Апеляційний суд Кіровоградської області
_______________________________________________________________________________
Справа № 22 -1070 2010 року Головуюча 1інстанції Шевцова Н.В.
Категорія 39 Доповідач Чорнобривець О.С.
Ухвала
Іменем України
2 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Белінської І.М.
суддів Гайсюка О.В.
Чорнобривець О.С.
при секретареві Чернезі М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення Знам”янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2010 року,-
встановила :
У листопаді 2009 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування матеріальної й моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивували тим, що відповідачі звинуватили їх у викраденні кота і 1 жовтня 2009року на вулиці на їх адресу висловлювалися нецензурною лайкою, погрожували фізичною розправою, вимагаючи віддати тварину. Такі неправомірні дії призвели до погіршення стану здоров’я і, крім того, завдали шкоди ділової репутації, оскільки вони є підприємцями і спілкуються із людьми, які є клієнтами, тому повинні мати добру репутацію.
Просили зобов’язати відповідачів спростувати неправдиву інформацію, публічно вибачитись перед ними та стягнути у відшкодування моральної шкоди по 5000грн. кожному.
Рішенням Знам”янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, якім задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначають про те, що дослідженим обставинам справи судом дана невірна оцінка та не вирішені вимоги щодо спростування недостовірної інформації.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно з ч. 1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позивачі звернулися до суду за захистом особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи, а саме захист права на повагу до гідності, честі і ділової репутації.
Відповідно до положень ст.ст. 275, 277, 280 ЦК фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації і це завдало шкоди її інтересам, честі, гідності або ділової репутації, вправі поряд із спростуванням таких відомостей вимагати відшкодування заподіяної цими діями майнової та моральної шкоди.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, не погодився з доводами позивачів щодо порушення їх прав на повагу до честі, гідності і ділової репутації шляхом поширення відповідачами недостовірної інформації з підстав недоведеності таких обставин.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, який відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Суд повно з’ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовані правовідносини, що виникли між сторонами, керувався роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться у Постанові „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” від 27лютого 2009року і дослідженим обставинам надав належну оцінку.
Як убачається сторони є сусідами, між ними склалися неприязнені стосунки. 1 жовтня 2009року між ними виникла сварка з приводу пропажі кота відповідачів, яка відбулася на території помешкання сторін. Проте, допитані судом свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 факт розповсюдження відомостей про крадіжку позивачами кота не підтвердили, інших доказів щодо цього в матеріалах справи також немає.
За таких обставин, відповідно до положень ст.ст.10, 11 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо захисту порушених особистих немайнових прав позивачів.
Захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Вибір способу захисту особистого немайнового права належить позивачеві.
Позивачі п росили зобов’язати вибачитися перед ними, але суд правильно зазначив щодо невідповідності такої вимоги вимогам закону, оскільки примусове вибачення як спосіб захисту не передбачений ст. 16 ЦК України.
В матеріалах справи немає підтвердження тому, що позивачами були змінені, або доповнені вимоги позову. До того ж, доводи апеляційної скарги не мають суттєвого значення щодо зміни способу захисту, оскільки судом не встановлено порушення права за захистом якого позивачі звернулися до суду.
Таким чином, вирішуючи справу суд додержався вимог ч.1 ст.11 ЦПК України щодо розгляду судом цивільних справ у межах заявлених позивачем вимог. Рішення відповідає вимогам ст. 213, ст..214 ЦПК. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 303, 307, ст.308, 313-314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Знам”янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: