Судове рішення #9655932

Справа № 22ц - 5780   2010    рік                                                   Головуючий  в 1-й інстанції Божко В.П.  

Категорія  27                                                                                    Доповідач Пономарьова О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

8 червня   2010  року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

        головуючого судді   Пономарьової О.М.

        суддів                        Прокопчук Л.М., Бондаренко Л.І.,

        при секретарі            Валуйському В.А.,

за участю представника  позивачки  ОСОБА_1, представника відповідача Гайдаржиєва О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

апеляційну скаргу закритого  акціонерного товариства  комерційний банк   (далі ЗАТ КБ)   «ПриватБанк» м. Дніпропетровська (на теперішній час - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк)   на  рішення Артемівського  міськрайонного суду   Донецької області        від 2 березня   2010 року по  цивільній      справі  за позовом ОСОБА_3 до   ЗАТ  КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська  про стягнення безпідставно списаних коштів та моральної шкоди,-  

в с т а н о в и в :            

                    Рішенням Артемівського  міськрайонного суду   Донецької області        від 2 березня 2010 року  частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 і з ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Днепропетровська (на теперішній час - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк)    на користь ОСОБА_3 стягнуто 1718,70 грн., з яких – безпідставно  списані грошові кошти у сумі 718,70 грн. і 1000 грн. за завдану моральну шкоду, а також стягнуті витрати по оплаті судового збору в розмірі 59,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в розмірі 120 грн..

               В апеляційній скарзі на рішення суду  ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська  (на теперішній час - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк) просить скасувати   рішення суду  в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн., бо в позовній заяві позивач не навів ніяких розрахунків розміру моральної шкоди, суд в рішенні не зазначив мотивів прийняття такого рішення.

       В  судовому засіданні апеляційної інстанції представник ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська (на теперішній час - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк)  Гайдаржиєв А.А.  підтримав  доводи апеляційної скарги  і просив її задовольнити з підстав, зазначених в скарзі.

       Представник позивачки  ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив її відхилити.

       Задовольняючи  частково позовні вимоги ОСОБА_3,  суд першої інстанції виходив з того, що банк  протиправно без належного повідомлення позивачки провів списання грошових коштів в період з 10 червня 2007 року по 7 серпня 2009 року у сумі 718,70 грн. з пенсійної карти в рахунок погашення заборгованості, яка нібито мала місце у ОСОБА_3 перед банком по кредитній карті. Проведеним службовим розслідуванням за заявою ОСОБА_3 встановлено, що кредит на ім’я ОСОБА_3, за яким утворилась заборгованість, визнано шахрайським і недійсним, а банком не повернуті незаконно списані кошти з пенсійної карти ОСОБА_3, суд стягнув з банку грошові кошти у сумі 718,70 грн. і моральну шкоду в розмірі 1000 грн., виходячи з засад справедливості, виваженості і розумності.

               Заслухавши  доповідь судді апеляційного суду,   пояснення  представників сторін,  дослідивши матеріали цивільної справи,  перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що  апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав.

               Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

               Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом 3-ї групи з лютого 2005 року і отримує пенсію, яка зараховується на карту НОМЕР_1,  отриману в Артемівському центральному відділенню філії «Донецького регіонального відділення філії «Донецьке регіональне управління ЗАТ КБ «ПриватБанк» (на теперішній час - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк).

               В період з 10 червня 2007 року по 7 серпня 2009 року  відповідач провів списання грошових коштів з пенсійної карти позивачки в сумі 718,70 грн. в рахунок погашення заборгованості по кредитній карті НОМЕР_2, яка, як встановлено під час службового розслідування, проведеного відповідачем,  видана на ім’я ОСОБА_3   внаслідок шахрайських дій   невідомих осіб.  

               Задовольняючи  частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно  виходив з того, що банк  протиправно без належного повідомлення позивачки провів списання грошових коштів у сумі 718,70 грн. з її пенсійної карти в рахунок погашення заборгованості, яка нібито мала місце у ОСОБА_3 перед банком по кредитній карті.

                Суд  правильно стягнув з банку грошові кошти у сумі 718,70 грн. на користь позивачки, оскільки проведеним відповідачем  службовим розслідуванням за заявою ОСОБА_3 встановлено, що кредит на її ім’я, за яким утворилась заборгованість, визнано шахрайським і недійсним, але  банком не повернуті незаконно списані кошти з пенсійної карти ОСОБА_3.

               Згідно зі статтею 386 ч.3 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.  

               Стягуючи на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 1000 грн., суд  врахував засади   виваженості, розумності і справедливості і правильно виходив з того, що неправомірними діями відповідача позивачці заподіяна моральна шкода, вона не могла користуватися належними їй грошовими коштами.

               Помилкове посилання суду на норми ст. 1167 ЦК України не впливає на правильність прийнятого рішення.

               Таким чином,  суд першої інстанції дійшов  правильного правового висновку про те, що права позивачки порушені, підлягають захисту,  позивачка має  право вимагати від відповідача  відшкодування заподіної їй шкоди і повернення належних їй коштів.

   Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов’язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

        Апеляційний суд визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін.

            Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд,-

                                    у х в а л и в:

Апеляційну скаргу   ЗАТ КБ « ПриватБанк» м. Дніпропетровська (на теперішній час - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк)       відхилити.

Рішення Артемівського  міськрайонного суду   Донецької області  від 2 березня 2010 року   залишити без змін.

           Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили з моменту  її проголошення, касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання  нею законної безпосередньо до суду касаційної інстанції – Верховного Суду України.

Головуючий                                           Судді      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація