Справа №22ц-4427/10 Головуючий в 1 інст. Ламєкін М.І.
Категорія 27 Доповідач Будулуца М.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2010 р. м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Курило В.П.
суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,
при секретарі: Сироті Д.Є.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов’янського міськрайонного суду в Донецькій області від 04 березня 2010 року у справі за позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про захист прав споживача, зобов’язання виконання договору, визнання незаконними умов договору та визнання недійсними підвищення процентної ставки за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Слов’янського міськрайонного суду в Донецькій області від 04 березня 2010 року позовні вимоги акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 задоволені повністю.
З ОСОБА_1 на користь банку стягнуто: заборгованість за кредитним договором - 242 677 грн.19 коп., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 грн. та державне мито в розмірі 1700 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про захист прав споживача, зобов’язання виконання договору, визнання незаконними умов договору та визнання недійсними підвищення процентної ставки за кредитним договором відмовлено в зв’язку з недоведеністю та необґрунтованістю.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і справу направити на новий розгляд.
Вважає, що суд безпідставно стягнув заборгованість за кредитним договором, за умовами якого строк погашення повної заборгованості визначений 15 липня 2033 року, невірно оцінив докази та дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи,
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити.
Представник банку - ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити, як безпідставну, а рішення суду залишити без змін, як таке, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В ст. 303 ч.1 ЦПК України зазначено, що апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 123/230-08 від 15 липня 2008 року на суму 19 000 доларів США на придбання двокімнатної квартири (а. с. 5 – 8).
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 15 липня 2008 року між відповідачем та банком був укладений іпотечний договір № 140-08, згідно якого відповідач передав в іпотеку банку двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на придбання якої був наданий кредит (а. с. 9 – 11).
15 липня 2008 року ОСОБА_1 отримав повністю кредит готівкою, про що свідчить його заява на видачу готівки (а. с. 23).
Умовами кредитного договору, а саме п.1.1.1. передбачено, що погашення суми основної заборгованості здійснюється щомісячно, згідно графіку.
Відповідно до п.2.4 кредитного договору нарахування відсотків здійснюється на фактичну заборгованість за кредитом, щомісяця в останній робочий день поточного місяця.
Пунктом 4.2Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником вимог п.п.3.3.2 - 3.3.5., 3.3.7 – 3.3.17 кредитного договору, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 3 % від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками за кожен випадок.
Згідно з п.4.5 кредитного договору у разі невиконання позичальником обов’язків, визначених п.п.3.3.7, 3.3.8 кредитного договору, протягом більше ніж дев’яносто календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив. Позичальник зобов’язаний протягом одного робочого дня сплатити проценти за фактичний строк використання кредиту, а також нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
ОСОБА_1 був повідомлений банком про стан простроченої заборгованості на 12 та 17 березня 2009 року (.а.13 – 14).
Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно до умов договору та вимог ЦК України.
За приписами ст.629 ЦК договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно договору.
Суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» і стягнув заборгованість за кредитним договором в сумі 242 677грн.19 коп., яка підтверджена розрахунками про заборгованість ОСОБА_1 перед банком.
В засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 не заперечував, що останнє погашення ним кредиту відбувалось 7 листопада 2008 року в розмірі 280 доларів США та 25 грудня 2008 року – 2 долара США. Це також підтверджується і відповідною довідкою банка.
Одночасно суд обґрунтовано відмовив в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до банку про захист прав споживача, зобов’язання виконання договору, визнання незаконними умов договору та визнання недійсними підвищення процентної ставки за кредитним договором, оскільки у справі відсутні будь - які підстави для його задоволення.
Суд дійшов правильного висновку, що посилання відповідача на ті обставини, що банк в одноособовому порядку підвищив процентну ставку до 14 % річних є недоведеним та необґрунтованим, про що свідчать розрахунки банку, який не підвищував процентну ставку та нараховував суму пені в розмірі 13,5 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, а тому не порушував права споживача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення заявлених позовних вимог.
Оскільки апелянт не навів підстав для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, які вичерпно викладені в ст.311 ЦПК України та широкому тлумаченню не підлягають, в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, а рішення суду – залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Слов’янського міськрайонного суду в Донецькій області від 04 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: Судді: