Справа 22ц-21012\09

Головуючий в 1 інстанції Хардіна О.П.

Категорія 27 \1\

Доповідач Митрофанова Л.В.

УХВАЛА

11 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого судді: Митрофанової Л.В. суддів: Соколан Н.О., Карнаух В.В. при секретарі: Іванюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 лютого 2009 року про відмову в прийнятті заяви ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

 Ухвалою Жовтневого районного суду від 05.02.2009 року відмовлено ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» в прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором кредиту від 30 жовтня 2006 року з ОСОБА_1, посилаючись на ті обставини, що позивачем не надано письмовий правочин, який був би підставою для видачі судового наказу.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «ПриватБанк» ставить питання про скасування ухвали суду та просить передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд помилково дійшов висновку, що в даному випадку є спір про право.

Перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 п.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 за договором кредиту бн від 30.10.2006 року \а.с. 1\. Проте, в матеріалах справи вищевказаний кредитний договір відсутній.

Відповідно до ч. 1 п.1 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо: заявлено вимогу, не передбачену ст..96 цього Кодексу.

На думку колегії суддів, відмовляючи в прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором кредиту, суддя першої інстанції правильно послався на вимоги ч. 1 п.1 ст. 100 ЦПК України, так як ЗАТ КБ «ПриватБанк» заявлено вимогу, не передбачену ст..96 цього Кодексу, не надано правочину, вчиненому у письмовій формі.

Доводи в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм процесуального права є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Згідно матеріалів справи ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду в порушення вимог ч. 1 п.1 ст. 96; ч. 1.п.1 ст. 100 ЦПК України, що стало підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Інші доводи скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк» слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як постановлену згідно вимог процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України в двомісячний строк з дня набрання нею законної сили.