АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-2262  2010 року                    Головуючий у 1-й інстанції  Загреба  А.В. категорія - 33                                                      Доповідач  Кіселик С.А

У  Х  В  А  Л  А

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

16  червня  2010 року        

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Кіселика С А ,

суддів : Франко В.А., Суржик М.М.

при секретарі  Демешко Л.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Державного  казначейства  України  та  Прокуратури  Кіровоградської  області  на рішення  Ленінського  районного суду  міста  Кіровограда  від 12  березня  2010 року,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

В квітні  2009  року  ОСОБА_1  звернувся в суд із позовом до головного управління Державного казначейства України, управління Державного казначейства України в Кіровоградській області про відшкодування моральної шкоди, в якому просить стягнути з Державного казначейства України на його користь 500000 грн. моральної шкоди.  

В обґрунтування позову зазначив, що постановою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2005 року був незаконно підданий адміністративному стягненню у вигляді арешту строком на 10 діб. За його скаргою зазначена постанова була скасована апеляційним судом Кіровоградської області, а справа провадженням закрита з мотивів її незаконності.   Вважає, що незаконним притягненням до адміністративної відповідальності  йому завдано моральних страждань, зокрема,  він глибоко морально страждав і переживав, був позбавлений можливостей реалізації своїх звичок і бажань. Суддя, що прийняв рішення зажди ставився до нього упереджено, приймав рішення, що порушують його права та в минулому притягував до адміністративної відповідальності.  

В  ході  розгляду  справи  позивач   збільшив  позовні  вимоги,  а  саме:  просив за неявку  відповідача у судове засідання  та   зволіканнями у розгляді справи, що завдало йому моральних страждань,  стягнути  на  його  користь  2300000 грн.  

Рішенням  Ленінського  районного суду   міста  Кіровограда     від   12  березня  2010 року    позов  задоволено  частково. Вирішено відшкодувати  ОСОБА_1  моральну  шкоду  в  розмірі 5000  грн.  завдану  незаконним  перебуванням  під  адміністративним  арештом,  за  рахунок  коштів  Державного  бюджету  України  в  установленому  законом  порядку.

Не погоджуючись з рішенням суду  Державне  казначейство  України  та  Прокуратура  Кіровоградської  області  просять його  скасувати  та  постановити  нове  рішення,  яким  в позові  відмовити.

В скаргах апелянти  зазначили, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи .

Зокрема,  апелянти  вважають,  що  позивачем  не  доведено  факту  спричинення  йому  моральної  шкоди.

Позивач  ОСОБА_1  з’явившись  у  судове  засідання,  заявив  відвід  складу  суду  і  залишив  зал  судового  засідання.

Слухання  справи  було  продовжено  за  відсутності  позивача.

Заслухавши  доповідь судді доповідача, пояснення  представника  відповідача  та  прокурора, перевіривши матеріали справи та наведені у скаргах  доводи, колегія  суддів  Судової палати у цивільних  справах  Апеляційного суду Кіровоградської області  дійшла висновку, що апеляційні  скарги   підлягають    відхиленню,  із  наступних  підстав.

Вирішуючи  спір,  суд  першої інстанції на підставі досліджених доказів правильно встановив, що відповідно до вимог Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”, а також ч. 1 ст. 1176 ЦК України,  ОСОБА_1  вправі порушувати  питання про відшкодування моральної шкоди, оскільки щодо нього вчинялися незаконні дії  які  полягають  у  незаконному  адміністративному  стягненні  у  вигляді  адміністративного  арешту.

Суд  першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами  і  правильно застосував  норми  матеріального  права,  що  їх  регулюють.

Згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 4 Закону, ч. 2 ст. 23 ЦК України відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні  дії органів  дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали  моральні  втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до частини 5 статті 5 Конвенції про захист  прав  людини та основоположних свобод, а також згідно прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема рішень Європейського Суду від 8 червня 1976 року у справі “Енгель та інші проти Нідерландів” та рішенню “Боцано проти Франції” від 2 грудня 1986 року, які в силу ст. 9 Конституції України є частиною  національного законодавства, кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання на порушення положень цієї статті, має захищене позовом  право на  відшкодування.

Визначаючи  розмір  відшкодування  суд   виходив  із засад  розумності, виваженості та справедливості,  а отже  правильно  визначив  суму  яка  підлягає  відшкодуванню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм  матеріального та процесуального права.

Враховуючи  вищенаведене, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.

 Керуючись ст.ст.303,307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А :

Апеляційні  скарги  Державного  Казначейства  України  та  Прокуратури  Кіровоградської  області   відхилити.

Рішення Ленінського  районного суду  міста  Кіровограда  від  12  березня  2010 року  залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: