У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня місяця 14 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Синельщікової О.В.
суддів Летягіної О.В.
Яковенко Л.Г.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа – приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Кремньова Н.О. про зміну умов договору позики,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа – приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Кремньова Н.О. про зміну умов договору позики відмовлено.
Сплачені судові витрати залишено за позивачкою.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що відповідачка бажає повернути їй виключно суму позики, зазначену у договорі – 176750 грн., однак, укладаючи договір позики, відповідачка позичила у неї 35000 доларів США, що є значно більшою сумою, яку вона фактично позичила відповідачці. Посилається на те, що відповідно до частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Отже вважає, що суд першої інстанції проігнорував, що вона як позикодавець в момент укладення договору не усвідомлювала та не могла усвідомлювати про таку зміну обставин щодо курсу гривні до долару США. Також, зазначає, що суд не дав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, які підтвердили, що відповідачка позичала у неї саме 35000 доларів США. Крім того, вказує, що поза увагою суду залишилася та обставина, що така ситуація виникла з вини саме відповідачки, оскільки вона прострочила строк виконання зобов’язання, що й призвело до виникнення змін обставин.
Заслухавши суддю-доповідача, сторін, представника позивачки, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи не встановлено обставин, за яких може бути змінений договір позики грошових коштів, який уклали сторони у національній валюті.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За частинами 1, 2 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
При розгляді справи судом встановлено, що 04 січня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений договір позики грошових коштів, за яким позикодавець передав у власність позичальникові грошові кошти в розмірі 176750 грн. строком до 04 березня 2009 року, а позичальник прийняв у власність ці грошові кошти і зобов’язався повернути позикодавцеві таку саме суму грошових коштів без нарахування процентів від суми позики в строк до 04 березня 2009 року в порядку та на умовах передбачених цим договором. Вказаний договір від 04 січня 2008 року посвідчено приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Кремньовою Н.О. за реєстровим № 10. У встановлений в пункті 1 договору строк ОСОБА_6 грошову суму за договором не повернула.
Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_10 посилалася на те, що передала у борг ОСОБА_6 35000 доларів США, що становило еквівалент 176750 грн., зазначених у договорі позики.
Позивачка просила змінити договір і зазначити, що зобов’язанням відповідачки є повернення 35000 доларів США і визнати таки зміни дійсними.
При цьому позивачка посилалася на положення частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, згідно якої, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, – змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду про відсутність такої істотної зміни обставин, коли договір може бути змінений.
Зміна курсу долара США по відношенню до національної валюти України не може стати підставою для зміни зобов’язання у договорі позики, укладеного в національній валюті.
Доводи апеляційної скарги про прострочення відповідачкою строку виконання зобов’язання колегія суддів не приймає до уваги, тому що ця обставина може стати підставою для примусового виконання обов’язку в натурі та притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Судді:
Яковенко Л.Г. Синельщікова О.В. Летягіна О.В.