Судове рішення #96542
Справа № 22- 4588 \ 2006 р

Справа № 22- 4588 \ 2006 р. Категорія 23

Головуючий 1 інстанції Хомінец І.В. Доповідач Висоцька В.С.

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 червня    2006 року                          м. Донецьк

Апеляційний                             суд               Донецької                    області

в складі:

Головуючого   ВИСОЦЬКОЇ В.С.

суддів                 БІЛЯЄВОЇО,М., ОСИПЧУК О.В.

при секретарі   ВЕРШКОВІЙ С.М.

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю   та стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харцизського міського суду Донецької області від 7 березня 2006 року позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди був задоволений частково, відповідач ОСОБА_2 зобов"язаний поновити перегородки між жилими кімнатами в квартирі АДРЕСА_1 в м. Зугресі, на користь позивача з відповідача стягнуто матеріальної шкоди 8 840,42 грн., моральну шкоду у розмірі 3 000 гривень., а всього 11 840, 42 грн.; на користь держави стягнуто державне мито в сумі 118,40 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. В судове засідання відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, представник приватного підприємства „Житлобудсервіс" не з"явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Апеляційний суд вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просить скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Вважає, що рішення суду законне та обґрунтоване.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що позивачу ОСОБА_1 з вини власника квартири ОСОБА_2 було завдано матеріальну та моральну шкоду.

1

 

Апеляційний  суд  вважає,  що  апеляційна скарга підлягає  відхиленню,  а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.І ст. 1166 ЦК України шкода, завдана фізичній особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а відповідно до ч.І ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 в м. Зугресі Донецької області на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 24.09.2002 року, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність права у позивачки вимагати відшкодування шкоди, а саме відповідач ОСОБА_2 повинен її відшкодовувати.

Доводи апеляційної скарги про те, що саме відповідач ОСОБА_2 не робив будь-яких ч перепланувань квартири, спростовуються матеріалами справи: договором дарування, технічною документацію, згідно яких квартира відповідача складається з чотирьох жилих кімнат житловою площею 56,93 кв.м., загальною -87,0 кв.м. (а.с.31).

Відповідач не заперечував проти наявності перепланування квартири. Доводи апеляційної скарги, що переобладнання і перепланування жилого приміщення здійснено у встановленому законом порядку неспроможні. Відповідач посилається на рішення Зугреської міської ради №НОМЕР_1 „Про згоду на розробку проекту", договір від 17.11.98 року на розробку проекту, акт здачі-прийму научно-технічної продукції (а.с.54-56), які не свідчать про переобладнання і перепланування жилого приміщення відповідно до вимог закону.

Згідно ст. 100 ЖК України переобладнання і перепланування жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім"ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наимодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. З матеріалів справи вбачається, що належного дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідач не отримував (а.с.9, 16, 19).

Відповідно до роз"яснень, які містяться в п.2 Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року з подальшими змінами та доповненнями шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв"язок та є вина зазначеної особи.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності причинного зв"язку між неправомірними діями та шкодою спростовуються висновками компетентної будівельно-технічної експертизи від 23.02.2006 року, відповідно до якої видалення в квартирі НОМЕР_2, яка належить відповідачу, наявність перегородок послабило межповерхові перекриття, в квартирі виявлені чисельні різнонаправлені тріщини оздоблюваних слоїв горищного перекриття і шкутатурки стін, надмірний вигин підлоги, відчутна вібрація перекриття між поверхами (а.с.87-90). Розмір шкоди становить 8840,42 грн.

Висновки про технічний стан будівельних конструкцій ( а. с. 63-72), на які посилається відповідач, заперечуючи проти позову, не є висновком експертизи, спростовується висновком судового експерту, тому правильно не взятий судом до уваги.

 

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку позовної давності спростовуються поясненнями позивачки, яка підтвердила, що про завдання їй шкоди вона дізналася в травні 2005 року, тому саме з цього часу починається початок перебігу позовної давності, який відповідно до вимог ст.ст.257,261 ЦК України не порушений.

Доводи відповідача про те, що позивачці не було завдано моральної шкоди спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до роз'яснень , які містяться в п. 9 Постанови Пленуму

Верховного Суду України від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах

про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування

моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу

страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру

немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням

інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров"я потерпілого, тяжкість

вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження

престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього

стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та

справедливості.                    

Визнаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, її переживання, порушення її життєвої урівноваженісті, втрату комфорту, й з дотримання вимог закону визначив таке відшкодування в розмірі 3000 грн. Підстав для його зменшення не вбачається.

Доводи відповідача щодо порушення норм процесуального права, а саме розгляд справи у відсутності другого відповідача - ОСОБА_3 спростовуються матеріалами справи. З матеріалів справи вбачається, що вона повідомлялася про час та місце розгляду справи належним чином, про свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24,40).

Інші доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильно вирішення справи.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст.307 ч.І п.1, 308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛ ИВ:

Апеляційні        скарги    ОСОБА_2 та    його представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Харцизського міського суду Донецької області від 7 березня   2005 року  залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація