АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1989 2010 року Головуючий у 1-й інстанції Гонтаренко Т.М. категорія - 27 Доповідач С.А.Кіселик
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 року
Судова палата в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого : Кіселика С А ,
суддів : Франко В А , Суржика М.М.
при секретарі Демешко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 березня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості і просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором №236043-СRED від 26.06.2008року строкового кредиту в сумі 1603,83 долара США, що за курсом 8,01 відповідно до службового розпорядження НБУ №417/361 від 21.09.2009року складає 12846,66грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору №236043-CRED від 26.06.2008року ОСОБА_3 26.06.2008 року отримав строковий кредит у розмірі 3000,00 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок НОМЕР_1 відкритий «ПриватБанком» згідно вказаного договору зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.06.2009року.
ОСОБА_3 взяті на себе забов’язання не виконав і станом на 21 вересня 2009 року має заборгованість яку позивач і просить стягнути.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 березня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач просить його скасувати з тих підстав, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом порушені норми процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Зокрема апелянт зазначив, що ухвалене судом рішення ґрунтується лише на припущеннях.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк», перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню із наступних підстав. Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
В п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Натомість суд першої інстанції ухвалив рішення суду на підстави не наявних у справі доказів, а на підставі припущень, що є порушенням положень ч.4 ст. 60 ЦПК України.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України, доказами є будь – які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В ч.1 ст. 143 ЦПК України зазначено, що для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач в своїй заяві на ім’я головуючої в суді першої інстанції судді Гонтаренко Т.М. зазначив, що кредитного договору із позивачем не укладав і свій підпис під договором не ставив.
Позивач дане твердження відповідача заперечує.
Вирішення питання щодо належності підпису в кредитному договорі відповідачу чи третій особі потребує спеціальних знань в сфері почеркознавства.
Позивач клопотань про проведення судової почеркознавчої експертизи суду не заявляв.
А отже, у суду першої інстанції була відсутня підстава вважати, що позивачем кредитний договір із ПАТ КБ «ПриватБанк» не украдався.
Постанова старшого слідчого Світловодської міжрайонної прокуратури Кіровоградської області про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 від 09 лютого 2010 року також не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки згідно до положень ст. 62 Конституції України ОСОБА_4 вважається невинуватим у вчиненні злочину доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Крім того позивач, у визначеному законом порядку, із позовом про визнання вищезазначеного договору недійсним, чи таким що з ним не укладався, не звертався.
А отже, за таких умов, кредитний договір №236043-СRED від 26.06.2008 року укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк « та ОСОБА_3, на даний час, є дійсним.
Висновок суду першої інстанції про те, що позивач і відповідач в договірних відносинах не перебували не ґрунтується на матеріалах справи та наданих сторонами доказах.
Згідно вимог п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позов належить задовольнити.
Апеляційним судом на підставі досліджених доказів встановлені наступні обставини.
26 червня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №236043-СRED.
За умовами договору Банк зобов’язувався надати і надав ОСОБА_3 строковий кредит у розмірі 3000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
ОСОБА_3 в свою чергу брав на себе зобов’язання проводити погашення кредиту у порядку та у строки згідно із графіком погашення кредиту. Кредит мав бути погашеним до 19.06.2009 року.
Однак відповідач належним чином зобов’язання не виконав. Заборгованість за кредитним договором становить 1603, 83 долара США.
Згідно ст.526 ЦК України, забов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу і інших актів цивільного законодавства.
Згідно до ст.527 ЦК України, боржник забов’язаний виконувати свій обов’язок, а кредитор-прийняти виконання особисто. Кожна із сторін у забов’язанні має право вимагати доказів того, що обов’язок виконується належним боржником, або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою і несе ризик наслідків непред’явлення такої вимоги.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки до закінчення строку повного погашення кредиту дана дія виконана не була, то Банк правомірно ставить питання щодо стягнення із відповідача суми заборгованості за кредитом у розмірі 1323,84 долара США, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 173, 89 доларів США та штрафів на суму 31, 21 долари США та 74,89 долари США.
На підставі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, керуючись ст.ст.307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №236043-СRED від 26.06.2008 року у розмірі 12693 грн. 03 коп., що за курсом 7.91 грн. складає 1603.83 долара США.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати, а саме: державне мито в сумі 126 грн. 93 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 120 грн.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий :
Судді :