряком; не має інших дітей та стягнень за виконавчими листами. Тому суд прийшов до висновку про задоволення позову.

У відповідності до вимог ст..88 ЦПК України з відповідача на користь держави стягнуті судові витрати (а.с.57).

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 1 липня 2009 року і ухвалення нового рішення про стягнення з нього на користь позивачки на утримання малолітнього сина

 аліменти у розмірі 300 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття через порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Він не має постійної роботи, він працює за тимчасовими контрактами. Позивачка вказувала, що його робота носить непостійних характер. За таких обставин діюче законодавство передбачає стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, а не у частці від доходу.

Суд не дав належної оцінки обставинам справи: він навчається на платній основі, має довгострокові кредити; утримує матір похилого віку, яка не отримує пенсію; в його сім'ї виховується неповнолітня дитина, що позбавлена батьківського піклування.

Позивачка підтвердила його пояснення про те, що коли він не знаходиться в морі, то їх син буває у нього у вихідні дні, а то і цілими тижнями; він надає можливість сину відпочивати в Криму; купує необхідні речі сину (а.с.61-62).

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги; позивачка не з'явилася в судове засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується відповідною розпискою.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - зміні в частині розміру стягнутих аліментів через наступне.

Згідно зі ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права (п.4 ч.1); норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосований закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню (ч.2).

Задовольняючи позов і стягуючи з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі !4 частини його заробітку (доходу), суд першої інстанції виходив із вимог ст.182 СК України, але цей висновок не відповідає вимогам норм матеріального права і обставинам справи через наступне.

Предметом заявленого позову є матеріально-правова вимога про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини (а.с.4).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач є батьком малолітньої дитини (сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1), яка проживає з позивачкою і перебуває на її утриманні; відповідач є працездатною особою, має можливість і зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання сина.

В судове засідання суду першої інстанції були надані докази того, що відповідач працює моряком за контрактами; після закінчення терміну контракту певний час відповідач не працює. Ці обставини позивачка не оспорювала. Таким чином, достовірно встановлено, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід.

Відповідно вимогам ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частку доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що у даному випадку аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач має нерегулярний, мінливий дохід. Тому рішення в частині розміру аліментів, стягнутих з відповідача на користь позивачки на утримання малолітнього сина, підлягає зміні.

 Згідно довідці Морського агентства «УНІВІС Лтд» відповідач укладав при посередництві два тимчасових контракти: з 4 квітня по 15 липня 2008 року та з 1 грудня 2008 року по 11 березня 2009 року; базова ставка заробітної плати в обох контрактах складала 784 долара США (а.с.37). Будь-які інші докази про розмір заробітної плати (доходу) відповідача сторони не надали. Відповідач заочно навчається в Азовському морському інституті на 1 курсі на платній основі (а.с.39, 40). Тому апеляційний суд, визначаючи розмір суми аліментів, виходить із наданих сторонами доказів і вважає, що з відповідача на користь позивачки на утримання сина підлягають стягненню аліменти в сумі одна тисяча гривень щомісяця.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач має довгострокові кредити; утримує матір похилого віку, яка не отримує пенсію; в його сім'ї виховується неповнолітня дитина, що позбавлена батьківського піклування, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного. Довідка ПФУ підтверджує, що мати відповідача з 17 квітня 2009 року отримує пенсію за віком у розмірі 558 грн. 20 коп.; із пояснень представника відповідача встановлено, що неповнолітньою дитиною, позбавленою батьківського піклування, є дитина його теперішньої дружини від першого шлюбу; ця дитина відповідачем не усиновлена.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 1 липня 2009 року змінити в частині розміру стягнутих аліментів.

Стягнути з ОСОБА_1, який народився 8 травня 1972 року в місті Маріуполь Донецької області, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі однієї тисячі гривень щомісяця, починаючи з 29 січня 2009 року до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.