Справа № 22ц/2880                                                  Головуючий в 1 інст. Колупаєв

Категорія 19                                                                 Доповідач  Микитюк                                                        

УХВАЛА

                                 Іменем України

14 червня 2010 року        Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:    

                    головуючого                    Микитюк О.Ю.          

                            суддів                    Старовойта Г.С.                                                                  Омельчука М.І.

        при секретарі                   Сапінській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (третя особа Віленківська сільська рада Коростишівського району) про встановлення нікчемності правочину

за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

на  ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 28 квітня 2010 року,

                    встановила:

    16 квітня 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із позовною заявою до ОСОБА_4 про встановлення нікчемності заповіту, вчиненого ОСОБА_6 02 грудня 2008 року на користь ОСОБА_4 Просили забезпечити позов шляхом заборони державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 28 квітня 2010 року заборонено Першій Житомирській державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 02 грудня 2008 року від імені ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 до набрання рішенням по справі законної сили.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати ухвалу, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

  Частинами 1,3 ст.151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходи до забезпечення позову. Забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача щодо несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо), що гарантує реальне виконання рішення.

Оскільки заповіт є правочином, який створює матеріально-правові наслідки, суд першої інстанції обґрунтовано вжив заходи забезпечення позову.

Ухвала відповідає вимогам процесуального закону і залишається без змін.

    Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

                      ухвалила:

      Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.          

 Залишити без змін ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 28 квітня 2010 року.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча:        

Судді: