Справа №22-4516-2005                                     Головуючий у 1 інстанції Тимошенко О.О.

Категорія 44                                                        Доповідач Висоцька В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                              УКРАЇНИ

ЗО червня 2006 року                    Апеляційний суд Донецької області

в складі

головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.

суддів               БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.

при секретарі ВЕРШКОВІЙ С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Мар"їнського районного суду Донецької області від 21 лютого 2006 року по справі за позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю „КАРПОВ" до ОСОБА_1,

ОСОБА_2 про витребуванні майна із чужого незаконного володіння, відшкодуванні майнової шкоди

ВСТАНОВИВ

7.02.2006 року ТОВ „Карпов" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування майнового шкоди.

З метою забезпечення позову позивач просив накласти арешт на свиней, що знаходяться в м.Красногоровка Марийського району АДРЕСА_1, приміщення корівника НОМЕР_1 та телятника НОМЕР_2.

Ухвалою Марийського районного суду Донецької області від 21 лютого 2006 року заява ВАТ „КАРПОВ" задоволена в повному обсязі.

В апеляційній скарзі   відповідач ОСОБА_1   просить скасувати ухвалу, посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки порушений порядок, встановлений для його вирішення відповідно до вимог ст.312 ч.З ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що судом був обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу.

Суд мотивував необхідність застосування такого виду забезпечення позову тим, що відповідачі не є громадянами України, ніде не працюють, що може зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення майнової шкоди.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Згідно до ст. 151   ЦПК забезпечення позову допускається в усякій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, однак суд не мотивував, чому саме застосований

такий вид забезпечення позову. З доводами про те, що відповідачі не є громадянами України не може бути підставою для застосування арешту. Суд не обговорив питання про застосування іншого виду забезпечення позову, як заборону вчинення певних дій. Апеляційний суд вважає, що виконання ухвали про застосування такого виду, як арешт свиней є таким, який неможливо виконати.

Відповідно до ст. 152 п.З ЦПК України види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Ціна позову та вартість майна, на яке накладено арешт є очевидно не спів мірними, що порушує право власності відповідача на належне їм майно.

Крім того, відповідно до п.1 ст.151 ЦПК України СУД може вжити заходи забезпечення позову. З матеріалів справи вбачається, що ухвала постановлена суддею одноособово, відповідач не був присутній в судовому засіданні, що дає підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст.ст.307 ч.2 п.4, 312 п З ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

Поновити строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 ухвали Мар"їнського районного суду.

Ухвалу Мар"їнського районного суду Донецької області від 21 лютого 2006 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.