Справа № 22ц-4248 Головуючий у 1 інстанції Зайченко С.В.
Категорія 51 Доповідач Санікова О.С.
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів: Санікової О.С., Будулуци М.С.
при секретарі Сироті Д.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Державного підприємства «Артемвугілля» на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 2 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля” про включення до списків на отримання безоплатного вугілля, стягнення моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі ДП „Артемвугілля” просить скасувати рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 2 березня 2010 року, яким позов ОСОБА_1 задоволений частково: зобов’язано ДП «Артемвугілля» включити ОСОБА_1 до списків на одержання безкоштовного вугілля на підприємстві, починаючи з першого півріччя 2008 року; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено; стягнуто з ДП «Артемвугілля» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 10 грн.90 коп.; стягнуто з ДП «Артемвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 47 грн.60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 22 грн. 50 коп.
В обгрунтування апеляційної скарги ДП «Артемвугілля» посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи і, зокрема на те, що суд належним чином не врахував тих обставин, що ДП «Шахта ім. Ізотова», на якій працював позивач, ліквідовано і його правонаступником є ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» в особі Горлівської дирекції з ліквідації шахт; висновок суду про те, що останній час позивач працював на підприємстві ДП «Артемвугілля», яке є вугільним підприємством і саме це підприємство несе обов’язок по забезпеченню його вугіллям, є помилковим, оскільки відповідно до ч. 6 п. 12.10 Галузевої Угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України безкоштовно забезпечуються побутовим вугіллям особи тим підприємством, з якого вони пішли на пенсію, а згідно матеріалів справи з квітня 1980 року по квітень 1992 року позивач працював на шахті ім. М.А. Ізотова, яка була юридичною особою, а з січня по квітень 1996 року - у ремонтно-будівельному управлінні ВО «Артемвугілля»і таким чином суд не з»ясував робота на якому саме підприємстві надає право позивачу на забезпечення побутовим вугіллям.
У судовому засіданні апеляційного суду позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення законним і обгрунтованим.
Представник відповідача у судове засідання апеляційного суду не з’явився. Від ДП «Артемвугілля» надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника відповідача.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на шахті ім. Ізотова, правонаступником якої в теперішній час є ДП «Укрвуглереструктуризація», у якості гірника та підземного майстра-підривника з повним робочим днем під землею з 28 квітня 1980 року по 17 квітня 1996 року. З 22 січня 1996 року по 17 квітня 1996 року позивач працював в РБУ ВО «Артемвугілля» теслею. З 7 вересня 2004 року позивачеві була призначена пенсія за віком. Позивач мешкає у будинку №136 по вул.. Корольова в м. Горлівці з дружиною, яка вугіллям не забезпечується. Зазначений будинок має грубне опалення, не газифікований.
Судом також встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про внесення його до списків отримувачів безкоштовного вугілля, проте в цьому йому було відмовлено.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження рішення суду, апеляційний суд вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 43 Гірничого Закону, п. 12.10 Галузевої Угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України позивач має право на безкоштовне забезпечення його вугіллям, оскільки працював на підземних роботах у вугільній промисловості більше 10 років, останнє місце роботи позивача є ДП «Артемвугілля», яке є вугледобувним підприємством і тому саме це підприємство зобов’язано забезпечувати позивача безкоштовним побутовим вугіллям.
Такі висновки суду є правильними.
Відповідно до ст. 43 ч.7 Гірничого Закону України підприємства з видобутку вугілля та вугледобувні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку /переробки/ вугілля, вугледобувних підприємствах: на підземних роботах – не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців – для жінок; на роботах, пов’язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців – для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках – не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років – для жінок, а також сім’ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв’язку з втратою годувальника.
Згідно п. 12.10 Галузевої Угоди між Міністерством палива та енергетики України і Всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України Порядок забезпечення паливом на побутові потреби і компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами Підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на Підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди. Безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого Підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі: - на підземних роботах чоловіки не менше 10 років. Ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим Підприємством, з якого вони вийшли на пенсію. На Підприємствах, що ліквідуються, забезпечення працівників побутовим паливом здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Особи, які мають право на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям, але пішли на пенсію з підприємств інших галузей економіки України, забезпечуються паливом на побутові потреби відповідно до ст. 43, 48 Гірничого закону України за останнім місцем роботи на вуглевидобувному (перероблювальному) або шахто будівельному Підприємстві.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 більше 10 років пропрацював на підприємстві вугільної промисловості, тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивач має право на безоплатне забезпечення вугіллям.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у 2007 році позивач звертався до суду з позовом до ДП «Артемвугілля», Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» про зобов’язання безкоштовного забезпечення вугіллям на перше півріччя 2007 року. Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 11 травня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2007 року, зобов’язано ДП «Артемвугілля» безкоштовно забезпечити ОСОБА_1 вугіллям за перше півріччя 2007 року за нормою 5.9 тон на рік; в позові до Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» відмовлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 11 травня 2007 року встановлено, що останнім місцем роботи позивача перед виходом на пенсію є ДП «Артемвугілля», яке є вугледобувним підприємством, тому обов’язок по безкоштовному забезпеченню позивача вугіллям виник саме у ДП «Артемвугілля».
Тому доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції по даній справи повинен був встановити робота на якому саме підприємстві надає право позивачу на забезпечення побутовим вугіллям, а у зв»язку з ліквідацією ДП «Шахта ім. М.А. Ізотова», яка була юридичною особою і на якій працював позивач, зобов’язати правонаступника, тобто ДП «Укрвуглеторфреструктуризація», забезпечувати позивача побутовим вугіллям, є безпідставними.
Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно перевірив доводи і заперечння сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про задоволення вимог позивача. Висновки суду грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, а саме ст.43 Гірничого Закону України.
Рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308 , 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 2 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Судді: