ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 квітня 2010 р.Справа № 2-а-3988/08/1570

Категорія:2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

     Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого  – Бітова А.І.

суддів             – Милосердного М.М.

                       – Ступакової І.Г.

при секретарі – Новицькій Н.В.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси – Подорожнього Андрія Сергійовича; представника товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Електро" - Соколовської Антоніни Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Електро" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень,

                                                 В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Євро-Електро" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 грудня 2007 року №0004312301/0 (про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 29 166 грн., та застосування штрафних санкцій у розмірі 11 666 грн.) та №0004322301/0 (про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі     6 667 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 3 333 грн.).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами планової виїзної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Так, на думку відповідача, підприємство неправомірно віднесло до складу валових витрат витрати на орендні послуги за договорами оренди ПП "Кооптрейд" та ПП "Протехнік", не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Зокрема підприємством не надані:

-          документи на право власності на майно, яке було предметом договорів оренди;

-          документи, які підтверджують повноваження керівників ПП "Кооптрейд" та ПП "Протехнік" на укладення вказаних договорів.

Однак, цей висновок є помилковими, оскільки безпосередньо ці договори є достатніми для підтвердження правомірності формування валових витрат.

Також, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягало в тим, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 6 667 грн. по податковій накладній від 23 листопада 2006 року №00000571, оформленій неналежним чином (відсутній опис (номенклатура) товарів та одиниця виміру).

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року адміністративний позов ТОВ "Євро-Електро" задоволений.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №0004312301/0 №0004322301/0 від 19 грудня 2007 року - скасовані.

В апеляційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Київському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 15 по 28 листопада 2007 року, на підставі направлення від 15 листопада 2007 року, №662/343, виданого ДПІ у Київському районі м. Одеси, головними державними податковими ревізорами-інспекторами відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси - Гонтаренко Л.П., Тодоровим В.В., та головним державним податковим інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Київському районі            м. Одеси - Ткачук О.О., здійснювалась виїзна планова перевірка ТОВ "Євро-Електро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2004 року по 30 вересня 2007 року.

За наслідками перевірки 04 грудня 2007 року, складено акт №2749-23-02-31693288/275, в якому зазначено, що перевіркою встановлені порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.7.2.1 пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" п.8 ст. 6, пп.8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

19 грудня 2007 року, ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення рішення:

- №0004312301/0 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 29 166 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11 666 грн.,

- №0004322301/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 6 667 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 333 грн.

В акті перевірки №2749-23-02-31693288/275 зазначено, що ТОВ "Євро-Електро" не виконало вимог передбачених п.1, 2 ст. 761 ЦК України та пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено завищення валових витрат на 116 666 грн., у тому числі за 4 квартал 2006 року на 58 333 грн., за 3 квартал 2007 року на 58 333 грн.

01 березня 2006 року між ТОВ "Євро-Електро" (орендар) та ПП "Кооптрейд" (орендодавець) укладено договір оренди №47 нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14, на строк до 31 грудня 2006 року з орендною платою у розмірі 7 000 грн. за місяць.

До суду надано представником позивача на підтвердження віднесення до складу валових витрат, сум сплачених позивачем на виконання договору оренди №47: акт прийняття-здачі виконаних робіт №12 від 29 грудня 2006 року, рахунок-фактура №ЧП - 0000111 від 25 грудня 2006 року, платіжне доручення №99 від 25 грудня 2006 року, та рахунок за 2006 рік.

В 2006 та 2007 роках ТОВ "Євро-Електро" (орендар) укладало договори оренди з ПП "Протехнік-006" (орендодавець) нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою:           м. Одеса, вул. Краснова, 14, з орендною платою у розмірі 70 000 грн. по закінченню договору оренди.

На підтвердження виконання умов договорів та правомірності віднесення до складу валових витрат, витрат пов'язаних з орендою приміщення у ПП "Протехнік-006", до суду надано: банківську роздруківку рахунку за 27 грудня 2007 рік, платіжне доручення №201 від 27 липня 2007 року, рахунок-фактуру №СФ-0000150 від 27 липня 2007 року.

Проведення господарської операції ТОВ "Євро-Електро" по використанню нежитлових приміщень отриманих за договором оренди у ПП "Кооптрейд" та ПП "Протехнік-006" підтверджені первинними бухгалтерськими документами на підставі яких ведеться бухгалтерський облік у позивача, та базується податкова звітність.

Зобов'язання по ПДВ визначені позивачу на підставі акту перевірки в якому зазначено, що ТОВ "Євро-Електро" в порушення пп.7.2.1., пп.7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 6 667 грн. згідно податкової накладної виданої НПФ "Югтрансенерго" від 23 листопада 2006 року №00000571 на суму 40 000 грн., у т.ч. ПДВ 6 667 грн., складеною з порушенням, оскільки в ній відсутні опис (номенклатура) товарів та одиниці виміру.

Представник позивача надав до суду копію податкової накладної НВФ "Югтрансенерго" у вигляді ТОВ №00000571 від 23 листопада 2006 року на суму 40 000 грн., у т.ч. ПДВ                 6 667 грн., з якої вбачається, що в ній зазначені усі необхідні відомості, передбачені в Законі України "Про податок на додану вартість" та "Порядком заповнення податкової накладної", затвердженим Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що факт оренди позивачем приміщення для його використання у власній господарській діяльності підтверджується відповідними договорами, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами, у зв’язку з чим, позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати на цю оренду. Також, суд першої інстанції виходив з того, що копія податкової накладної, яка надана позивачем суду, спростовує твердження податкового органу про оформлення податкової накладної неналежним чином, відповідно, позивач обґрунтовано формував свій податковий кредит по ПДВ на її підставі.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 761 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В апеляційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Одеси вказується, що не має доказів того, що ПП "Кооптрейд" та ПП "Протехнік" є власниками приміщення, яке вони послідовно здавали в оренду позивачу, тобто ці підприємства не могли виступати орендаторами і, тому, договори оренди, на які посилається позивач, є недійсними, відповідно, позивач не здійснював ніяких витрат за вказаними договорами. Також, вказується, що копія податкової накладної, яка була надана позивачем суду, не відповідає оригіналу, який не містив опису товарів та одиниці виміру, у зв’язку з чим, висновки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту є правильними.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5.1, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст. 5).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Євро-Електро" віднесло до складу валових витрат орендну плату за договорами оренди приміщень, які використовувались у господарській діяльності цього підприємства. На підтвердження виконання цих договорів ТОВ "Євро-Електро" представлено банківські роздруківки рахунків, платіжні доручення №201, рахунки-фактури.

Апелянт вказує, що крім перелічених, позивач мав надати документи, які б підтвердили право власності орендодавців на ці приміщення.

Однак, жодного положення правил податкового обліку (про які зазначається у вищенаведеній нормі пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), яке передбачає обов’язковість наявності у підприємства-орендаря документа, що посвідчує право власності орендодавця на орендоване приміщення для підтвердження правомірності формування валових витрат, апелянт не наводить.

Крім того, зі змісту ст. 761 ЦК України слідує, що орендодавцем може бути і не власник приміщення і, тому, вимога апелянта про надання документів виключно про право власності є взагалі необґрунтованою.

Отже, висновки суду першої інстанції про протиправність визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток є правильними.

Також, судова колегія вважає бездоказовими твердження апелянта про те, що копія податкової накладної, яка була надана позивачем суду, не відповідає оригіналу, що надавався перевіряючим під час перевірки (так як останній, на відміну від копії, не містив опису товарів та одиниці виміру), оскільки під час перевірки у перевіряючих була можливість зробити копію з оригіналу спірної податкової накладної для підтвердження висновків про її складання з порушенням чинного законодавства, однак цього зроблено не було. В свою чергу, копія податкової накладної, надана позивачем у судовому засіданні (а.с.35-37), вказує на її повну відповідність вимогам ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: