УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року                                                                             м. Ужгород

Апеляційний  суд  Закарпатської  області   в  складі  :

  головуючого – Вотьканича Ф.А.,

  суддів – Дорчинець С.Г., Симаченко Л.І.,    

  з участю прокурора –  Василенко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 05.05.2010 року.

    Цією постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу в вигляді взяття під варту

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Свалява, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, одруженого, на утриманні 3-х місячна дитина, охоронця ВАТ «Свалявські мінеральні води», раніше несудимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

    Органом досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється у тому, що 23.04.2010 року в 23 год. 05 хв. на території новобудови греко-католицької церкви, яка розташована на вул. Л. Толстого м. Свалява, умисно ножем наніс удар ОСОБА_2, причинивши йому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення передньої черевної стінки.

    Постанова суду мотивована тим, що підстав для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту в поданні не наведено, а в судовому зсіданні не представлено. Даних, наведених слідчим та прокурором в судовому засіданні про те, що ОСОБА_1 може вплинути на проведення досудового слідства та може ухилитися від слідства та суду є нічим іншим як припущенням, а тому не може бути підставами для обрання такого запобіжного заходу як взяття під варту.

    В апеляції порушується прокурором питання про скасування постанови суду як незаконної. Свої апеляційні  вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також тим, що перебуваючи на волі може скритися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, впливати на потерпілого, свідків. Просить задовольнити подання слідчого та обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

    Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи обвинувачення та захисту в суді першої інстанції, апеляційний суд доходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.

    Відмовляючи в задоволенні подання органу досудового слідства суд першої інстанції додержав вимоги ст. ст. 148, 150, 155 КПК України.

      З матеріалів, наданих судом першої інстанції та з матеріалів кримінальної справи, наданої органом досудового слідства, видно, що ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав, щиро розкаюється, раніше несудимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, постійне місце роботи. Крім того, даних про те, що він знаходячись на волі може вплинути на досудове слідство, може ухилитися від слідства та суду, ні в поданні слідчого, не прокурором у судовому засіданні не наведено, а тому це є не що іншим як припущенням.

    Сам факт вчинення тяжкого злочину не являється підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

    При таких обставинах апеляція прокурора є безпідставною, а постанова суду першої інстанції обгрунтованою.

           Керуючись ст.  ст.  365,  366 КПК України,  апеляційний  суд

УХВАЛИВ :

           апеляцію прокурора, який брав участь в суді першої інстанції залишити без задоволення, постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 5.05.2010 року про відмову в обранні запобіжного заходу в вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 – без зміни.

       Судді :

                                            головуючий – Вотьканич Ф. А.,

                                   судді –  Дорчинець С.Г.,  Симаченко Л. І.,

    Вірно:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області                                                   С.Г. Дорчинець